Як писав КУРС, вчора, 25 вересня, Президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня.
"На наш погляд, це перший європейський закон, який імплементується в оновленій європейській Україні", – зазначив ректор НТУ "Київський політехнічний інститут" М. Згуровський.
"Це велика перемога освіти і України", – погодився ректор ІФНТУНГ Євстахій Крижанівський.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич доповіла про особливості імплементації нового Закону України "Про освіту".
"Перш за все цей закон про освіту виношувався майже 4 роки. І коли виношувалися концептуальні основи цього закону, ми були в опозиції. Тоді були актуальними міфи про чудову радянську освіту, – зазначила Гриневич. – Закон про освіту покликаний створити новий законодавчий простір. Я його називаю законом нових можливостей та нових цінностей в освіті".
За її словами, полеміка стосовно закону була і продовжується, зокрема і щодо мови освіти.
Що гарантує закон про освіту:
– педагогічну свободу (шкільний вчитель та вихователь ДНЗ зможе самостійно розробляти освітню програму, освітню програму схвалюватиме педагогічна рада закладу та затверджуватиме керівник).
– управлінську автономію (керівника закладу призначає і звільняє засновник чи уповноважений ним орган, а всіх працівників закладу наймає і звільняє його керівник)
– подолання корупції.
Як наголосила Гриневич, цей закон формалізує різні способи здобуття освіти та визнає можливість результати навчання, здобуті дітьми в рамках неформальної освіти – коли діти навчаються за кордоном, – перезараховувати в Україні з дисциплін, які мають однакові програми. Закон дає рівний доступ до якісної освіти. Передбачає інклюзивну освіту за принципом "гроші ходять за дитиною". Школи за новим законом отримають субвенцію на інклюзивну освіту, розширення можливостей для оволодіння державною мовою.
"Ті діти, які у школах навчалися мовами нацменшин, не мали доступу до вищої освіти, оскільки у них було лише 2 години української мови на тиждень, а ЗНО показало, що результати, наприклад на Закарпатті, значно нижчі, ніж в інших областях. Діти не мають змоги вчитися у вузах. Кількість годин української мови збільшуватиметься, щоб діти могли володіти термінологією. Ця стаття (ст. 7 – про мову освіти) пройде експертизу Ради Європи", – пояснила Гриневич.
До сьогодні 11-річка на теренах Європи залишилася лише в Україні, Білорусі чи Російській Федерації. Відтепер діти вчитимуться 12 років.
"Така система вириває нас з пострадянської школи. Діти, які вчитимуться у такий спосіб, не зможуть стати тими, ким можна буде сліпо керувати", – каже Гриневич.
Як писав КУРС, після підтримки Закону "Про освіту" Верховною Радою Угорщина звернулася зі скаргою до міжнародних організацій через ухвалений Верховною Радою закон "Про освіту", яким, на думку Будапешта, порушуються права нацменшин. Також протест з приводу ухвалення цього закону висловили Румунія, Польща, Росія, Болгарія та Молдова.
