Якщо про підтікання сечі у жінок медики говорять у публічному просторі, то аналогічна проблема у чоловіків переважно залишається неозвученою. Оксана Вінтонів, урологиня клініки “Мед-Атлант”, вважає, що ситуацію треба змінювати: “Медицина вже має швидкі, безпечні й дієві способи лікування і повернення якості життя”.
Лікарка розповіла про причини нетримання сечі у чоловіків різного віку, сучасні варіанти терапії — від таблетованого впливу до імплантації штучного сфінктера та сакральної нейромодуляції. А також про те, чому чоловікам не слід ігнорувати нічні походи в туалет.
Табуйована тема, або Про що мовчать чоловіки
“З досвіду знаю, що більшість пацієнтів із нетриманням сечі соромиться зізнатися у своєму стані навіть рідним, сприймаючи цей розлад як втрату чоловічої сили”, — каже Оксана Вінтонів.
За її словами, більшості пацієнтів після 50 років потрібно детально пояснювати, чому з’являються такі симптоми та як із ними жити далі. А в догляді за літніми родичами тема підтікання чи нетримання сечі турбує чи не кожного, особливо коли йдеться про вік 70+.
“Якщо чесно, я на конференціях за останні років п’ять лише один раз чула доповідь про нетримання сечі у чоловіків, — ділиться урологиня. — Тим часом це справді надзвичайно актуальна проблема. Жінка швидше звернеться до лікаря з подібними скаргами, тому про це більше говорять. Чоловіки ж до останнього відтягують візит до лікаря”.
Спеціалістка наголошує: нетримання сечі — це не діагноз, це лише симптом. Спровокувати його можуть гострі чи хронічні захворювання, також він може бути наслідком їхнього лікування.
Операції, травми та супутні діагнози: чому виникає розлад
Найпоширенішим чинником появи нетримання сечі у чоловіків вікової категорії 50+ є гіперплазія простати.
“Раніше цей стан часто називали аденомою — це доброякісне розростання тканини передміхурової залози”, — пояснює урологиня. Симптом може виникати як через сам розвиток захворювання, так і ставати наслідком хірургічного втручання.
Однією з основних операцій, яка найчастіше дає подібні ускладнення, є радикальна простатектомія — повне хірургічне видалення передміхурової залози, яке зазвичай виконується за чіткими індивідуальними показаннями. Оперативне лікування викликає тимчасове нетримання сечі практично у 70% пацієнтів. Але більше ніж половина з них повністю відновлює контроль над сечовипусканням протягом пів року. “Для цього існують спеціальні післяопераційні програми реабілітації та чіткі рекомендації, які лікар пояснює пацієнту. Це суттєво пришвидшує процес одужання”, — розповідає лікарка.
Проте залишається близько 35% чоловіків, у яких ці розлади не минають самостійно і переходять у довготривалу чи хронічну форму. Для них розробляють індивідуальні схеми лікування. Лікарка підкреслює: вести такого пацієнта має той самий уролог-хірург, який проводив операцію та знає особливості перебігу захворювання.
Також нетримання сечі у чоловіків часто виникає як наслідок інших хронічних захворювань чи механічних ушкоджень організму.
Порушення іннервації через травми хребта та міжхребцеві грижі. Саме у поперековому та крижовому відділах хребта містяться зони, що відповідають за іннервацію — тобто нервове забезпечення та передачу імпульсів до сечового міхура. Травми (зокрема задавнені, що проявляються нетриманням лише через 3–6 місяців), переломи чи грижі спричиняють затискання нерва, через що сигнал від мозку спотворюється або зникає взагалі.
Ішемія нерва та переохолодження. Якщо нервове волокно не отримує належного живлення, виникає ішемія (кисневе голодування тканини). Однією з найпоширеніших причин такого стану є переохолодження ділянки промежини або нижніх кінцівок, яке провокує ураження сакрального (крижового) нерва.
Цукровий діабет. Ця хвороба призводить до системного ураження нервової системи — діабетичної нейропатії, через яку погіршується провідність нервових імпульсів у всьому тілі, включно з сечовидільною системою.
Супутні неврологічні захворювання. До розладу також призводять такі хронічні патології, як розсіяний склероз чи хвороба Паркінсона.
Три види нетримання: чому важливо визначити тип
Щоб правильно обрати метод допомоги, уролог має чітко розрізняти, який механізм в основі підтікання сечі. У медичній практиці розрізняють три види цього розладу.
Гіперактивний сечовий міхур. На цей різновид припадає близько 70% усіх випадків. Людина відчуває раптовий нестримний позив до сечовипускання ще до того, як сечовий міхур реально наповниться. Іноді пацієнти описують це так: “виникає раптове бажання, не встигаєш дійти до вбиральні”.
Причиною такого стану часто стають порушення нервової регуляції при розсіяному склерозі, хворобі Паркінсона, травмах хребта або хронічних запальних процесах (хронічному циститі чи простатиті), які викликають стійке подразнення стінок сечового міхура.
Стресове нетримання сечі. Проявляється під час фізичного навантаження: кашлю, чхання, сміху або при піднятті важких предметів. В основі проблеми — слабкість м’язового волокна та власного сфінктера.
Оксана Вінтонів звертає увагу, що стресове нетримання часто провокується прийомом певних медикаментів. Заради контролю артеріальної гіпертензії старшим людям нерідко призначають комбіновані препарати з сечогінним ефектом. Також подібні побічні дії дають деякі заспокійливі, ліки для покращення сну та антидепресанти, які пригальмовують нервові відчуття та поріг чутливості сечового міхура.
Змішане нетримання поєднує в собі симптоми як ургентного, так і стресового типів. Такий варіант часто зустрічається у молодих чоловіків і переважно пов’язаний із давніми травмами поперекового чи крижового відділів хребта.
Як повертають контроль над сечовипусканням
Сучасна урологія пропонує декілька етапів подолання нетримання сечі, вибір яких залежить від ступеня вираженості симптомів та супутніх патологій.
Консервативна, або таблетована, терапія. Для ефективного лікування та закріплення результату курс прийому спеціальних препаратів зазвичай триває щонайменше три місяці. Однак таке лікування підходить не всім. Таблетовані форми мають суттєві протипоказання, серед яких на першому місці серцево-судинні захворювання та артеріальна гіпертензія (стійке підвищення тиску).
“Для людей у віці тривалий прийом таких медикаментів часто є небезпечним через ризик побічних ефектів, тому ліки частіше розглядають лише як тимчасову підтримку”, — зазначає Оксана Вінтонів.
Фізіотерапевтичні методи. Коли пігулки не дають бажаного ефекту або в комплексі з ними застосовують фізіотерапію на ділянку промежини, зокрема міостимуляцію м’язів тазового дна. Це процедура впливу слабкими імпульсами струму для зміцнення м’язового каркаса. Для стійкого результату потрібно пройти від 6 до 10 сеансів.
Малоінвазивні та хірургічні корекції. Якщо консервативні кроки не діють, лікарі переходять до хірургічних методів, які дають високі та довготривалі результати.
- Слінгові операції — встановлення спеціальної синтетичної сітчастої стрічки (слінга), яка змінює анатомічне положення сечовипускального каналу для відтворення природного тиску сечі.
- Імплантація штучного сфінктера — вживляння високотехнологічного штучного м’яза-сфінктера, який механічно утримує сечу й контролюється самим пацієнтом.
“Сьогодні є можливість встановити штучний сфінктер, і тому дуже велика помилка соромитися й мовчати про свій стан”, — наголошує Оксана Вінтонів.
Вона акцентує, що це швидке, ефективне рішення, яке практично у 99% випадків дає бажаний результат, не викликає рецидивів чи побічних ускладнень навіть у поважному віці.
Інновації в лікуванні, або Що таке сакральна нейромодуляція
Для пацієнтів із порушенням нервової регуляції сечового міхура (наприклад, через травми хребта, грижі, цукровий діабет чи після складних операцій) є новітня методика — сакральна нейромодуляція.
Пацієнту підшкірно вживляють крихітний електрод у ділянку сакрального (крижового) нерва, який відповідає за іннервацію — тобто забезпечення зв’язку органів малого таза з центральною нервовою системою. Пацієнт отримує невеликий зовнішній пульт-датчик, який сам періодично підключає для стимуляції м’яких нервових імпульсів.
“Завдяки такій стимуляції з часом відновлюється нормальна іннервація сечового міхура та робота сфінктера, — розказує лікарка. — Відсоток відновлення є індивідуальним і залежить від глибини початкового ушкодження нерва — може бути 50% або 80%. Проте методика суттєво покращує стан пацієнта. А у молодих чоловіків, крім усунення нетримання, сакральна нейромодуляція часто паралельно відновлює й покращує ерекцію”.
Чи є зв’язок між нетриманням та потенцією
Багато чоловіків думають, що розлади сечовипускання автоматично означають кінець статевого життя. Однак з анатомічної точки зору це не так, заспокоює Оксана Вінтонів. Механізм виникнення ерекції та механізм акту сечовипускання керовані абсолютно різними центрами в корі головного мозку, вони ідуть паралельно.
Але трапляється, що первинні діагнози можуть давати обидва ці симптоми одночасно. Наприклад, при хронічному простатиті, — а на нього після 35 років страждає кожен третій чоловік, — запальні зміни викликають і еректильну дисфункцію, і нетримання сечі.
“У таких випадках ми лікуємо ці розлади окремо, але першочергово усуваємо їхню спільну причину — хронічне запалення передміхурової залози”, — акцентує урологиня.
Нічні походи в туалет — сигнал звернутися до лікаря
Тривожним симптомом, на який варто звернути увагу і чоловікові, і його дружині, є ніктурія — потреба систематично прокидатися для сечовипускання 2–3 рази за ніч, наголошує лікарка. Вона розтлумачує: якщо людина переживає короткочасний стрес, це може тимчасово впливати на сон та позиви. Проте коли нічні підйоми тривають систематично протягом пів року і більше, мова йде про процес, який загрожує стати хронічним і незворотним.
Чому виникає ніктурія? В більшості причини повторюються. Це запальні зміни органа (простатит, уретрит), ішемія нерва (порушення його живлення та кровопостачання) через переохолодження промежини чи ніг. Проблеми з хребтом: міжхребцеві грижі у поперековому та крижовому відділах (зони L1–L5 та S1–S2), які затискають нервові корінці. Для діагностики таких станів обов’язково призначають МРТ відповідних відділів. Та цукровий діабет: діабетична нейропатія призводить до стійкого порушення провідності нервових імпульсів.
“Нічний позив — це один із найголовніших сигнальних прапорців для уролога, — зауважує фахівчиня. — Зазвичай ми визначаємо причину і працюємо над її усуненням спільно з іншими спеціалістами, як-от з вертебрологами – фахівцями з лікування хребта, та неврологами”.
Якщо пацієнт звернувся вчасно, вертебролог розслабляє м’яз, що стискає нерв, і симптоматика повністю минає. Якщо ж процес задавнений і зміни пішли далі на периферичну нервову систему, лікування стає тривалішим.
“Але одужання однозначно можливе, головне — не чекати крайнього етапу, коли доведеться замінювати сфінктер”, — наголошує лікарка.
Випадки з практики: шлях до відновлення
Урологічна практика часто демонструє, як поєднання кількох діагнозів вимагає залучення мультидисциплінарної команди фахівців, розповідає Оксана Вінтонів.
Якось до клініки звернувся 39-річний чоловік із дуже складним анамнезом. Крім цукрового діабету, у нього діагностували рак сечового міхура. Під час додаткових обстежень (МРТ) у пацієнта запідозрили абсцес (гостре гнійне запалення) простати. Під час оперативного втручання з приводу абсцесу було травмовано нерв, через що пошкодився зовнішній сфінктер.
Як наслідок — біль, який супроводжувався повним нетриманням сечі. До лікування залучили багатьох спеціалістів, включаючи психіатра. Ситуація ускладнювалася тим, що наявність онкологічного захворювання створювала протипоказання для більшості стандартних методів.
Єдиним виходом стала сакральна нейромодуляція. Больовий синдром відступив. Окрім того, до чоловіка повернулася здатність утримувати сечу бодай протягом години, що стало істотним кроком на шляху до відновлення нормального життя.
Інший випадок стосувався гострого стану. Молодий чоловік звернувся зі скаргами на раптове нетримання сечі, що виникло на тлі гострого простатиту та уретриту (запалення сечовипускального каналу). У цьому випадку сприятливий результат отримали дуже швидко: оперативно зняли гострий запальний процес в органах малого таза, і симптом нетримання сечі минув повністю без жодних наслідків.
Визнати проблему — це і є чоловіча сила
Урологиня закликає чоловіків не приховувати проблему нетримання сечі і не зволікати з візитом до спеціаліста.
“Життя надто коротке, щоб щодня мучитися від дискомфорту й обмежувати себе. Визнати проблему і прийти до лікаря — це і є справжня чоловіча сила. А все решта вже в руках уролога, адже сучасна медицина має справді великі можливості, щоб повністю подолати цей стан”, — підкреслює Оксана Вінтонів.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Чекап для чоловіка: які обстеження потрібні, а які зайві
- Плазмоліфтинг для чоловічого здоров’я: сексопатолог Оксана Вінтонів про інноваційне лікування еректильної дисфункції
- Чому чоловіки відрощують вуса: уролог про рак простати та як його попередити
- Небезпечна гематурія: чому з’являється кров у сечі і що з цим робити
- Море, басейн і жіночі страхи: правила інтимної гігієни влітку.
