В Україні відповідальність за порушення законодавства про закупівлі несуть члени тендерного комітету замовника, уповноважені особи, члени органу оскарження, посадовці Уповноваженого органу та службові особи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Їх перелік закріплений в окремому розділі закону “Про публічні закупівлі”.
Там же міститься норма щодо персональної відповідальності членів тендерного комітету та уповноважених осіб за прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівлі.
За порушення закупівельного законодавства їм загрожує адміністративна відповідальність. Перелік протиправних дій міститься у статті №164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про здійснення закупівель без застосування визначених законом процедур, неоприлюднення інформації про закупівлі, порушення критеріїв оцінки пропозицій учасників або неправомірне визначення переможця. Подібні дії тягнуть за собою накладення штрафу – від 11 900 до 25 500 гривень.
Фіксувати правопорушення має Державна аудиторська служба, яка здійснює моніторинг публічних закупівель.
Вся процедура моніторингу відображається у системі ProZorro. На сторінці закупівлі публікується рішення про початок моніторингу, підстави для його проведення та навіть уточнювальні питання до замовника. За результатами проведеного моніторингу аудитор оприлюднює висновки, де вказує, виявлено порушення чи ні.
Якщо замовник не усунув порушення, зазначене у висновку, Держаудитслужба здійснює перевірку закупівлі вже на місці роботи замовника. За її результатами складається акт, а на посадовців може очікувати протокол про адміністративне правопорушення за згаданою статтею №164-14 КУпАП (порушення законодавства про закупівлі), яке направляється до суду. Тільки суд може притягнути особу до адмінвідповідальності та накласти штраф.
Судова практика
Раніше “Антикорупційна платформа” писала, скільки подібних справ припадає на суди Івано-Франківської області та які особи понесли відповідальність за порушення закупівельного законодавства у 2017-2018 роках.
Нагадаємо, що у 2017 році на Прикарпатті було розглянуто 4 справи за порушення закону про закупівлі. З них лише одна закінчилася накладенням штрафу у розмірі 11 900 гривень для секретаря тендерного комітету Управління освіти, молоді та спорту Коломийської РДА. У 2018 році суди Івано-Франківської області розглянули вже 6 таких справ. І знову тільки по одній із них до адмінвідповідальності було притягнуто голову тендерного комітету. Такими були результати притягнення до адміністративної відповідальності посадовців за порушення в закупівлях до впровадження процедури моніторингу.
А ось перше півріччя 2019 року виявилося плідним для прикарпатських аудиторів. Від початку року в області зафіксовано 7 судових справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення закону про закупівлі, виявлених під час моніторингу ДАСУ. При цьому, згідно з даними порталу Prozorro, в цей період порушення виявлені у 136 закупівлях, здійснених 86 замовниками.
Серед розглянутих судових справ чотири було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності. Закриті справи стосувалися посадовців Кутського професійного ліцею, держорганізації “Резиденція Синьогора”, Верховинського центру первинної медико-санітарної допомоги та Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації. Додамо, що стягнення за адмінправопорушення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення такого правопорушення.
Куди цікавішою виявилася справа щодо голови тендерного комітету Управління освіти, молоді та спорту Долинської РДА. Держаудитслужба склала адмінпротокол за неоприлюднення замовником додатку до договору під час закупівлі електроенергії для закладів освіти району на 700 тис. гривень. У залі суду посадовець своєї вини не визнала, заявивши, що оприлюднення інформації про закупівлі належить до обов’язків секретаря тендерного комітету, а не голови. І зазначила, що додатки до договору не загрузились із технічних причин.
Долинський районний суд голову тендерного комітету так само визнав винною у вчиненні правопорушення, але звільнив від адмінвідповідальності, оголосивши їй усне зауваження, оскільки порушення було визнане малозначимим.
Подібну справу із різницею у кілька тижнів розглядав Калуський міськрайонний суд. Згідно з матеріалами справи голову тендерного комітету Управління ЖКГ Калуської міської ради Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звинувачувало у порушенні законодавства про закупівлі, а саме неоприлюднення чотирьох додатків до чотирьох різних договорів.
У постанові суду вказано, що виявлені порушення усунув секретар тендерного комітету протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку про проведений моніторинг, про що відповідним листом було повідомлено ДАСУ. Управління не підтвердило, але і не спростувало факту усунення чи неусунення порушення. Тож суд постановив закрити справу за відсутністю у діях голови тендерного комітету адмінправопорушення.
Лише одна справа із розглянутих семи закінчилась накладеним штрафом. Снятинський районний суд притягнув до відповідальності посадовця Заболотівської районної лікарні за неоприлюднення додатку до договору під час купівлі автомобіля за майже 500 тис. гривень. Той у залі суду свою вину визнав, а суд наклав адмінстягнення у розмірі 11 900 гривень.
“Як бачимо, замовників найчастіше притягали до відповідальності за неоприлюднення додатків до договору. Загалом зафіксовано 5 таких випадків. А одна із справ навіть завершалась накладенням штрафу на посадовця. Ще в одному випадку замовник порушив порядок оприлюднення змін до тендерної документації. По іншій справі адмінпрокотол був складений за порушення термінів оприлюднення у системі ProZorro звіту про укладений договір. Тож, аналізуючи судові справи, можна прослідкувати, на які порушення найчастіше звертають увагу контролюючі органи. І це передусім варто взяти до уваги самим замовникам”, – зауважив старший аналітик “Антикорупційної платформи” Остап Бринський.
Також відзначимо кілька випадків, коли до суду зверталися не контролюючі органи, а безпосередньо замовники. Так, Управління освіти, молоді та спорту Коломийської РДА через суд спробувало визнати протиправним та скасувати висновки моніторингу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, але безрезультатно. Суд у задоволенні позову відмовив.
Також скасувати висновок моніторингу ДАСУ просило і Управління ЖКГ Калуської міської ради. Але суд ухвалив повернути матеріали справи позивачу, оскільки той не довів повноваження представляти замовника у суді.
А ось Управління капітального будівництва Івано-Франківського міськвиконкому свою справу проти Держаудитслужби виграло – суд вирішив частково скасувати висновки моніторингу.
Відповідальність по-новому
Минулого тижня Верховна Рада у першому читанні підтримала проєкт змін до закону “Про публічні закупівлі”, який, серед іншого, покликаний розширити сферу застосування закону і сферу контролю над проведенням закупівель.
Найважливішим нововведенням має стати запровадження спрощеної процедури закупівлі для товарів і послуг, вартість яких менша за 200 тисяч гривень, і робіт, дешевших за 1,5 мільйона гривень. Так звані допорогові закупівлі тепер будуть проводитися за встановленими законом правилами.
Раніше ДАСУ неохоче бралася за перевірку саме допорогових закупівель, оскільки їх проведення чітко не прописане на законодавчому рівні. “Антикорупційна платформа” неодноразово писала про яскраві випадки уникнення процедури відкритих торгів через розбиття вартості закупівель на дрібніші суми. З новим законом такі “розбиття” мають відійти у минуле.
Крім того, зміни до закупівельного законодавства передбачають відповідальність для керівника замовника за придбання товарів, робіт і послуг та укладення договорів без проведення процедур закупівель, визначених законом.
Вдосконалення публічних закупівель зачепить і внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Так, оновлена стаття №164-14 значно розширить перелік порушень законодавства про закупівлі, за які особа може бути притягнута до відповідальності.
Наприклад, порушення порядку предмета закупівлі, проведення закупівлі не у відповідності до річного плану, ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації, складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону, перевищення розміру забезпечення тендерної пропозиції, неоприлюднення інформації про закупівлі чи порушення строків розгляду тендерної пропозиції – за вчинення цих дій уповноважена особа замовника повинна буде сплатити штраф у розмірі 1700 гривень окремо за кожне правопорушення.
А ось за придбання товарів, робіт і послуг без проведення визначених законом процедур, неправомірне застосування переговорної процедури, безпідставне відхилення тендерних пропозицій, укладення із переможцем договору, умови якого не відповідають тендерній документації, незаконне внесення змін до договору, внесення недостовірних даних до електронної системи чи порушення строків оприлюднення тендерної документації на уповноважену особу може очікувати штраф від 25 500 до 51 000 гривень.
Крім того, за невиконання рішення органу оскарження закон передбачає стягнення для керівника замовника у розмірі 85 000 гривень.
А придбання товарів, робіт і послуг без проведення визначених законом процедур тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від 34 000 до 170 000 гривень.
“Наразі законопроєкт перебуває у комітетах ВР і готується до розгляду у другому читанні, а зміни до закону вже набули значного розголосу. Зокрема, у соцмережах та ЗМІ з’явилося багато думок та зауважень від різних зацікавлених сторін. Тому, звісно, слід очікувати не на одну правку в законопроєкті. Але вже зараз можна сказати, що контроль за витрачанням бюджетних коштів посилиться. Ба більше, відповідальність зросте як для замовників, так і для учасників закупівель”, – підсумовує Остап Бринський.
Тетяна Черниш, Остап Бринський
*Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією.
Програма фінансується ЄС та співфінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
