Скандал з утепленням дитсадка №27 «Карпатська казка», який кілька місяців тривав у Франківську, зачепив не тільки батьків, міську владу і комунальників. Художники, архітектори й урбаністи включилися в боротьбу за малюнки на стінах садка – зґрафіто мали збити, щоби утеплити будівлю.
Під тиском громадськості оригінальні розписи на стінах «Карпатської казки» таки вирішили зберегти. Однак це рішення має кілька аспектів, які роблять перемогу сумнівною.
Кому потрібне зґрафіто?
Стінопис у «Карпатській казці» вкриває торці корпусів дитсадка. Монументальний живопис відтворює казкові мотиви і присвячений порам року, а один із фрагментів прив’язаний до будівлі функціонально – зображає хлопчика й дівчинку. Кожен з настінних малюнків завбільшки понад 70 кв. м. Розписи виконані в техніці зґрафіто, коли малюнок продряпаний по верхньому шару штукатурки оголює нижній шар іншого кольору. Кілька кольорових шарів тиньку для створення зґрафіто наносяться заздалегідь.
Декоративний розпис створили у 1982 році. «Карпатську казку» будували як найбільший дитсадок у Франківську і вирішили завдяки сгафіто зробити його найоригінальнішим. Ескізи кінцево затверджували в Києві – на республіканській художній раді. Автори та виконавці – художники Петро Боєчко та Петро Прокопів. Ця творча пара створила у нашому місті ще кілька цікавих стінописів та панно, які вже втрачені.
Про мистецьку цінність зґрафіто заговорили у дистадку кілька батьків, коли роботи з утеплення уже розпочалися. Проєкт передбачав утеплення по зовнішніх стінах. Відтак розписи мали зняти разом зі старою штукатуркою. Стіни утеплювали мінватою і штукатурили «короїдом». За роботи відповідало Управління капітального будівництва мерії.
Спочатку проблему з настінним розписом обговорили в стінах дошкільного закладу. На зборах члени батьківського комітету дитсадка проголосували за утеплення будівлі, незважаючи на те, що з її стін зникне зґрафіто. Тоді один з батьків, художник Василь Стефанишин, виніс тему в мережу. Виніс трохи різкувато: «Країна варварів… і дебілів! Знищують один із кращих розписів міста».
Пост Стефанишина викликав бурхливу дискусію. На захист зґрафіто у фейсбуці стали міські активісти, депутати і навіть комунальники. Серед них – координаторка громадської ініціативи зі збереження історичної спадщини міста Марія Козакевич, архітектор Андрій Назаренко, художник Андрій Єфіменко, начальник управління комунальної політики Мирослав Федорків. Власне під постом Федорківа «#Врятувати_Карпатську_Казку! Я проти знищення об’єктів мистецтва! Я проти персикового короїду на стінах! Я проти невігластва і профанації» з’явилося повідомлення міського голови, що роботи зупиняють.
В УКБ від претензій художників і активістів відбивалися тим, що статус оригінального розпису не визначений. А будівля не є пам’яткою. І через короткий час утеплення продовжили, щоправда, стіни зі зґрафіто залишили насамкінець.
Тим часом до мера Франківська в мережі звернулися митці всеукраїнської групи Ukrainian Modernism. Їхня точка зору така. Франківську міжнародна компанія NEFCO виділила мільйони євро на ремонти дитячих садків. Серед них – «Карпатська казка». Її унікальне зґрафіто, яке має стосунок до українського архітектурного модерну, – культурна спадщина Івано-Франківська, – під загрозою зникнення.
Читайте також: У пошуках архітектурної цінності центрального ринку Івано-Франківська
«Те, що в Європі зберігають, в Україні знищують. Новини з паралельного світу: маленьке словацьке містечко Требішов. Уряд Словаччини виділив 200,000 € на теплоізоляцію будинку культури. 10.820 € з суми направили на реставрацію зґрафіто 1960 року на фасаді», – розповіли і додали фото художники.
«Ми впевнені – теплоізолювати будівлю можна без знищення мистецьких об’єктів на фасаді, – наголошують митці. – Покажіть, будь ласка, цей пост любителям зовнішнього утеплення, які не вірять в існування альтернатив. Шановний мер Руслан Марцінків, чому ми беремо приклад з Росії, де так само бездумно утеплюють фасади з мозаїками, закриваючи їх пінопластом, а не беремо приклад з Європи?»
Модерн чи совдеп, чи грант?
Консультації з мистецтвознавцями та художниками з приводу зображень на фасаді дитсадка №27 почалися тоді, коли конфлікт в дитсадку переріс у загальноміський скандал. «Підігрів» його сатиричний пост архітектора Андрія Назаренка: «Батьківський комітет дитячого садка №27 «Карпатська казка» прийняв рішення в міжсезоння опалювати дитячий садок книжками. 258 батьків проголосували «за», один «проти» і один «утримався». Відтак, почнуть зі спалення книг українських письменників радянської доби…»
Батьки образилися. Відреагували гнівними постами в мережі і вийшли в реал – делегацією пішли на сесію міської ради. Там висловили обурення дискусією довкола «орнаментів» у мережі, згадали допис Назаренка і вимагали публічного вибачення.
Мера та депутатів батьки «Карпатської казки» просили про продовження робіт з утеплення дитячого закладу. Розповіли, що восени, коли ще не було опалення, у приміщенні садка температура не піднімалася вище +12. Діти засинали з пляшками гарячої води в ногах, персонал підручними засобами грів ліжечка і ковдри. Свій виступ батьки все ж завершили тим, що готові йти на компроміс – не проти зберегти зґрафіто, якщо воно має мистецьку цінність. Наприклад, зрізати і «поставити» у музей. Але садок конче потрібно утеплити до кінця, бо дітки далі сплять у колготах.
На сесії Андрій Єфіменко пояснив, що зґрафіто зрізати ніяк неможливо. Простіше зробити голограму.
Керівник УКБ Роман Галіпчак повідомив, що робили запити в управління архітектури та в обласну організацію Спілки художників. Відповіді, що зґрафіто в садку №27 цінне, ті не дали.
Батьків садка підтримала в мережі від імені мешканців мікрорайону постом в групі «Комуналка ІФ» Віталіна Третяк. «Припиніть цькування мам, які переживають за здоров’я дітей», – написала вона.
«Подивитись на малюнки на стінах – вони ідентичні темі СОВДЕПУ. «Дядя і тьотя» з гілкою над головою – колгоспниця зі снопом або робітник із колгоспницею, додайте серп і молот в руки. Ми повинні бути вдячні мерії міста, що вона зуміла привести НЕФКО для такої колосальної роботи в освіті», – висловила колективну позицію активістка мікрорайону.
Скандал збігся у часі з завершенням першого етапу проєкту з Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО «Підвищення енергоефективности об’єктів бюджетної сфери міста Івано-Франківська» і припав на початок другого етапу. Перший тривав з 2017 року до жовтня 2019 року – в місті було модернізовано 7 об’єктів: 6 садків та один навчально-реабілітаційний центр. Утеплено фасади, замінено вікна та двері, встановлено індивідуальні теплові пункти чи проведено капітальний ремонт систем опалення. Загальна вартість робіт становила 1,55 млн євро, з них 1 млн євро – кредитні кошти НЕФКО; 470 тис. євро – грант від Фонду E5P (Східноєвропейське партнерство з питань енергоефективности та довкілля) і 80 тис. євро – співфінансування з міського бюджету.
Другий етап передбачає фінансування 6,43 млн євро. З них 4 млн євро – кредит НЕФКО на 9 років; 1 млн 930 тис. євро – грант від Фонду E5P і 500 тис. євро – співфінансування з міського бюджету. Планують модернізувати ще 16 об’єктів – шкіл і дитячих садків.
Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке отримало позику від корпорації НЕФКО для реалізації енергоефективних заходів у бюджетних закладах, пишається мер Руслан Марцінків.
Де тонко, там посиплеться?
Енергоощадний капремонт дитсадка «Карпатська казка» проходив у першому етапі проєкту з НЕФКО. На всі заходи, в т. ч. створення індивідуального теплового пункту в садку, передбачали 360 тис. євро. Зрозуміло, що меру Франківська було важливо погасити скандал зі зґрафіто до підсумкової зустрічі з міжнародними партнерами.
Звітуючи про зустріч із представниками НЕФКО з приводу виконання проєктів за міжнародною програмою, Марцінків повідомив, що конфліктної ситуації більше немає. Під час зустрічі знайшли рішення, яке задовольнить усіх.
«Відбулася зустріч з представниками НЕФКО. Обговорили питання утеплення ДНЗ №27 «Карпатська казка» та дійшли спільного рішення. Всі сторони погодилися, що при утепленні закладу важливо зберегти естетичний вигляд будівлі. Проте представники наголошують, що слід звернути особливу увагу на доопрацювання проєкту енергетичної модернізації цього закладу, щоб забезпечити відповідний температурний режим в приміщенні. Адже пріоритетом для міста є дотримання комфортних умов перебування дітей у садочку», – повідомив мер.
З цього повідомлення можна було зробити висновок, що – ура! – проєкт доопрацюють, щоби й зґрафіто зберегти, і тепло в садку забезпечити. Не зовсім так, роз’яснив цей момент Максим Карпаш, науковець ІФНТУНГ, консультант НЕФКО з питань енергоефективності.
«Ситуація хоч і вийшла компромісною з точки зору мистецтва, а от з інженерної точки зору є поганенькою, – каже він. – Будівля втратить у теплі. А ще існує висока ймовірність руйнування стін зі зґрафіто впродовж кількох наступних років».
Читайте також: Архітектурна спадщина Івано-Франківська: чи справді ми розуміємо, що це таке і навіщо вона нам?
Тобто сам проєкт тепломодернізації дитсадка уже не чіпатимуть, пояснює Маким Карпаш. Просто не будуть зовні утеплювати торці з малюнками.
За його словами, переробити проєкт утеплення на цьому етапі вже не реально, адже тендер на закупівлю робіт був проведений ще влітку. Утеплювати торці зсередини також не будуть – це технологічно неефективно, тому проєктант проти. Але внесуть зміни в проєкт опалення – встановлять додаткові батареї. «Це мало що дасть – потужність теплового пункту уже не зміниш», – додає Карпаш. Тобто будівля не буде настільки теплою, як розраховували. Втрати не рахували, але такі розрахунки вже не мають змісту, вважає консультант НЕФКО.
Що стосується ризику втратити зґрафіто, то такий є через перепад температур і конденсацію вологи на холодній стіні.
«Сподіваюся, це компенсує радість від споглядання малюнків впродовж наступних п’яти років – каже Максим Карпаш. – Цей випадок міг би піти у посібники, як не треба робити».
Приклад, як треба було зробити, – під рукою. В дитсадку №16 «Сонечко» проводили аналогічні роботи. На переході-галереї зберегли мозаїку. «Та мозаїка захищена як об’єкт культури, ми про це відразу знали і вже на етапі проєктування залишили її недоторканою», – пояснює Карпаш.
Якби знали від початку про цінність зґрафіто дитсадка №27, то пішли би іншим шляхом – можливо, розглянули би внутрішнє утеплення. Щонайменше передбачили би іншу потужність індивідуального теплового пункту, додає він. «А звернень про внесення високомистецького зґрафіто «Карпатської казки» у відповідні реєстри від активістів дотепер немає», – зазначає Максим Карпаш.
Якщо відсунути документальні моменти і звернутися до європейського досвіду, то власне муніципалітет, а не батьки, активісти чи дирекція мали би на етапі проєктування утеплення дитсадка звернути увагу на зґрафіто. І не тільки у тому випадку, коли садки і школи підпадають під міжнародні грантові проєкти.
Спеціалісти Департаменту містобудування і архітектури разом із художниками та урбаністами мали би взяти на олівець всі цінні панно, зґрафіто, барельєфи та інші об’єкти монументального мистецтва радянського періоду у Франківську – зважаючи на тодішній український модернізм. Туристичне місто, – а цей пріоритет розвитку Франківська офіційно задекларований, – могло би на основі таких укласти унікальний туристичний маршрут подібно до того, як це зробили в країнах пострадянського табору – у Польщі, Чехії, Німеччині.