fbpx

Городи проти заводу: що обіцяють інвестори Стриганцям і чого боїться громада

Економіка 14:55, 18.02, 2020

Проєкт будівництва у Стриганцях сучасного комплексу з випалювання вапна, який ТОВ «Стриганецький кар’єр» замовило в італійської компанії «Квалікал», наштовхнувся на опір місцевої громади.

Мешканці сіл Довге та Стриганці на Тисмениччині виступають проти будівництва комплексу з випалювання будівельного вапна. Три тижні тому вони заблокували п’ять автомобілів-бетономішалок, які їхали з місцевого кар’єру, та перекрили дорогу. Власники кар’єру намагаються знайти з селянами спільну мову і припускають, що їх навмисне налаштовують проти інвесторів невідомі зацікавлені особи.

Техніку місцеві мешканці заблокували у ніч на 28 січня біля кар’єру, який розташований якраз між селами Довге і Стриганці. Того ж дня люди перекрили дорогу та розпочали акцію протесту – розпалили обабіч ватру та склали список чергувань, щоб не пустити техніку до кар’єру.

Аби заспокоїти селян, представники ТОВ «Стриганецький кар’єр» ініціювали зустріч з мешканцями обох сіл. Інвестори переконують, що будівництво вестимуть за європейськими технологіями, а переробка вапняку не зашкодить навколишньому середовищу.

Ілля Марчевський, співвласник ТОВ "Стриганецький кар'єр".
Ілля Марчевський, співвласник ТОВ “Стриганецький кар’єр”.

Будуйте. Але не в нас

Інвестори зустрілися із селянами у неділю, 16 лютого. Зранку мешканці обох сіл зібралися у Довгому, де їм презентували проєкт заводу, а ближче до обіду інвестори приїхали у Стриганці. Зустріч планували провести у будинку культури, але мешканці зібралися біля сільської амбулаторії, де вони блокують заїзд до кар’єру.

Проєкт майбутнього виробництва представляв голова правління італійської компанії «Квалікал» (QualiCal) Карло Селла. Він проєктує майбутній завод у Стриганцях та контролюватиме всю технологію.

З мікрофоном Карло Селла, голова правління компанії "Квалікал" у Стриганцях
З мікрофоном Карло Селла, голова правління компанії “Квалікал”.

«Я збудував у Європі 9 заводів, які займаються випалюванням вапняку. Всі вони відповідають дуже суворим європейським нормам. Заводи, подібні до того, який має бути збудований тут, розташовані безпосередньо у населених пунктах», – розповів Карло Селла.

Але селяни слухати не хотіли.

«Нам нащо презентації?! Слухати не хочемо!» – перебивали вони італійця.

Карло Селла переконував, що завод буде обладнаний сучасними фільтрами, які абсорбують усі викиди.

«Фільтр завжди працює. Проте, якщо сталася якась помилка і фільтр зупиняється, то і піч теж зупиняється. І не через те, що це заборонено законодавством, і не через те, що оператор вирішив зупинити піч, просто за технологією – без роботи фільтра не працює піч», – запевнив Карло Селла.

«Фільтри тут не будуть робити. Бо завод будуть обслуговувати українці, а українці – це такий народ, який ніколи не робить по інструкції», – викрикували селяни.

«Я будую і проєктую печі не спеціально для України, Франції чи Німеччини. Я їх будую для всього світу відповідно до європейських норм. Я впевнений на 100%, що печі, які я проєктую і будую, відповідають найвищим стандартам якості, зокрема і екологічним. І тут вони не можуть обслуговуватися інакше, як в інших країнах», – продовжував Селла.

«Ну, нащо нам те слухати? Ми ніяких кар’єрів не хочемо, ані ваших печей!», «Ми прийшли, аби цего не видіти і не чути», – скандували селяни.

Конструктивного діалогу у Стриганцях з селянами не вийшло. Люди порадили власникам кар’єру будувати завод в іншому місці. Голова села Андрій Максимів своєї позиції не висловив, відмовився спілкуватися і з журналістами. Голова Тисменицької районної ради Тетяна Градюк порадила створити робочу групу з представників обох сторін і домовлятися. Підтримав її і голова райдержадміністрації Ростислав Нестерак.

«У нас не Росія, не 37-й рік, і проти громади ніхто не попре», – сказав Нестерак і закликав сідати за стіл переговорів.

Як пояснює один з протестувальників Богдан Малиновський, мешканці села бояться шкідливих викидів у навколишнє середовище, ракових захворювань та втрати доходу від городництва.

Обговорення в селі Стриганці
Богдан Малиновський, мешканець села Стриганці.

«Ці два села займаються городництвом, і вони з того живуть, починаючи з ранньої весни до пізньої осені. Люди вирощують огірки, возять на базар і торгують. Якщо почнуться викиди, ніхто не схоче їхню продукцію купувати», – переконує Малиновський.

Інший мешканець села Михайло Корженьовський стверджує, що селяни не проти, щоб підприємство далі видобувало камінь-вапняк у кар’єрі, вони протестують проти будівництва нового заводу.

«Якщо якийсь населений пункт погоджується на таке будівництво, допоможіть їм, хай дадуть їм ділянку, хай вони там побудують, а звідси тільки вивозять», – каже Корженьовський.

Що обіцяють інвестори

ТОВ «Стриганецький кар’єр» викупило кар’єр у 2017 році. Зараз на підприємстві працює 15 людей, семеро з них з Стриганців. Після реконструкції виробництва кількість працівників планують збільшити до 90.

«Камінь-вапняк, який ми сьогодні тут добуваємо, ми веземо на переробку у Бовшів. У нас дві невеликі старі пічки, які дісталися нам від попередників. А інший вапняк ми продаємо як камінь. Наша ідея: збудувати тут повний комплекс для переробки вапняку з компанією «Квалікал». Це одна з провідних компаній з виробництва пічок для випалювання вапна. Вони працюють у Німеччині, Італії, Франції», – розповідає співвласник ТОВ «Стриганецький кар’єр» Ілля Марчевський.

Обговорення в селі Стриганці
Ілля Марчевський, співвласник ТОВ “Стриганецький кар’єр”.

Встановлення нової печі, каже Марчевський, коштує приблизно 12 мільйонів доларів.

«Якщо ми будемо випалювати вапно прямо тут на кар’єрі, то ми у два рази зменшимо рух по об’їзній дорозі. Під час реконструкції ми ставимо аспірацію (відсмоктування пилу із забруднених виробничих приміщень) на все: включаючи дробарки, транспортери і, зрозуміло, на саму піч. Для того, щоби, з одного боку, зробити це виробництво абсолютно європейським, зі всіма датчиками контролю, а з другого боку, – прибутковим і вигідним не лише для нас, але й для громади, яка буде отримувати податки і розвивати інфраструктуру», – запевняє Марчевський.

Зараз на кар’єрі стоїть дробарка, яка, за словами Марчевського, встановлена ще у 60-х роках. Підприємство планує поставити нове дробильне обладнання данського виробника, яке працюватиме у чотири рази тихіше за те, що стоїть сьогодні, та зможе переробляти 400 тонн вапняку в годину. Тобто обладнання буде працювати 5-6 годин на добу. Також підприємство планує спорудити закриті приміщення для зберігання вапняку та вапна.

«Ми збираємося збудувати не лише пічку, а закритий цикл виробництва вапняку, який в себе включає і  систему аспірації, і систему фільтрів», – пояснює Ілля Марчевський.

Обговорення в селі Стриганці

За його словами, ТОВ «Стриганецький кар’єр» минулого року приблизно по мільйону гривень заплатило податків та вклало у розвиток інфраструктури сіл Довге та Стриганці.

«Після запуску печі ця цифра збільшиться  у чотири рази для кожної ради. Тобто кожна з них отримуватиме по 4 мільйони гривень», – переконує Ілля Марчевський.

Він припускає, що селян хтось спеціально налаштовує проти інвесторів.

«Хто розказав їм, що це шкідливий проєкт? Що будуть шкідливі викиди з печі? Хочеться вірити, що це не якісь люди, які просто хочуть отримати з нас якісь гроші за те, щоби перестати розказувати казки в селі», – міркує Марчевський.

Контроль буде навіть у смартфоні

Голова громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко запевняє, що ознайомилася з проєктом будівництва вапняного комплексу у Стриганцях, а також вивчала досвід спорудження подібних комплексів у Європі.

Тетяна Тимочко, голова ГО "Всеукраїнська екологічна ліга" у Стриганцях
Тетяна Тимочко, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга”

«Будівництво цих печей за італійською технологією не буде мати негативного впливу на довкілля. Бо саме вапно є природним екологічним матеріалом. Його використовують не лише на металургійних підприємствах, але й в побуті, в косметології, в медицині. Тобто роботи з цим матеріалом не можуть мати якихось негативних наслідків. Єдиною проблемою може бути пил, – пояснює Тимочко. – Але проєкт цього виробництва передбачає потужну систему фільтрів. Ми зараз бачимо, що італійці привезли проєкт, який абсолютно унеможливлює потрапляння пилу в навколишнє середовище».

Тимочко пояснює, що мешканці села зможуть контролювати викиди на підприємстві навіть через додаток у телефоні.

«Коли люди не вірять нашій владі і органам, які відповідають за екологічну безпеку, я їх розумію і сама багато працюю над тим, щоби мати достовірну інформацію. Але чи не вперше в Україні проєктується підприємство з електронним датчиком викидів. Це важливо. Ми будемо знати, що там відбувається, яка температура викидів, які ці викиди», – каже екологиня.

За її словами, технологія цього виробництва не має негативного впливу на довкілля та не зашкодить мешканцям, які живуть за пів кілометра до кар’єру.

Якщо інвестори знайдуть з людьми спільну мову, то вже у вересні – жовтні зможуть запустити виробництво з переробки вапняку.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: