Мешканці Верховини місяцями живуть без стабільного водопостачання. У деяких будинках воду подають на кілька годин або її немає тижнями. Люди збирають дощівку, набирають воду з джерел та тягнуть із річки.
КУРС з’ясовував, чому люди місяцями змушені шукати воду самостійно, що робить місцева влада та чи буде у Верховини рішення до наступної посухи.
Вода з крана стала рідкістю
До КУРСу звернулися мешканці багатопоперхівки на вулиці Жаб’ївська, 56 б у Верховині. Це шестиповерховий будинок, у якому вода почала зникати ще в червні, а в серпні з’являлася у кранах лише кілька разів.
“Спочатку ми думали, що це тимчасово — день-два немає води, бувають різні ситуації. Але коли це триває тижнями, ти перестаєш розуміти, як для когось це може бути нормою”, — розповідає мешканка будинку Ольга Семенюк.
Жінка живе на третьому поверсі. За її словами, у серпні після десяти днів без води вона з’явилася лише на один день, а ще тричі — на кілька годин.
Для родини з двома маленькими дітьми це стало серйозною проблемою.
“Для мене ця ситуація особливо складана, у мене двоє маленьких дітей, яких потрібно помити, приготувати для них їсти, елементарно помити руки чи скористатися туалетом. Я кожного ранку прокидаюся тільки з думками про те, де ж я сьогодні маю взяти воду”, — розповідає мешканка будинку Ольга Семенюк.
Ще складніша ситуація у мешканців шостого поверху. Катерина Понипаляк розповідає, що в серпні вода у її квартирі з’явилася лише один раз.
“Буває так, що навіть коли вода у системі є, то нам на шостий поверх вона не доходить. У нас води не було тижнями. Коли була спека, навіть краплі в крані не було”, — розповідає жінка.
Після дощу вода нарешті з’явилася, але користуватися нею було неможливо.
“Коли я набрала ту воду у дитячу ванночку, то на дні осів мул на три пальці. Місцеві пояснили, що водоканал просто спустив брудну воду, і десь так воно і виглядало. Але через кілька годин води знову не стало”, — пояснює Катерина Понипаляк.
Про проблеми з водопостачанням мешканці Верховини писали ще в липні у коментарях під дописами селищної ради. Судячи з коментарів, проблема з водою існує не лише на вулиці Жаб’ївській.
Тим часом воду люди набирають у джерелах і тягнуть із річки. Дехто через відсутність водопостачання змушений навіть ходити туди митися.
Катерина розповідає, що за 200 метрів від будинку є джерело, однак набрати необхідну кількість води там теж непросто. Пляшка на п’ять літрів може наповнюватися близько 20 хвилин.
“Я беру дитячий візок, пляшки по п’ять літрів, набираю воду, везу до під’їзду і тягну їх на шостий поверх. Цією водою потім миємо дитину, перемо речі, зливаємо в туалеті. Це вже доходить до якогось божевілля”, — говорить жінка.
Через ситуацію із водою Катерина навіть задумалася, щоб повернутися до Києва, звідки переїхала у Верховину через масовані обстріли.
До речі, в обох жінок чоловіки військові і вдома бувають вкрай рідко. Тому вирішувати проблеми з водою жінкам доводиться самотужки. Кажуть, найбільше обурює навіть не відсутність води, а відсутність чіткої інформації від місцевої влади.
Ольга Семенюк зверталася до водоканалу, щоб дізнатися, коли проблему планують вирішити. Каже, що конкретної відповіді не отримала.
“Мені сказали: чекайте дощу і вибачте за незручності. І це найбільше обурює. Я розумію, що в країні складний час і водопостачання може залежати від багатьох факторів. Але вода — це не розкіш, а базова потреба людини”, — говорить жінка.
За її словами, мешканцям важливо хоча б розуміти, чи проблему намагаються вирішити.
“Тижні без води — це вже не тимчасова незручність, а ситуація, яка потребує реакції. Ми хочемо, щоб нам пояснили, у чому проблема”, — додає Ольга.
Люди також переконані, що така ситуація склалася ще й тому, що воду із мережі забирають для наповнення басейнів та чанів.
“У Верховині відкрилося дуже багато відпочинкових комплексів. Кожен риє басейн, у кожного оці чани з водою, бо всі ж хочуть заробляти гроші. А населення в Верховині немає води. Люди без води Ну як так? Якщо немає води, альтернативу якусь робіть. Підвозьте воду! Шукайте вихід!” — скаржиться Катерина Понипаляк.
“Чекаємо дощику”
Директор Верховинського водопровідно-каналізаційного підприємства Василь Мельничук пояснює, що причина перебоїв — посуха. Водозабір, який забезпечує Верховину водою, розташований у селі Віпче. Звідти воду беруть із поверхневого потоку.
“Потік настільки зменшився, що від середнього рівня залишилося близько 15%. Цю воду ми запускаємо на хлорування в басейни, але зараз не можемо набрати повні резервуари”, — пояснює Мельничук.
Щоб хоча б частково забезпечити селище водою, вночі працівники водоканалу зменшують тиск. За цей час резервуари намагаються наповнити, але, каже Мельничук, навіть до половини їхнього об’єму води не набирається.
Проблема особливо відчутна на верхніх поверхах будинків. Адже у Верховині система водопостачання значною мірою працює самопливом: вода рухається завдяки перепаду висот, без постійного використання потужних насосів. Тому тиск залежить від кількості води у резервуарах.
“Басейни, які стоять нагорі, самі створюють тиск на Верховину. Якщо вони наповнені лише наполовину, ми просто фізично не можемо створити необхідний тиск”, — наголошує комунальник.
Швидкого рішення проблеми наразі у водоканалі не бачать. Василь Мельничук каже, що все залежить від погоди.
“Дивіться, ну що ми можемо вирішити? Чекаємо, щоб дощик був. У нас все залежить від погоди. Зараз осінь, зараз і так будуть дощі, я думаю, що проблеми з водою припиняться. Влітку дуже багато туристів, у нас багато садиб, відповідно, розхід дуже великий. Я думаю, що туристів зараз стане менше, з водою все нарівняється”, — каже Мельничук.
Доки вода не з’явиться, комунальник радить мешканцям будинку на Жаб’ївській користуватися джерелом та річкою.
“Від цього будинку метрів 200 є джерело, метрів 100 — річка. Розумієте, це не така проблема, що треба, як у пустелі, шукати оазис, щоб набрати воду. Тут є все поблизу. Їм пояснюєш сто разів, що фізично нема чим потиснути, бо нема води. І вони все одно на другий день тебе питають те саме: чого води нема? Ми самі живемо з цією проблемою. І в мене криниця. Я завозив з річки два рази воду в неї, щоб запускати, бо вода висохла”, — говорить керівник водоканалу.
Новий водозабір: більше запитань, ніж відповідей
Дощ може тимчасово вирішити проблему, але не відповідає на головне питання: що робити, коли посуха повториться.
За словами Мельничука, місцева влада планує будівництво додаткового водозабору. Верховинська селищна рада вже виділила 200 тисяч гривень на розробку технічної документації. Скільки часу триватиме проєктування, коли почнеться будівництво і скільки воно коштуватиме, наразі невідомо.
Не зміг назвати конкретних термінів і начальник відділу житлово-комунального господарства Верховинської селищної ради Святослав Лазорик.
За його словами, зараз у громаді вивчають водний потенціал території.
“У нас до сьогоднішнього дня ще відбувається обстеження, поїздки, визначення дебіту води. Одного потоку, другого потоку. Ви ж розумієте, що весь потік ми не можемо забрати в трубу. Ми працюємо з державним підприємством. Вони зараз вивчають повністю всі наші можливості, де і як ми можемо використати потенціали наших потоків. На цьому етапі ми категорично не можемо сказати, коли і як буде виготовлена проєктна документація. Поки ми не маємо конкретної проєктної пропозиції, до того моменту ми не можемо назвати вартості”, — каже Лазорик.
Ще один варіант — перейти від самопливної системи до примусової подачі води за допомогою насосів. Але в селищній раді кажуть, що це може суттєво збільшити тариф.
“Так, у нас зараз йде природний самоплив. Якщо ми поставимо зараз примусову подачу води, ми збільшимо вартість кубічного метра води в рази. Чи піде на це населення? Ми не знаємо. Це все треба додатково обговорювати. Тому я і кажу, що на цьому етапі щось категорично сказати ми не можемо. Нам треба бачити певні проєктні рішення, що виводять нас на якийсь певний результат”, — каже Лазорик.
Посуха стала причиною нинішньої кризи, але не може бути виправданням для системи, яка залишає людей без води на тижні. Готового рішення у влади поки немає. А поки чиновники вивчають водні ресурси й рахують майбутню вартість системи, мешканцям залишається носити воду з джерел і чекати дощу.
Наступне літо покаже, чи були нинішні обіцянки початком вирішення проблеми, чи просто способом пережити чергову посуху.
Читайте також: Марцінків прогнозує пік посухи у Франківську наприкінці вересня.
