Володимир Горон професійний мандрівник, власник кемпінгів «Білий Слон» у Карпатах та «Білий Бізон» на Дністрі. З початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов до війська. Через рік – демобілізувався і, повернувшись до роботи, започаткував проєкт «Turecovery». Тепер Горон допомагає відновлюватись військовикам, які повертаються з фронту.
Перетворив хобі на бізнес
Туризмом Володимир Горон захоплюється ще зі шкільних часів, а на початку 2000-х – будучи вже студентом – вирішив перетворити своє хобі на заробіток. Став гідом і почав людей водити по печерах, сплавляти їх по Дністру та Черемошу, заробляючи так кошти на власні мандрівки.
«Це був час, коли хотілося мандрувати, їздити в інші країни, бачити високі гори та бурхливі річки», – згадує Володимир.
У 2013 році здобутий досвід трансформувався в проєкт «Ture», метою якого було популяризувати здоровий спосіб життя та безпечні мандри.
В мережі туристичних кемпінгів, які були побудовані в рамках проєкту «Ture», можна не тільки заночувати, а й взяти в прокат спорядження для прогулянок Карпатами чи сплаву по Дністру. Або ж можна замовити собі активний відпочинковий тур чи взяти участь у пригодницьких змаганнях.
Окрім того, команда проєкту співпрацює з гірськими рятувальниками. Вони проводять спільні навчання та долучаються до пошуку людей в горах.
«У 2014-му ми почали взаємодіяти з різними волонтерськими ініціативами, які використовували нашу інфраструктуру та наших гідів, організовуючи відпочинок для захисників, – каже Володимир Горон. – Також ми розробили систему знижок для учасників війни та їхніх сімей: -25% на всі туристичні послуги».
З початком повномасштабної війни третина команди – 9 чоловіків, серед яких був Володимир Горон, та одна дівчина – пішла до війська. А бізнес на деякий час перестав працювати.
«З березня до середини травня в кемпінгах жили переселенці, – пригадує Горон. – Ми людей безкоштовно приймали. Хто мав гроші якісь – давав на продукти, а хто не мав – відпрацьовував на базах. Така в нас комуна була. Ну а вже пізніше потроху відновилась комерційна робота».
Володимир каже, поки служив, бізнес тримався на братові і команді хлопців і дівчат, які залишились, а коли повернувся до роботи – брат змінив його на фронті. Він служить у Збройних силах донині.
Реабілітація горами та водою
Повернувшись з війни, маючи за спиною вже певний досвід бойових дій, Володимир Горон дещо інакше подивився на проблему відновлення ветеранів. Він зрозумів, що захисники потребують не лише психологічної розрядки, а й фізичної активності.
«До мене звернувся знайомий військовик, який попросив допомогти йому піднятися на Говерлу взимку, – розповідає Горон. – Юра – колишній альпініст, внаслідок поранення отримав низьку ампутацію кінцівки, і минув тільки місяць, як він став на протез. Він планував повернутися на службу, але перед тим вирішив перевірити свої фізичні можливості. Похід з ним мене надихнув, і я вирішив, що треба частіше робити щось подібне. Так народився проєкт «Turecovery» – ми почали щомісяця організовувати якісь активності для військових».
Як правило, такі заходи тривають два-три дні. Участь військових в них безкоштовна, але потрібно зареєструватися, заповнивши відповідну Google-форму. Зареєструватися в програму можна на сайті>>>.
Так, наприкінці квітня у Карпатах відбулися бігові змагання «По краю весни». В рамках змагань для хлопців на протезах організували «Трейлово прогулянку».
«Було 10 учасників на протезах, і ми разом з ними пройшли дистанцію в 15 км – від Кривопільського перевалу через хребет Кострич – і піднялися на Костричу (1586 м). А наступного дня я з ними сплавлявся по Черемошу, – говорить Володимир. – А днями я повернувся з веслувального марафону «Боривітер», що проходив на Дністрі. Було 25 учасників. В перший день вони пропливли 30 км, на другий день – 18 км. Цей марафон ми проводили з нашими друзями – командою фонду «Second Wind». Вони також займаються відновленням військових, але працюють тільки з протезованими ветеранами».
За словами Володимира, деякі хлопці стають постійними учасниками заходів. Їх чоловік називає помічниками. Вони і підстрахувати в разі чого можуть, і створюють дружню атмосферу спілкування.
«Треба розуміти, що є так звані приховані травми. Ззовні вони непомітні, але можуть бути гірші за ампутації – це потрібно враховувати. Тому під час роботи з ветеранами дуже важливе – розуміння», – наголошує військовик.
«Зате совість чиста»
Взагалі профіль пересічного туриста сильно змінився з початку повномасштабного вторгнення, каже Володимир Горон. Зокрема через те, що потрапити в карпатський кемпінг можна, лише проїхавши блокпост прикордонників. Тож аудиторія «Буковелю» та аудиторія «Білого Слона» – абсолютно різні.
«Ви бачите, як в інтернеті хейтять «Буковель», бо там нібито багато ухилянтів відпочиває? Мені дуже імпонує, що наші гірські кемпінги знаходяться за блокпостами прикордонної служби, і проїхати, якщо в тебе непорядок з військово-обліковими документами, неможливо, – каже чоловік. – Тому зараз в нас відпочивають або ветерани, або військові у відпустках, або люди, в яких все нормально з документами. Мене це дуже тішить. Ясно, що це погано впливає на завантаженість та прибуток, зате совість чиста».
Також помітно зменшилась кількість роздрібного туриста. Натомість з’явилися нові формати, що дозволяє триматися бізнесу на плаву.
Наприклад, 11 червня стартує проєкт дитячого табору «Школа пригод» для дітей 10-16 років. Табір триватиме 10 днів. Програма передбачає пішохідні мандрівки в гори, сплави по бурхливих річках, тренування з виживання, основи домедичної допомоги, мотузкові заняття та багато іншого. Календар «Школи пригод» і деталі можна переглянути на сайті>>>.
«Ми свідомо формуємо маленькі команди – до шести дітей на одного гіда-наставника, – говорить Володимир Горон. – Це забезпечить увагу до кожної дитини, безпеку та індивідуальний підхід. Крім того, з усією групою працюватиме ще один спеціалізований інструктор, який проводитиме навчальні заняття зі спеціалізованих дисциплін. Під час першого заїзду я особисто буду інструктором».
Ці табори – не лише про пригоди та активний відпочинок. Це також про формування характеру, витривалості, командного духу та впевненості у власних силах. І саме таких форматів, переконаний Горон, сьогодні не вистачає дітям.
«А ще мені надзвичайно пощастило з гідами, – каже військовик. – Це пластуни, молодь із мандрівного середовища, хлопці та дівчата, яким справді можна довіряти. Вони вмотивовані, відповідальні й натхненні. Дуже приємно з ними працювати».
- www.ture.ua
- Кемпи на березі Дністра https://www.instagram.com/bily.bizon
- Відпочинок в Карпатах https://www.instagram.com/bily.slon
- Пригодницькі змагання у Карпатах та на Дністрі https://www.instagram.com/acs_competitions
Читайте також:
- Leather House Богдана Пророка: Як ветеран з Косова продовжує справу батька
- Кава від ветерана: як у Франківську Ігор Струтинський будує бізнес зі смаком
- «Наші Котики»: як ветеран Роман Турик відкрив зоомагазин у Франківську
- «Food Space» у селі: як ветеран російсько-української війни розвиває бізнес у рідному Чернятині
- Мастила й запчастини у Джміля: ветеран із волонтером відкрили автомагазин у Франківську
- Ветеран і гончар Віталій Владковський: “Я тішуся, що в хлопців запалюються очі, коли в їхніх руках щось народжується”
- «Гарна зачіска додає мотивації і натхнення жити». Як військовий Руслан Колішенко створив мережу барбершопів Frisor у Франківську
- «Встаєш зранку, йдеш на операцію і весь день оперуєш, бо тобі хочеться, аби ця людина мала зуби». Історія воїна і стоматолога Юрія Хмілевського
- Бізнес на повітряних кульках: у Франківську ветеран з дружиною допомагають творити свято
- Якщо імперія, то тільки «Імперія насіння»: як ветеран з Донеччини Петро Салама веде бізнес у Франківську
Публікація створена у співпраці з ГО «Нові крила» в рамках проєкту «Реінтеграційна підтримка ветеранів і членів їх сімей: реабілітація і спорт» за підтримки Українського Ветеранського Фонду в рамках програми «Варто: шлях відновлення».
