середа, 16 серпня

Е-декларації: амністія корупціонерів чи перший крок до справедливості?

Наталія Сербин Громадська активістка, волонтер, співзасновник ініціативи "Поранені SOS".
Як зупинити корупціонерів? Про це 3 листопада у Львові розповідали Оксана Маркеєва, керівник Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, та Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, за підтримки Світового банку України.

Оприлюднення е-декларацій мало шоковий ефект. Українці, загалом, знали, що чиновникам у нас живеться сито, але конкретика все одно вражала наповал. Все-таки не вірилося, що у бідній країні статки псевдоеліти сягли таких фантасмагоричних масштабів. Мільйони готівки, безліч квартир, будинків, земельних ділянок, коштовності – про це із гіркотою говорять громадяни, які ледь зводять кінці з кінцями. Цю шокову правду якось мають переварити ті ж  солдати, які сидять у сирих осінніх окопах та ризикують життям і здоров’ям за 8000 грн на місяць. А як почуваються українські вдови та матері, які втратили свої чоловіків на фронті? Це суперспоживання виглядає як глузування над українцями, які отримують нові рахунки за комунальні послуги, збирають по гривні на важкі операції дітей і шукають порятунку за кордоном. В українців тотальне розчарування і ненависть, сили й бажання виходити на майдани, протестувати вже чи ще немає. Нема бажання бути інструментом у руках тих же ж корупціонерів.

Що ж тоді робити, чи буде колись вирок для корупціонерів, чи не є раптом е-декларації – механізмом легалізації корупційних статків? Схоже, вироків ми не дочекаємося, є осуд, є багато слів, але на радикальні дії проти корупціонерів верхівка не готова. Не буде порушених справ, не буде судів, нічого не буде, бо всі ці декларанти сьогодні при владі – у радах, адміністраціях, судах.

Дон-Кіхотами були і залишаються хіба громадські активісти, журналісти, молоді політики. Вони будуть шукати механізми, як змусити корупційну українську еліту пояснити і відповісти за своє чудесне збагачення. Буде нелегко, але, як каже Шабунів, ніхто також не вірив і в те, що е-декларації взагалі будуть оприлюднені, навіть парламентарі до кінця не вірили, що реформу запустять. Але, як заповідав незабутній і великий Богдан Гаврилишин, треба мріяти.

Що робити далі?

Після оприлюднення е-декларацій найважливішу місію зараз виконує НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції. Першочергове завдання агентства – з'ясувати, хто не подав декларації. Це непросто. Бо до цього часу єдиного списку декларантів немає, самі органи влади мали б повідомити агентство, хто з їхніх працівників не подався. А не факт, що повідомлять.

Національне агентство має встановити факт відсутності декларації, і якщо це сталося без поважних причин, тоді НАЗК повідомляє декларанта, а вже протягом 10 днів той має її заповнити. Якщо декларант подав декларацію невчасно – тоді адміністративний штраф (до 1700 гривень), якщо все-таки не подав декларацію і після повідомлення НАЗК – це підстава для відкриття кримінального провадження. НАЗК повинно звернутися в НАБУ.

Окрім перевірки, чи всі ті, що згідно із законом "Про запобігання корупції" подали декларації, слід з’ясувати, чи ці декларації правдиві. Цю перевірку знову ж таки буде робити НАЗК. І це дуже великий обсяг роботи. В цьому процесі важлива роль журналістів та громадських активістів. Адже те, що написано в деклараціях, варто було б порівняти з реальним життям декларантів. Моніторинг способу життя – це потрібно робити, треба дивитися, що купляють, де живуть, які речі носять, на яких авто їздять, яке майно зареєстровано на юридичні особи, з якими пов’язані декларанти, хто ті люди, на яких записані статки. Роботи непочатий край, бо думати, що всі раптом чесно зізналися про свої статки, – це занадто оптимістично й наївно.

Якщо виявили брехню у декларації, то слід звертатися в НАЗК або НАБУ. Згідно із ЗУ "Про запобігання корупції", окрім адміністративних штрафів, передбачена і кримінальна відповідальність.

Адміністративна (НАЗК – протокол – суд – остаточне рішення):

  • завідомо недостовірні відомості (майно на суму 100-250 мінімальних зарплат або 138-344 тис. грн) – штраф від 17 000 грн до  42,500 грн.
  • несвоєчасне подання декларації без поважних причин – штраф від 850 до 1700 грн.

Кримінальна (НАБУ, ДБР – слідчі прокуратури – розслідування):

  • Завідомо недостовірні відомості (майно на суму не більше 250 мінімалок або  344 000 грн)
  • Умисне неподання декларації
  • Санкція: штраф до 51 000 грн або громадські роботи чи позбавлення волі до 2 років + позбавлення права займати посади.

Позитивні сторони:

  • декларації оприлюднені
  • кількість людей, які задекларували статки, досить велика.
  • Статки, які задекларовані, – це не амністія. Це точка  відліку, від якої варто відштовхуватися, шукати брехню і в майбутньому питати декларантів за кожну гривню – звідки взяли.

Ризики

Найважливішу роль зараз відведено НАЗК та НАБУ. Вони мають великий кредит довіри від суспільства. Чи впораються вони із цими завданнями? Так, якщо буде підтримка громадськості.

Слід зазначити, що найгарячішим періодом в моніторингу е-декларацій стане 2017 рік, коли декларанти подадуть декларації за 2016 рік. Основний акцент буде на змінах у деклараціях. Наприклад: якщо було придбане авто за готівку, то важливо дізнатися, звідки взялися гроші. Якщо з’явилася нова квартира, то звідки ця квартира, якщо новий годинник, то хто подарував. І те, що готівка була задекларована в декларації 2016-го, нікого не цікавить. Декларант має пояснити, звідки гроші.  

Найважливіша ціль – це створення антикорупційних судів. Адже, якщо відслідковувати логіку подій, то зараз час великої праці для НАЗК, НАБУ, а далі – суди. За виявленими фактами потрібні вироки. Але ж суди у нас самі корумповані, тому створення антикорупційних судів є важливою вимогою часу.

А поки ці всі реформи будуть блокуватися і стримуватися, тому, хто ще не опустив руки і готовий діяти, то ось простий алгоритм: набратися терпіння і щодня працювати. Збирати факти, максимально доносити інформацію до людей і чекати моментів, коли "дорогі" декларанти оступляться. Співпрацювати тільки з новоствореними інституціями – НАЗК і НАБУ. Не варто витрачати зусилля на прокуратуру, поліцію, старі суди. Це осередки корупції, які неможливо змінювати. Їх треба просто ліквідувати і створити наново. 

КОМЕНТУВАТИ