Справжньою зіркою адвокатури був українець Теофіл Окуневський, який відкрив контору в Станиславові у 1884 році. З його іменем пов’язані кілька сенсаційних процесів.
В 1907 р. відомий польський письменник Генрик Сенкевич зневажливо відгукнувся про українських студентів Львівського університету, які боролися за право навчатися рідною мовою й оголосили голодування в знак протесту проти свавілля влади. Окуневський став на захист студентів і блискуче виграв процес, так що Сенкевич мусив виплатити 300 корон компенсації. Сума була пристойною, адже за 50 корон тоді можна було купити срібний годинник.
Окуневський також захищав у суді Мирослава Січинського, який 12 квітня 1908 р. вчинив замах на намісника Галичини графа Потоцького.
Відомим адвокатом Станиславова був ще один українець – Йосип Партицький. Як бачимо з оголошення в газеті "Кур’єр Станиславівський" від 28 травня 1911 р., контора Партицького знаходилася над кав’ярнею "Уніон" у кам’яниці Басса (нині вул. Незалежності, 19). Адвокат почав роботу в новій конторі з 1 травня 1911 р., а раніше працював по вул. Сапєжинській, 33.
На другому поверсі кам'яниці Басса була контора Й. Партицького
Реклама контори Й. Партицького
Саме в Партицького проходив адвокатську практику Дмитро Вітовський – один з творців ЗУНР. В січні 1902 р. Партицький разом з лікарем Володимиром Яновичем та залізничником Йосипом Добровським заснував товариство "Народний дім", яке мало на меті зведення будівлі, де могли б розміститися всі українські товариства Станиславова.
Цікавою була доля ще одного станиславівського адвоката – Леона Бораля. Він був сином відомого міського купця Натана Бораля, який торгував тканинами й мануфактурними товарами. Леон Бораль прожив лише 34 роки й помер від несподіваної хвороби в 1909 р., а те, що він встиг за своє коротке життя, справді вражає. В 1897 р. він отримав у Львівському університеті ступінь доктора права, пізніше був депутатом міської ради, а також заступником головного редактора "Кур’єра Станиславівського".
Леон Бораль ще й вважався відомим поетом. Його вірші цитувала міська преса, а поезія, в якій художньо описувався захід сонця в Італії, викликала справжній захват у жителів міста.
Читайте також: Станиславівські оголошення: як жінки сто років тому груди збільшували
В 1906 р. Леон Бораль фігурував в одному з найскандальніших судових процесів Станиславова початку ХХ ст. Після дворічного слідства за величезні зловживання було засуджено Юзефа Брюка, керівника і касира міської Каси хворих (інституція, що виділяла допомогу по хворобі особам, які сплачували відповідні внески). Було виявлено аж 107 випадків зловживання на суму близько 6000 корон.
В книгах Каси були записані виплати, начебто здійснені на користь різноманітних хворих осіб, які в реальності жодної допомоги не отримували. Відповідні лікарські довідки про хворобу виявилися фальшивками. В причетності до махінацій було звинувачено ще двох працівників Каси, і саме за їхній захист відповідав Леон Бораль. Канцелярія цього відомого адвоката заходилась у так званій "кам’яниці Гартенбергів". що стояла перед пасажем (до наших днів не збереглася).
У кам`яниці Гартенбергів (справа) працював адвокат Л. Бораль
Проте не всі адвокати Станиславова стояли на боці закону. Так, адвокат Євстахій Борецький в 1900 р. домовився з селянином із Ворохти про покупку земельної ділянки й непомітно вписав до контракту, що купує за ту ж ціну дві ділянки замість однієї. Користуючись необізнаністю й довірливістю селянина, адвокат таким чином незаконно заволодів двома земельними наділами.
Коли шахрайство було викрито, зчинився страшний скандал. Горе-адвоката було ув’язнено на два місяці. Справа дійшла навіть до найвищого карного суду у Відні. Колегія адвокатів викреслила шахрая зі списків своїх членів, а університет у Львові, де навчався Борецький, позбавив його звання доктора права і відібрав диплом.
Незабаром, 8 жовтня, в Україні відзначатимуть День юриста, тож побажаємо нашим правникам гідно виконувати свою роботу і завжди стояти на сторожі справедливості.
Олена БУЧИК