fbpx

Лонг-COVID: імунолог про віддалені наслідки ковіду, чим вони небезпечні

Здоров'я 19:43, 17.10, 2025
НА ФОТО: Терапевтка, імунологиня клініки "Мед-Атлант" Юлія-Соломія Марусик

Хоча теперішній коронавірус перебігає легше, ніж на початку пандемії, лікарські кабінети переповнені пацієнтами з однією спільною проблемою: постковідний синдром, або лонг-ковід. Лікарка-імунолог клініки “Мед-Атлант” Юлія-Соломія Марусик пояснює, чому COVID-19 не так страшний своїми гострими ускладненнями, як тими наслідками, що можуть проявитися через місяці чи навіть роки.

Нова хвиля: як змінився COVID-19

“Справді, кількість пацієнтів із ковідом і постковідом зросла. Хоча раніше ми очікували хвилю з кінця вересня, цього року вона почалася вже в середині липня,” – зазначає лікарка.

Теперішні штами здебільшого перебігають легше, лихоманка рідко піднімається вище 38–38,5. Найбільш характерними симптомами є відчуття дертя у горлі, біль у горлі та сухий, подразнюючий кашель, який може довго не минати.

Важливо пам’ятати: якщо це саме COVID, потрібно бути готовим до лонг-ковіду. За роки пандемії стало відомо, що ковід має свої віддалені наслідки.

Якщо збільшені лімфовузли - консультація імунолога, Мед-Атлант
Терапевтка, імунологиня клініки “Мед-Атлант” Юлія-Соломія Марусик

Ускладнення гострої фази: пневмонії та тромбози

Проте й ризик гострих ускладнень нікуди не зник, вони викликають тяжкі стани, зазначає Юлія-Соломія Марусик. Теперішні штами ковіду провокують пневмонії – запалення легень та тромбози – утворення згустків крові у судинах по всьому тілу. 

Імунолог розповідає, як проводиться діагностика ускладнень. Для оцінки запалення вона призначає загальний аналіз крові та аналіз на С-реактивний білок, вони допомагають визначити наявність запального процесу і можливе приєднання бактеріальної інфекції. 

У загальному аналізі крові оцінюють кількість лейкоцитів та лімфоцитів. Якщо лейкоцити знижені, а лімфоцити підвищені, це підтвердження: є вірусна інфекція, але людина йде до видужання. Якщо ж навпаки – лімфоцити або в нормі, або знижені, а лейкоцитів дуже багато, то є ризик і треба призначати лікування. “Але це не є одразу показом до антибіотикотерапії”, – застерігає імунолог. 

Щоби визначитися з тактикою лікування, аналізують ще й показник С-реактивного білка: до 10–15 мг/л може бути реакцією на вірусну інфекцію. “Коли ж він досягає 20, 30, 50 і вище, ми вже бачимо доцільність антибактеріальної терапії”, – розтлумачує лікарка.

Для діагностики змін у легенях у перші дні хвороби використовується УЗД – більш щадний, аніж рентген, та більш інформативний метод, який виявляє початкові зміни.

“Рентген, з мого власного досвіду, ці зміни не вловлює, – каже Юлія-Соломія Марусик. – А лікування потрібно починати без запізнень, щоби запобігти розвитку ковідної пневмонії”. 

У пацієнтів літнього віку та тих, хто має супутні патології (зокрема серцево-судинні), завжди оцінюють ризик тромбозу. Для цього призначається аналіз на D-димер – показник схильності до тромбозу.

При ковіді у літніх пацієнтів показник може бути в десятки разів більший за норму, хоча клінічних проявів тромбозу ще немає, акцентує імунолог. В таких випадках призначають антикоагулянтну терапію, тобто ліки, що розріджують кров, – орієнтовно на місяць часу.

“Далі – знову контроль показників і огляд, визначаємося: відміняємо чи продовжуємо лікування, щоби запобігти серйозним ускладненням, які виникають через порушення мікроциркуляції”, – описує підхід лікарка. 

Збільшення лімфатичних вузлів - що робити. Консультація імунолога в Мед-Атлант
Терапевтка, імунологиня клініки “Мед-Атлант” Юлія-Соломія Марусик

Чому протипоказані антибіотики: небезпека самолікування

Юлія-Соломія Марусик наголошує: антибіотики не лікують вірусну інфекцію. Вони потрібні лише тоді, коли до вірусу приєднується бактеріальне запалення.

“У перші дні будь-якої ГРВІ антибіотик не варто приймати. Вірус знищує дорослі клітини імунної системи – лейкоцити. Знищує практично одразу, з перших годин захворювання. Антибіотик теж вбиває лейкоцити. Це поєднання затягує людину в довший і важчий перебіг захворювання. Імунна система не лише бореться з вірусом, ще й втрачає своїх “воїнів” через ліки,” – пояснює Марусик.

Крім того, наголошує імунолог, безконтрольне вживання антибіотиків призводить до антибіотикорезистентності – стану, коли бактерії стають невразливими до ліків. Плюс руйнує мікробіом кишківника, який є важливим елементом імунітету.

Лонг-ковід: “тліючий” запальний процес і аутоімунні ризики

Найбільша небезпека COVID – його віддалені наслідки, які об’єднані в поняття постковідний синдром, або лонг-ковід. Це стан, коли імунна система після зустрічі з вірусом не “вимикає” сигнал тривоги, продовжуючи підтримувати слабкий внутрішній запальний процес. Це може бути пов’язано з тим, що залишкові вірусні частинки або їхній “відбиток” знаходять у тканинах – у кишківнику, в мозку – ще довго після одужання.

Відтак розвиваються різноманітні аутоімунні процеси, коли імунна система атакує власні тканини та органи. “Ковід пробуджує все, що спало в організмі, якісь захворювання, що дрімали”, – зазначає лікарка.

За її словами, лонг-ковід найбільше проявляється аутоімунним тиреоїдитом, запаленням щитоподібної залози, особливо у молодих жінок. Імунолог радить: “Якщо ви перехворіли ковідом, через три місяці зробіть УЗД щитоподібної залози та здайте аналіз на тиреотропний гормон (ТТГ). Це дозволить лікарю оцінити стан органа”.

Серед інших типових проявів лонг-ковіду – неврологічні порушення: безсоння або, навпаки, сонливість, постійна втома і виснаження, незрозуміле відчуття тривоги або його посилення. Часто пацієнти скаржаться на “туман у голові” – це когнітивні порушення. 

Кардіологічні: відчуття перебоїв у роботі серця, пришвидшення серцебиття (тахікардія), незрозуміла задишка. “Це часто пов’язано з порушенням регуляції нервової системи, коли йдуть вегетативні розлади, та впливом на судини”, – розтлумачує імунолог.

Розвивається хронічна втома: зберігається нічна чи загальна пітливість, втомлюваність, уповільненість, людина швидко виснажується. “Батарейка сідає” після звичних навантажень, звертає увагу лікарка. Часто спостерігається дефіцит заліза, вітаміну D або інших важливих мікроелементів, навіть якщо ще немає анемії.

“Специфічна імунологічна терапія використовується лише після оцінки більш глибоких імунологічних показників – якщо вже дуже запущений якийсь імунологічний процес, або це так зване поняття вторинного імунодефіциту, коли людина стає чутливою до будь-яких інших інфекцій. Препарати, звісно, призначає лікар. Ну і, відповідно, під наглядом лікаря треба займатися відновленням пробіому кишечника,” – каже імунолог. 

Збільшення лімфатичних вузлів - консультація імунолога в Івано-Франківську, Мед-Атлант, Юлія Марусик
Терапевтка, імунологиня клініки “Мед-Атлант” Юлія-Соломія Марусик

П’ять важливих рекомендацій

Одужання від ковіду вимагає часу і системного підходу. Імунолог Юлія-Соломія Марусик дає кілька комплексних порад, які допоможуть приборкати вірус, відновитися після гострих ускладнень та підтримати організм під час усунення наслідків лонг-ковіду.  

Відпочинок. “Наголошую пацієнтам, що відпочинок відіграє ключову роль, щоби цілком одужати. Після гострих проявів ковіду рекомендую своїм пацієнтам до місяця часу себе не перевантажувати. Ні фізичними, ні, по можливості, психологічними навантаженнями”, – каже лікарка.

За її словами, не варто одразу відновлювати інтенсивні фізичні тренування, братися за силові вправи в залі. Те саме стосується і пом’якшення наслідків постковідного синдрому. “Організму потрібен час, щоб усі імунологічні процеси, що відбувалися в крові, вщухли”, – акцентує Марусик.

Підтримка кишківника. Слідкувати за харчуванням: уникати довготривалих перерв між їдою. Харчування має містити білки, жири, вуглеводи та багато клітковини, яка потрібна для відновлення кишківника. 

Обережно з пробіотиками та вітамінами, застерігає імунолог. Краще приймати їх під контролем лікаря, який підбере оптимальну дозу та термін, оскільки надлишок вітамінів, особливо комплексних, може бути небажаним. “Обирайте сертифіковані препарати, а не дієтичні добавки”, – підкреслює імунолог. І додає ще один лайфхак: використовувати в їжу сезонні продукти – “зараз буде сезон квашеної капусти, яка містить цінні речовини для кишківника”.

Корекція дефіцитів. Оскільки поширеним наслідком ковіду є дефіцит заліза, то зазвичай  призначається лікування від 3 до 6 місяців. Важливий і вітамін D. Його рекомендовано приймати в осінньо-зимовий період, доза 2000-4000 одиниць на добу зазвичай безпечна, але оптимальну дозу та форму ліків краще підібрати з лікарем.

Питний режим при ГРВІ/COVID і після. “Пити, пити, пити, – каже імунолог. – При вірусній інфекції важливо підтримувати питний режим”. Краще надавати перевагу лужним водам – наприклад “Поляна Квасова”, “Боржомі”. Вони краще знімають вірусну інтоксикацію. При болю та першінні у горлі, сухому кашлі краще пити прохолодне, а не гаряче, оскільки гаряче може додатково подразнювати слизову.

Імунітету потрібен білок, зазначає лікарка Марусик: “Імунна система потребує будівельний матеріал для боротьби з вірусом та створення антитіл”. Якщо немає апетиту, вживають комплекси незамінних амінокислот. 

Якщо збільшені лімфовузли - Мед-Атлант, Юлія Марусик
Терапевтка, імунологиня клініки “Мед-Атлант” Юлія-Соломія Марусик

Раціональні дії при температурі та симптомах вірусної інфекції:

  • Не кутатися при гарячці. Тепло не вбиває вірус. “Бабусині поради не витримали доказової медицини”, – додає імунолог. 
  • Розрізняти червоний, звичайний, і білий типи гарячки. Якщо температура висока, але шкіра бліда, периферія (руки, ноги) холодна і людину морозить – це білий тип, пояснює лікарка. В таких випадках до жарознижувального засобу, наприклад ібупрофену, треба додати спазмолітик. Це розслабляє судини, сприяє віддачі тепла і зниженню температури.
  • Пройти тестування. При перших симптомах ГРВІ слід залишитися вдома, щоби не розносити вірус, повідомити лікаря та пройти тестування на COVID-19. В аптеках, у сімейних лікарів доступні швидкі тести, в лабораторіях роблять ПЛР. 

“Можна самостійно придбати в аптеці тест на ковід і пройти в домашніх умовах – це мазок, зробити аналіз не складно і абсолютно безпечно. І дуже важливо, оскільки від цього залежить подальше лікування”, – зазначає імунолог.

COVID – це складна імунно-метаболічна “пастка”. Навіть якщо перехворіли, це не гарантує, що вірус оминатиме надалі, акцентує Юлія-Соломія Марусик. Після хвороби потрібно налаштуватися тривалий час дослухатися до організму – відстежувати зміни і звертатися до лікаря при тривожних симптомах.

Іноді лонг-ковід набирає таких обертів, що його важко зупинити, тоді розгортається спільна робота з невропатологом, ревматологом та ендокринологом, каже імунолог. Важлива довіра пацієнта і співпраця з потрібними спеціалістами. Самолікування – небезпечне. 

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:

Читайте також:

РЕКЛАМА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: