Амбітні плани франківської мерії на 2019 р. провалилися. Запланований на початку року кредит міська рада не отримала досі, будівництво моста через Бистрицю-Солотвинську зупинилося, тепловики можуть зустрічати Новий рік без зарплати, а освітяни і медики, хоч її й отримують, але втрачають стаж, бо місто майже рік не платить за них ЄСВ. У довгобуд перетворюється не лише міст на Пасічну, а й школи та садочки. З такою ґаздівкою міський голова Руслан Марцінків розпочинає рік виборів.
Якщо ж бюджет-2019 був дефіцитним, то бюджет-2020 міський голова Марцінків назвав “бюджетом виживання”. У всіх негараздах звинувачує центральну владу, яка, за його словами, недофінансовує освіту та медицину, а свої зобов’язання перекладає на місцеві бюджети.
Бюджет на 2020 рік міська рада затвердила 17 грудня. Прогнозовані доходи та видатки цього року формували з урахуванням інтересів двох сіл – Підлужжя та Чернієва, які приєдналися до Івано-Франківська та утворили територіальну громаду. Рішення про приєднання ще трьох сіл – Березівки, Підпечер та Колодіївки – міська рада ухвалила разом з прийняттям бюджету. Тому їх потреби поки що не врахували.
Доходи бюджету на 2020 рік міська рада затвердила у розмірі майже 2,6 млрд грн. Видатки – 2,5 млрд грн. Для порівняння: у 2019 році доходи місцевого бюджету міська рада затверджувала у розмірі 3 млрд гривень, а видатки – 3,5 млрд гривень. Ще на початку року запланували взяти у кредит пів мільярда гривень шляхом випуску облігацій. Та документи про позику досі на розгляді у Національній комісії з питань цінних паперів та фондового ринку. При цьому місто вже виплачує 300 млн грн минулорічного кредиту.
Доходи
Левову частку доходів місто планує отримати з податкових надходжень – трохи більш як 2 млрд гривень. З них 1,4 млрд грн – податок та збір на доходи фізичних осіб, 128,4 млн грн – акцизний податок, майже 485 млн грн – місцеві податки, 157,4 млн грн – податок на майно, 323,6 млн грн – єдиний податок, 1,65 млн грн – збір за паркування та 1,6 млн грн – туристичний збір.
Неподаткові надходження до бюджету запланували у розмірі майже 115 млн грн. З них 44,6 млн грн – це адміністративні збори і платежі. Минулого року ця цифра була закладена у бюджеті у розмірі 78,3 млн грн. Заступниця міського голови і начальниця фінуправління Вікторія Сусаніна пояснює це тим, що спав бум на оформлення закордонних паспортів, адже ця послуга найбільше поповнювала цю статтю бюджету.
Надходження від орендної плати заплановані у розмірі 15,55 млн грн. Це всього на пів мільйона більше, як минулого року. Від пайової участі планують отримати 10 млн грн – це удвічі менше проти 2019 року. Від продажу землі – 28 млн грн (у 2019 році – 17,6 млн грн). Від продажу майна – 12 млн грн (у 2019 – 8 млн грн).
Видатки
Найбільше видатків у міській казні на 2020 рік передбачили на освіту – майже 1,1 млрд грн (43%). З них субвенція з державного бюджету становить 375 млн грн. Сусаніна нарікає, що місту прийдеться дофінансувати галузь. Зокрема треба додати на 50-відсоткову надбавку від посадового окладу інструкторам з фізкультури, 25% – музичним керівникам, 15% – вихователям, щомісячно преміювати у розмірі посадового окладу шеф-кухарів та кухарів.
“Так само ПТУ – з 2016 року дев’ять закладів знаходиться на нашому утриманні. Цього року це 128 млн грн – це зарплати, енергоносії, стипендії. Не кращою ситуація буде і наступного року”, – зазначила Сусаніна.
На другому місці у бюджеті за видатками управління капітального будівництва – 249,5 млн грн (9,9%), на третьому комунальне господарство – 227,4 млн грн (9%). На органи управління заклали 215,8 млн грн (8,6%), на охорону здоров’я – 106 млн грн (4,2%), з них майже 52% – медична субвенція, яка, за словами Сусаніної, закладається на перший квартал.
Що буде далі з фінансуванням охорони здоров’я, у виконкомі не знають.
“До кінця міські голови не розуміють, як з 1 квітня буде функціонувати 2-3 ланка системи охорони здоров’я, – говорить міський голова Руслан Марцінків. – Відверто кажучи, я переживаю, що ця реформа призведе до того, що буде величезне додаткове навантаження на місцеві бюджети. Таким чином держава хоче змусити органи місцевого самоврядування скорочувати масово людей. Не дає пряму вказівку скорочувати, а обмежує фінансування”.
Додаткові навантаження на місцевий бюджет, каже Сусаніна, обійдуться у тримісячний дохід міста.
“Для того, щоб виконати бюджет по делегованих повноваженнях, нам треба зібрати три місячні поступлення. Три місяці треба збирати доходи”, – наголошує вона.
Обділила держава місто, зазначає заступниця міського голови, і в фінансуванні ремонту доріг. Цього року на область у Державному дорожньому фонді було передбачено 348 млн гривень. Івано-Франківськ з цих коштів нічого не отримав. На 2020 рік у дорожньому фонді на Прикарпаття закладено 523,2 млн грн. Місто просить з цих коштів профінансувати ремонт вулиці Коновальця.
Зарплати є – стажу нема
Попри скруту та недофінансування, стверджують посадовці, місто вчасно виплачує зарплату бюджетникам. При цьому зізнаються, що єдиний соціальний внесок залишається несплаченим. Отже, люди за період заборгованості втрачають страховий стаж для призначення пенсії. За словами Вікторії Сусаніної, на сьогодні заборгованість з ЄСВ становить приблизно 60 млн грн.
На переконання Руслана Марцінківа, краще не платити податки, аніж зарплату.
“Ми сплачуємо податки у неповному обсязі. Але ми сплачуємо зарплату вчителям, лікарям. Ми вважаємо, це є несправедливим розподілом державного бюджету, – переконує Марцінків. – Так, ми заліземо у борги і будемо покривати ці борги наступного року. Але я вважаю, що Франківськ правильно поступає, що реально вчасно виплачує заробітну плату”.
Виплачує, та не всім. До прикладу, на ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго” заборгованість із зарплати тягнеться з жовтня. За словами Сусаніної, тепловикам боргують 10% заробітної плати за жовтень і повністю за листопад.
Марцінків причиною заборгованості називає те, що 92% від платежів за теплопостачання автоматично вилучається на оплату за газ і лише 8% залишається на зарплату і розвиток підприємства.
“Цього року міська рада на підтримку теплокомуненерго виділила 87 млн грн. Через те, що у теплокомуненерго було значне вливання коштів, інші підприємства були у нас трошки обділені, і наступний рік ми ставимо мінімальні цифри”, – пояснює Сусаніна.
На сьогодні статутний капітал підприємства становить 75 млн грн. У бюджеті на 2020 рік запланували збільшити статутний капітал на 38,6 млн грн. Та відразу після прийняття бюджету міська рада збільшила його до 265 млн грн (!), тобто на 190 млн грн.
Рада також поповнила статутний капітал КП “Муніципальна дорожня компанія” – з 21 до 25 млн грн. Ще на 1 млн грн запланували поповнити наступного року.
Щодо інших комунальних підприємств, то наступного року планують поповнити статутний капітал КП “Івано-Франківськводоекотехпром” на 10 млн грн, КП “Центр розвитку міста і рекреації” – на 6,1 млн грн, КП “Муніципальна інвестиційна управляюча компанія” – на 6 млн грн, КП “Міська ритуальна служба” – на 5 млн грн, КП “Дирекція замовника” та КП “Івано-Франківськміськсвітло” – на 4 млн грн, КП “Простір інноваційних Креацій “Палац”, КП “Електроавтотранс” та КП “Благоустрій” – на 1 млн грн, КП “Полігон ТПВ” та КП “Муніципальна варта” – на 500 тис. грн. Ще 2,5 млн грн у бюджеті передбачено на утримання “Муніципальної варти”.
До речі, міськрада прийняла рішення ліквідувати це підприємство та створити нове – “Муніципальна інспекція “Добродій“. Сусаніна переконує, що ці видатки підуть на новостворене підприємство, а в документі назвали його “Муніципальною вартою”, начебто щоб люди не плуталися.
Для порівняння з 2019 роком:
| Назва КП | Внески у статутні фонди у 2019 році (грн) | План на 2020 рік (грн) |
| “Івано-Франківськтеплокомуненерго” | 87 803 000 | 38 600 000 |
| “Івано-Франківськводоекотехпром” | 5 852 000 | 10 000 000 |
| “Центр розвитку міста та рекреації” | 5 637 900 | 6 100 000 |
| МІУК | 5 046 900 | 6 000 000 |
| “Міська ритуальна служба” | 7 190 400 | 5 000 000 |
| “Дирекція замовника” | 1 964 600 | 4 000 000 |
| “Івано-Франківськміськсвітло” | 3 010 000 | 4 000 000 |
| “Простір інноваційних креацій “Палац” | 2 433 000 | 1 000 000 |
| МДК | 2 412 700 | 1 000 000 |
| “Електроавтотранс” | 3 830 000 | 1 000 000 |
| “Благоустрій” | 799 900 | 1 000 000 |
| “Полігон ТПВ” | 5 250 000 | 500 000 |
| “Муніципальна варта” | 921 300 | 500 000 |
Пріоритети перетворюються у довгобуди
Пріоритетом на наступний рік Марцінків ставить завершення розпочатих робіт.
“Ми не будемо розпочинати нові об’єкти, поки не доробимо ті, які розпочали. Це моя позиція, я буду її дотримуватися і вважаю, що це сьогодні є правильно”, – каже міський голова.
Він сподівається, що до кінця року місто все-таки отримає кредит, за який вдасться реалізувати розпочаті проєкти. За позичені кошти хоче продовжити об’єкти, які начебто перебувають на “завершальному етапі”.
Це, за його словами, дитячі садки в Крихівцях, на Каскаді, по вулиці Хоткевича, 11-А; школа в Опришівцях; з’єднання Північного та Південного бульварів. Та, судячи з цифр у бюджеті, ці об’єкти не вдасться завершити у 2020 році, навіть отримавши кредит. Адже пів мільярда гривень не вистачить навіть на міст.
На його будівництво у казні-2020 передбачили 62,805 млн грн. З них 7 млн грн – на будівництво самого моста, 54,805 млн грн – на розв’язку та 1 млн грн – на під’їзну дорогу. Кошторисна вартість робіт (без під’їзної дороги) закладена у бюджеті у розмірі 558 741 277 грн.
Вартість реконструкції дитсадка у Крихівцях – 19,5 млн грн. У бюджеті на ці роботи заклали 1 млн грн. Роботи мають бути виконані у серпні наступного року, а підрядник ще не отримав жодної копійки.
Реконструкцію дитсадка на Хоткевича мали завершити наприкінці серпня 2018 року. Кошторисна вартість робіт – 18,5 млн грн. У бюджеті на наступний рік заклали 3,6 млн грн.
Будівництво садка на Каскаді з кошторисом 63,3 млн грн розпочали минулого року. Наступного року роботи планували завершити, а в бюджеті заклали всього 1 млн грн. При цьому підрядник теж ще не отримав грошей з бюджету.
Стільки ж заклали на будівництво школи в Опришівцях, яке має завершитися до кінця серпня наступного року. Вартість робіт – 107 млн грн.
У довгобуди перетворюються й інші об’єкти. До прикладу, на будівництво басейну у фізкультурно-оздоровчому комплексі на вулиці Симоненка, яке мало завершитися до кінця цього року, заклали 9,5 млн грн з необхідних 94 млн грн. На будівництво футбольного поля біля Німецького озера заклали 13 млн грн з 20,4.
Також Марцінків обіцяє наступного року завершити роботи з реконструкції міського озера та зі з’єднання Північного та Південного бульварів. Але видатків саме на ці роботи у бюджеті поки немає.
Має міський голова й амбітні плани щодо розвитку комунального транспорту. Планує купити 20 автобусів за 35 млн грн та відкрити 3-4 нові маршрути.
На діяльність Департаменту житлово-комунальної політики та благоустрою у бюджеті передбачили майже 154 млн грн. З них 40% на прибирання міста, 16% – на зовнішнє освітлення, 25% – на дороги, 14% – на озеленення. По 1% перепаде на благоустрій транспортної інфраструктури, заходи з утримання безпритульних тварин та ритуальні послуги.
Якщо не вдасться отримати кредит, а цьому, за словами Марцінківа, можуть “допомогти” політичні опоненти, то доведеться скоротити видатки на капітальний ремонт великих об’єктів.
“Кредиту не буде, якщо може вмішатися політика. Видатки будуть урізані на великий капітальний ремонт великих проєктів. Це розуміють наші опоненти. Тому будуть бити саме по цьому, тому що всі розуміють, що йде виборчий рік, і відповідно будуть шукатися різні приводи”, – міркує Марцінків.
На піарі не економлять
На чому не можна економити Марцінківу у виборчий рік, так це на піарі. На наступний рік на висвітлення діяльності міського голови та його команди у ЗМІ заклали майже 13 млн грн. Якщо ж на розвиток інфраструктури, капітальне будівництво та ремонт видатки у міському бюджеті довелося скоротити, то на ці видатки коштів не пошкодували.
Заховали їх в різних підпрограмах. Зокрема 7,5 млн грн – у “Комплексній програмі підтримки та розвитку культури міста Івано-Франківська на 2016–2020 роки”. Ще 2,5 млн грн – у “Програмі розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства в м. Івано-Франківську на 2016 – 2020 роки”, а саме у підпрограмі “Доступ громадян до публічної інформації органів місцевого самоврядування міста Івано-Франківська”. Плюс 2,9 млн грн – у видатках на діяльність структурних підрозділів виконкому у статті “Інші заходи у сфері засобів масової інформації”.
Додаткові кошти міська влада планує залучити за допомогою грантів.
“Наступний рік – це буде рік, коли найбільше за моєї каденції вдасться залучили коштів міжнародної підтримки”, – хвалиться Руслан Марцінків.
Зокрема, реалізуватимуть 8 грантових проєктів, які місто має співфінансувати на понад 10 млн грн.
Після першого кварталу міський бюджет планують переглянути. Але на додаткові субвенції у мерії не сподіваються. Надії покладають на приєднання навколишніх сіл до Івано-Франківської ОТГ.
За словами Марцінківа, завдяки створенню ОТГ реверсна дотація порівняно з попереднім роком зменшиться на 4 млн грн і становитиме 68,8 млн грн. Також він сподівається отримати інфраструктурну субвенцію на розвиток ОТГ, а у приєднаних селах знайти землю для розвитку промисловості та залучення інвестицій.
