Щитоподібна залоза — це справжній “диригент” нашого організму. Вона виробляє гормони, які регулюють обмін речовин. Найменші порушення в роботі залози можуть відчутно впливати на наше самопочуття. Лікарка ультразвукової діагностики центру “Мед-Атлант” Галина Диб’як розповідає про особливості УЗД-обстеження щитоподібної залози та його ключову роль у виявленні патологій та онкології.
Основний інструмент діагностики
За словами Галини Диб’як, ультразвукова діагностика є базовим та одним з найважливіших інструментів для лікаря-ендокринолога.
“Коли ще не було ультразвуку, ендокринолог мусив ставити діагноз пальпаторно, покладаючись лише на свої руки та знання. Сьогодні УЗД — це головний помічник ендокринолога, основоположна діагностика, яка надає повну картину стану щитоподібної залози”, – каже лікарка.
Ультразвукове дослідження показує структуру щитоподібної залози, виявляє зміни та включення – новоутворення, кісти, псевдовузли тощо. А аналіз крові на гормони дає уявлення про функцію. Ці два методи взаємодоповнюють один одного в тому, щоби визначити роботу та здоров’я залози.
“УЗД показує лише структуру щитоподібної залози, але не її функцію. Так, залоза може мати нормальні розміри та структуру, але при цьому виробляти занадто мало гормонів (гіпотиреоз) або занадто багато (гіпертиреоз). Тому УЗД та аналіз крові – це взаємодоповнюючі методи в обстеженні”, – зазначає лікарка.
Галина Диб’як пояснює, що дані УЗД, результати аналізів та клінічна картина разом є підставою для лікаря-ендокринолога поставити остаточний діагноз.
Вузли, об’єм і гормони: що може виявити УЗД щитоподібної залози
Лікарка пояснює, що під час УЗ-обстеження щитоподібної залози звертає увагу на кілька ключових параметрів. Передусім на розміри та об’єм. Це перші показники, що дозволяють оцінити величину залози, пояснює Галина Диб’як. Норма залежить від віку, статі та статури людини. У чоловіків об’єм в нормі зазвичай більший, ніж у жінок.
“Саме об’єм вважається ключовим критерієм. Його вимірювання дозволяє точно визначити, чи відповідає залоза нормі. Наприклад, збільшення об’єму може свідчити про зоб — розростання тканини залози”, – зазначає лікарка.
Також збільшення об’єму (гіпертрофія) може свідчити про гіпертиреоз – стан, коли залоза виробляє надмірну кількість гормонів. А зменшення (гіпотрофія) — про гіпотиреоз, коли залоза виробляє недостатню кількість гормонів. “Ми виставляємо підозру, – акцентує спеціалістка. – УЗД допомагає запідозрити ці стани, але для точного діагнозу завжди потрібні аналізи крові на гормони щитоподібної залози (ТТГ, вільний Т4) та антитіла (АТПО, АТТГ). За потреби призначають й інші обстеження. Адже кожен випадок – індивідуальний”.
На УЗД оцінюють ехоструктуру щитоподібної залози – внутрішню будову тканини за її щільністю. У нормі вона має бути однорідною та ізоехогенною, тобто середньої щільності. Будь-які зміни, наприклад поява ущільнень або розріджень, можуть вказувати на патологію.
Також визначають кровоплин, тобто інтенсивність кровообігу в залозі та в утвореннях, якщо вони є. Посилений кровоплин у щитоподібній залозі може бути ознакою запалення (тиреоїдиту) або, що є менш поширеним, злоякісного процесу.
Що стосується вузлів. Якщо кровоплин в утворенні відповідає кровоплину в самій щитоподібній залозі, це вважається добрим показником. “Посилений кровообіг у всій залозі може бути індивідуальною особливістю пацієнта, і тоді такий самий кровоплин у вузлі не є приводом для занепокоєння. Натомість злоякісні утворення, як правило, мають різко посилений кровоплин, який відрізняється від кровотоку в навколишній здоровій тканині залози”, – розтлумачує Галина Диб’як. Це є однією з ознак, що насторожують лікаря.
УЗД-ознаки доброякісних та злоякісних утворень
УЗД — це “золотий стандарт” діагностики здоров’я щитоподібної залози, каже Галина Диб’як. І це головний інструмент для виявлення в ній змін та утворень. Саме УЗД дає змогу виявити вузли, тобто новоутворення, та диференціювати доброякісні і злоякісні.
Галина Диб’як детально пояснює, за якими критеріями лікарі УЗД розрізняють такі вузли.
За формою. Доброякісні вузли зазвичай мають горизонтальну орієнтацію (тобто “ширші, ніж вищі”), тоді як злоякісні часто вертикально орієнтовані.
За контурами. Рівні та чіткі контури — ознака доброякісності, а нечіткі, розмиті чи “рвані” — привід для підозри.
За ехогенністю. Ехогенність – це здатність тканини відбивати ультразвук. Вона показує, наскільки щільним є вузол. Це допомагає розрізняти доброякісні і підозрілі вузли.
Оцінюють кровоплин. Посилений кровоплин, що відрізняється від загального кровотоку в залозі, є тривожним сигналом.
Беруть до уваги наявність мікрокальцинатів. Дрібні “зернятка” кальцію у вузлі — одна з ознак того, що утворення виникло давно.
Якщо вузол має хоча б кілька підозрілих ознак, лікар УЗД та лікар-ендокринолог можуть рекомендувати біопсію — тонкоголкову аспіраційну пункцію, яка дає остаточну відповідь про природу утворення.
Коли ж вузол має всі ознаки доброякісного утворення, але за короткий проміжок часу демонструє швидкий ріст, це також може викликати підозру. Наприклад, якщо вузол мав 1 см і за три місяці виріс до 2 см, це серйозний привід для занепокоєння. Різке збільшення розмірів утворення є важливим маркером, що може вказувати на злоякісний процес. У таких випадках лікар-діагност обов’язково повідомляє пацієнту, що попри візуально “нормальний” вигляд вузла його поведінка є атиповою, і рекомендує біопсію для точного діагнозу.
Чому важливі щорічні обстеження
“Регулярні обстеження щитоподібної залози дозволяють спостерігати та бачити зміни й утворення на ранніх стадіях”, – наголошує лікарка УЗД Галина Диб’як.
Регулярні обстеження щитоподібної залози необхідні ще й тому, що деякі захворювання, як-от аутоімунний тиреоїдит (хвороба, при якій імунна система руйнує клітини залози), можуть розвиватися безсимптомно. Залоза не болить, може навіть не бути збільшеною, і пацієнт не пов’язує з нею такі скарги, як хронічна втома, набряки чи випадіння волосся.
Якщо УЗД показало, що залоза абсолютно нормальна, нічого не турбує, аналізи в нормі, то обстеження достатньо проходити раз на рік, каже лікарка. Якщо ж виявлено утворення, навіть доброякісне, за ним потрібно спостерігати в динаміці. Зазвичай перше контрольне УЗД призначають через три-шість місяців, щоби виключити швидкий ріст вузла. А далі — раз на пів року або раз на рік, за рекомендацією ендокринолога.
Щоби проілюструвати, чому важливо проходити УЗД щитоподібної залози щорічно, лікарка розповідає про випадок з практики.
На УЗД звернулася 20-літня жінка, в якої під час планового річного чекапу виявили маленький вузлик – 7 мм. Він мав ознаки доброякісності, але був неправильної форми та з нечіткими контурами. Галина Диб’як запідозрила недобре. Пацієнтка звернулася до ендокринолога, зробила аналізи. Відтак її направили на біопсію. Результат, на жаль, підтвердив злоякісне утворення в щитоподібній залозі. Завдяки тому, що хворобу виявили на ранній стадії, жінка була успішно прооперована.
Зазвичай біопсію проводять при вузлах від 1 см, але якщо є інші тривожні ознаки, то і менші вузли можуть стати показанням до біопсії, зазначає лікарка УЗД.
“У нас в клініці “Мед-Атлант” передбачений щорічний чекап – є так звані “жіночі пакети”, є “чоловічі пакети”, у які входить УЗД щитоподібної залози. Так можемо спостерігати і виявити зміни та утворення на початкових стадіях, коли лікування є найбільш ефективним”, – підкреслює Галина Диб’як. І додає, що УЗД щитоподібної залози не вимагає жодної попередньої підготовки.
Збільшені лімфатичні вузли: що робити
Під час УЗД щитоподібної залози обов’язково обстежують також і лімфатичні вузли шиї, адже вони є важливим діагностичним маркером. Звертають увагу на їхній розмір, форму та структуру.
Збільшені лімфатичні вузли — найчастіша зміна, яку можна виявити. Важливо, що вони не завжди вказують на серйозну проблему, оскільки можуть бути збільшені через запальний процес. Однак якщо лімфовузли різко збільшені, мають інтенсивний кровообіг або змінену структуру, це може бути тривожним сигналом.
Лімфатичні вузли можуть реагувати на патологічні зміни в організмі швидше, ніж сама щитоподібна залоза. Тому навіть якщо вузол у щитовидці має ознаки доброякісності, але поруч розташовані лімфатичні вузли на УЗД виглядають підозріло, це насторожує лікаря. У такому випадку пацієнту рекомендують здати додаткові аналізи та спостерігати в динаміці як за вузлами, так і за утвореннями в залозі.
Чи можна міняти апарат і лікаря
Галина Диб’як зазначає, що часто стикається з думкою пацієнтів, що УЗД варто проходити в одного й того самого лікаря та на одному апараті. “Це не є обов’язковим, і пацієнт має повне право звертатися до різних спеціалістів”, – говорить вона. Проте важливо розуміти, чому ендокринологи нерідко дають саме таку рекомендацію.
Справа в тому, що навіть попри уніфіковані стандарти вимірювання завжди присутній людський фактор. Кожен лікар має свій індивідуальний підхід до вимірювання утворень. Під час вимірювання допустима похибка – до п’яти міліметрів.
Саме ця похибка найбільше бентежить пацієнтів, коли вони бачать у висновках різних лікарів різні розміри вузла. “Це може викликати зайву тривогу та стрес, адже людині здається, що утворення стрімко збільшилось, хоча насправді це може бути лише похибка вимірювання”, – каже Галина Диб’як. Аби уникнути непорозумінь та зайвих переживань пацієнтів, лікарі пояснюють, що для спостереження в динаміці найкраще звертатися до одного й того ж фахівця, який уже знає всі особливості обстеження.
Галина Диб’як ще раз звертає увагу на те, що УЗД-діагност не ставить діагноз і не призначає лікування. Він надає інформацію, на основі якої лікар-ендокринолог робить висновки та розробляє план терапії. В “Мед-Атланті” лікарі УЗД та ендокринологи зазвичай працюють командою.
“Щитовидна залоза — це складний і вкрай важливий орган. Регулярні обстеження допомагають контролювати її стан і вчасно реагувати на будь-які зміни”, – акцентує лікарка УЗД. Бережіть себе!
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Суглоби чують дощ: як уникнути осіннього загострення
- Синдром подразненого кишківника: чому гастроентеролог радить звернутися до психолога
- Гормональний дисбаланс після відпустки: як повернутися в норму
- Анемія: чим загрожує несвоєчасне лікування
- Як здати аналіз крові, щоби не зіпсувати результат: 12 порад пацієнтам
- Нетримання сечі: лікування за допомогою лазера і не тільки
- Хронічний нежить і закладений ніс: причини та вирішення проблем
- Як гастроскопія та колоноскопія рятують від серйозних хвороб
- Зелені і червоні прапорці жіночого здоров’я: що вказують і чому потрібен чекап
- Часті запаморочення, шум у вухах? Допоможе доплер судин голови і шиї
- Синдром неспокійних ніг: що це таке і на які хвороби вказує
- Як менше стресувати і зберегти серце здоровим: 10 простих способів
- Коли забиті судини: як виявити атеросклеротичні бляшки і що з цим робити
- Лазер рятує вени: що таке варикоз ніг і як його лікують
- Тренування, секції, йога: чому перед заняттями важливо робити кардіочекап
- Як менше стресувати і зберегти серце здоровим: 10 простих способів
- Лазерна епіляція для жінок і чоловіків: розвінчуємо поширені міфи.
