Про це йшлося на розширеній нараді з питань підготовки перспективного плану формування територій громад області. У нараді взяли участь представник Мінрегіонбуду, керівництво ОДА і обласної ради, народний депутат України Юрій Дерев’янко, голови РДА, голови міст, селищ і сіл області, громадські активісти.
Голова ОДА Олег Гончарук повідомив, що в п’ятницю, 12 червня, у Києві відбулося засідання Ради регіонів. За словами Гончарука, влада запевнила, що примусового об’єднання громад не буде.
“Що буде, якщо область не прийме узгодженої позиції? Нічого. Ніхто нікого заставляти не буде. Застерігаю голів РДА в залі: люди мають самі зрозуміти, що їм потрібно. Напрацювання є, мене тішить робота Бурштина, який демонструює розуміння і одностайність. Так жити, як ми тепер живемо, неможливо. Зміни будуть. І сподіваюся, область покаже результат”, – заначив голова ОДА.
Пропозиції щодо об’єднання прикарпатських громад в так звані об’єднані територіальні громади (ОТГ) мають надійти з районів в ОДА до 17 червня – щоб їх розглянути і погодити на сесії обласної ради 27 червня.
Заступник голови обласної ради Олександр Левицький повідомив, що облрада замовила соціологічне дослідження, аби вивчити ставлення прикарпатців до ініціативи об’єднання громад. Згідно з результатами опитування, 60% прикарпатців не підтримують той переспективний план, який пропонує обласний Офіс реформ – створення в області лише 40 ОТГ. Втім, зазначив Левицький, саму ідею децентралізації схвалюють 70% прикарпатців.
За словами нардепа Юрія Дерев’янка, дуже важливо сьогодні, щоб громади самостійно визначилися з форматом об’єднання. Потрібно дати людям якнайповнішу інформацію, допомогти їм вкластися в графік і пройти процедури.
Представник Мінрегіонбуду Юрій Ганущак взявся пояснити присутнім “філософію об’єднання”. У децентралізації, зазначив експерт, є три аспекти: перший – ОДА і облрада ділиться, одна частина стає виконкомом ради, інша – представництвом держави з функцією контролю. Другий аспект – власне адміністративно-територіальний. Третій – фіскальний, який на сьогодні значною мірою вже реалізований.
“Що стосується другого аспекту, просторового оформлення. Реформа – шанс зберегти село. Частка сільського населення 29 відсотків, а частка зайнятих у сільському господарстві – 4-6 відсотків населення. Можна йти латиноамериканським шляхом – всі переїхали в міста, все решта – ферми. А ми йдемо європейським шляхом – стабілізувати село! Живу в селі – працюю в місті, щоби була така схема. Бо потреба робочої сили в селі падає з кожним роком. І це невідворотно. Люди виїздять з сіл: якщо до міста кілометрів 15, то люди ще лишаються, якщо більше – перебираються до міст. Наше завдання – згрупуватися довкола міст – районних і обласних центрів”, – описав невтішну ситуацію експерт.
За словами Ганущака, ресурсна база для розвитку і благоустрою територій з’являється в адміністративних одиниць з чисельністю населення від 5 тисяч і більше. На сьогодні лише 5 відсотків сіл є такими. Статистика показує, що тільки половина сільрад мають садки, третина – ФАПи, решта – не спроможні утримувати соціальну інфраструктуру.
“Ми зобов’язані перейти від соціального об’єднання до соціально-економічного. Має бути весь набір соціальних установ, але власна економіка, тому об’єднувати треба довкола авторитету – де ринок, виїзна торгівля, підприємництво. Таке об’єднання – стійке. Зараз в Україні 27 тисяч сіл, 11 тисяч сільрад. А буде – близько 400 громад. Місцеве самоврядування і система державних адміністрацій будуть існувати паралельно. Адміністрації збережуться на рівні повітів – нових районів. На рівні громад будуть виконкоми. Адміністрацій стане в 5 разів менше”, – розповів Ганущак.
За його словами, така реформа наблизить адмінпослуги до людей. Надаватимуться вони за принципом “єдиного вікна”. Де громада вирішить – оберуть старосту. Він і забезпечить роботу “єдиного вікна”, функції якого визначить виконком ради об’єднаної громади. Староста також відповідатиме за благоустрій території.
Наразі також готується законопроект щодо розпорядження землею поза межами населених пунктів. Передбачається передати в розпорядження ОТГ всі землі. Однак це не стосується земель сільськогосподарського призначення. Правда, їх можна буде перевести в інший статус за погодженням з обласною радою. Розпорядження землями поза населеними пунктами буде здійснюватися відповідно до рішень сесій ради об’єднаноі громади відповідно до містобудівної документації, пояснив представник Мінрегіонбуду.
Місцеві державні адміністрації залишаться на рівні області і великого району (повіту). Їхні повноваження – контроль за актами самоврядування. Така адміністрація матиме право вето – протягом місяця зможе зупинити рішення сесії і оскаржити його в суді. Адміністрація перевірятиме всі акти рад ОТГ. За словами Ганущака, саме так працює система в Польщі та Франції. “Координаційні повноваження теж лишаються в адміністрацій – міліція, соцслужби тощо”, – додав експерт.
За його словами, голови місцевих адміністрацій будуть номенклатурою Кабміну, а не “людьми Президента”. Це наразі стало каменем спотикання при впровадженні законопроекту, бо Адміністрація Президента бажає зберегти теперішню президентську вертикаль.
