Сьогодні навколо теми щеплень все ще залишається чимало міфів, які часто передаються з покоління в покоління. Чому не варто боятися кількох вакцин в один день, як легка ГРВІ перестала бути приводом для відмови від щеплення та чому дорослим критично важливо оновлювати свій захист — розповідає лікарка-інфекціоністка лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант» Олена Івасишин.
Пропущена вакцинація: чи можна надолужити дитячі щеплення
— Пані Олено, у суспільстві є думка, що всі важливі щеплення ми отримуємо в дитинстві, і цього нібито достатньо на все життя. Чи так це? Наскільки важливо продовжити вакцинацію, якщо момент щеплення за графіком був упущений?
Саме в дитячому віці закладається основа імунного захисту. Держава гарантує та забезпечує перелік обов’язкових щеплень згідно з Національним календарем, які є безкоштовними. Вони захищають від найважчих інфекцій.
Важливо розуміти, що деякі вакцини безпосередньо прив’язані до віку дитини — якщо пропустити цей час, надолужити його в майбутньому буде просто неможливо через медичні протипоказання.
У моїй практиці бувають випадки, коли батьки звертаються щодо вакцинації дитини занадто пізно. Наприклад, це стосується захисту від гемофільної інфекції (вона входить до обов’язкового календаря). Якщо дитину не провакцинувати до п’ятирічного віку, то в майбутньому ця вакцинація вже протипоказана. Ми просто змушені чекати й сподіватися, що організм не зустрінеться з “диким” патогеном.
Те саме стосується й деяких рекомендованих (необов’язкових) вакцин, як-от від ротавірусної чи інших ентеровірусних інфекцій — там теж є чіткий віковий ценз, після якого введення препарату стає неможливим.
— Скільки є обов’язкових і рекомендованих щеплень і чи можна останніми знехтувати? Від чого залежить такий поділ?
Знехтувати в жодному разі не можна! Слово «необов’язкові» чи «рекомендовані» — це суто фінансовий та юридичний термін, а не медичний. Обов’язкові щеплення — це ті, що внесені до календаря і гарантовані державою на безкоштовній основі.
Рекомендовані — це вакцини, які держава наразі не забезпечує безкоштовно, тому людина купує їх за власні кошти. Вони потрібні організму так само. Цей поділ пов’язаний передусім із фінансовим чинником, і кожна держава формує цей список самостійно, виходячи з потреб населення та аналізу того, які саме хвороби циркулюють на її території. Але повторюся: це суто фінансовий фактор.
— Які саме хвороби з цього рекомендованого списку ви наполегливо радите батькам тримати в полі зору для захисту дітей?
Я дуже раджу захищати дітей від пневмококової та менінгококової інфекцій. Дітки часто хворіють на бактеріальні ускладнення, і замість того, щоб потім агресивно лікувати малюка антибіотиками (що не завжди безболісно минає для організму), краще попередити хворобу вакцинацією.
Також критично важливою є така вакцинація:
- від гепатиту А (на відміну від гепатиту Б, який є в державному календарі);
- ентеровіруснихі інфекцій;
- від грипу — дуже актуальне сезонне щеплення;
- від вітряної віспи (вітрянка);
- вірусу папіломи людини (ВПЛ).
Щодо ВПЛ, який викликає онкологію, то дуже добре, що держава змінила своє ставлення: зараз дівчаткам у віці 12–13 років гарантують одну дозу, яка забезпечує приблизно 90% імунного захисту. Проте батькам усе одно рекомендують додати ще одну дозу для повноцінного 100% захисту. Вакицнація рекомендована як дівчаткам, так і хлопчикам.
Природний імунітет проти штучного: чи варто хворіти
— Досі живий стереотип, що дитині краще перехворіти на той же кір чи вітрянку в дитинстві, щоб отримати природний імунітет, ніж “колоти хімію”. Що ви як інфекціоніст відповідаєте на таке?
Перехворіти — це так званий «дикий» спосіб отримання імунітету. Він абсолютно непередбачуваний і несе колосальні ризики для здоров’я. Вакцинація — це значно м’якший, контрольований і лагідний шлях. Вона вчить імунну систему розпізнавати ворога без реального руйнування організму.
Навіть якщо вакцинована людина згодом підхопить інфекцію, хвороба минатиме в рази легше, без важких ускладнень. А от наслідки «дикого» кору в невакцинованих пацієнтів бувають плачевними, аж до госпіталізації та розвитку корового менінгіту (небезпечного запалення оболонок головного мозку). Навіщо так ризикувати дитиною?
Три щеплення в один день: чи витримає імунітет малюка?
— Молоді батьки, а особливо бабусі, часто б’ють на сполох, коли дитині в один день вводять кілька вакцин. Чи існує таке поняття, як «перевантаження» імунітету при щепленнях?
Згідно з нашими медичними протоколами, в один день дозволено вводити одночасно до трьох різних вакцин. Ніякого перевантаження системи при цьому не відбувається — наш імунітет щодня стикається з тисячами вірусів та бактерій у повітрі й побуті. Імунна система відреагує та спрацює на три введені вакцини так само чітко, як і на одну.
При цьому не має значення, чи є ці вакцини монопрепаратами, чи комплексними. Так, реакція організму може бути дещо бурхливішою, але може й не бути взагалі нічого — дитина може перенести все без жодних симптомів. Все це дуже індивідуально. Навіть у одного й того ж пацієнта реакція на першу та другу дозу тієї самої вакцини може кардинально відрізнятися, і це нормальний процес, який ми завжди проговорюємо з батьками.
Головні страхи: аутизм, «хімія» та чипування
— Ще один із найживучіших міфів — це зв’язок вакцини КПК (кір, паротит, краснуха) з аутизмом. Наука його давно спростувала, але страх залишився. Чи щеплення викликають неврологічні хвороби?
Прямого зв’язку між аутизмом і вакцинацією від КПК немає взагалі — це повністю доведений наукою факт.
Що стосується інших неврологічних станів: так, у медицині офіційно існують поняття поствакцинальних ускладнень, і ми чесно попереджаємо про них пацієнтів перед кожною маніпуляцією. Але ризик їх виникнення є мізерним. Відсоткове співвідношення таких випадків у сотні разів менше, ніж ризик отримати важкі неврологічні інвалідизуючі ускладнення після зустрічі з реальними «дикими» штамами хвороб у соціумі та в природі.
— А як щодо складу вакцин? Антивакцинатори часто лякають формальдегідом чи сполуками важких металів.
Склад кожної вакцини ретельно перевірений, безпечний і повністю відкритий — він детально описаний в інструкції до кожного препарату. Додаткові сполуки у мікродозах там дійсно є, але вони необхідні виключно для того, щоб утримати стабільність препарату, зробити вакцину активною і щоб організм зміг сформувати правильну імунну відповідь. Жодної шкоди чи токсичного впливу ці компоненти не несуть.
Знаєте, людські страхи бувають дивними. Під час пандемії ковіду всі панічно боялися «чипування». Коли тільки з’явилася вакцина від ВПЛ (вірусу папіломи людини), масово ширився абсурдний міф, ніби це робиться для того, щоб усе жіноче населення стало безплідним. Сьогодні ж ситуація протилежна: люди самі шукають цю вакцину, адже усвідомили, що вона реально попереджає розвиток раку шийки матки.
Тепер до нас приходять вакцинуватися від ВПЛ не лише жінки, а й чоловіки, навіть сімейні пари — просто тому, що вони свідомо дбають про свою безпеку.
Алергія та легка застуда — більше не привід відмовлятися від щеплень
— Раніше дітей-алергіків намагалися тримати подалі від кабінету щеплень, розробляли для них особливі щадні графіки. Як зараз?
Сьогодні ці підходи повністю переглянуті. Медична спільнота переконалася, що загальна алергія (як-от сезонний поліноз, реакція на пилок, пил чи якісь харчові продукти) жодним чином не є протипоказанням до вакцинації. Вона не впливає негативно на формування імунітету, і щеплення не стане тригером для загострення алергії.
Єдиним категоричним алергічним протипоказанням є важка анафілактична реакція на попередню дозу цієї самої вакцини або на конкретний її компонент.
— А якщо у дитини чи дорослого легкий нежить, кашель або невисока температура – 37,2°C? У нас зазвичай одразу скасовують візит до лікаря на щеплення.
У світовій практиці все дуже змінилося, і легкі ознаки ГРВІ (гострої респіраторної вірусної інфекції) більше не є протипоказанням для щеплення. Якщо людина почувається загалом нормально, у неї просто легке нездужання, а температура в межах 37,0–37,5°C і вона має бажання вакцинуватися — ми робимо щеплення.
Категоричне табу — це гострий стан, тяжке порушення загального самопочуття та висока температура від 38,0°C і вище.
Минулого року у мене був випадок: пацієнтка прийшла на вакцинацію від грипу з першими легкими симптомами застуди. Раніше ми б відправили її додому, але зараз, згідно з новими стандартами, ми провели щеплення. Це не погіршило її стану. Навіть якщо це легке нездужання виявиться початком грипу іншого штаму, вакцина все одно потрібна, адже вона захищає від кількох штамів одразу, а на формування імунітету організму потрібно ще 2–3 тижні.
Щоправда, під питанням залишається вакцинація живими вакцинами пацієнтів із важкими імунодефіцитними станами. Неживі (інактивовані) вакцини їм робити можна і треба, просто є ризик, що через слабкість імунної системи поствакцинальний захист у них може не сформуватися повноцінно.
Нормальна реакція чи ускладнення: як розрізнити?
— Підвищення температури чи біль у руці після уколу лякають багатьох. Які симптоми є варіантом норми, а коли треба терміново телефонувати лікарю?
Перед кожною процедурою ми детально розповідаємо пацієнту, чого чекати. Нормальна місцева і загальна імунна відповідь організму може включати:
- біль, припухлість та легке почервоніння у місці введення препарату (особливо часто це буває після введення бустерних доз у дорослому віці);
- біль у м’язах руки;
- загальну слабкість, відчуття втоми, легкий грипоподібний стан;
- підвищення температури тіла до 38,0°C.
Усі ці симптоми мають самостійно зникнути протягом трьох днів. Найчастіше реакція проявляється в перший же вечір, у перші 24 години після уколу.
Якщо реакція надто яскрава: виникає відчуття оніміння в усій кінцівці, з’являється різке почервоніння дуже великого діаметра з чіткими гарячими краями, тримається висока температура (вище 38,0°C), яка важко збивається ліками, або з’явилися висипання на шкірі різного характеру, то це привід негайно звернутися по допомогу.
Але зауважу: такі ускладнення трапляються надзвичайно рідко. Після щеплення ми завжди залишаємося з пацієнтом на зв’язку. Якщо протягом трьох днів до мене ніхто не зателефонував — я знаю, що у людини все гаразд.
У моїй практиці випадки вираженої місцевої реакції можна перерахувати на пальцях. Було кілька пацієнтів із сильним набряком та почервонінням руки, але це гострі стани, які дуже легко піддаються корекції та швидко усуваються без наслідків. Головне — тримати прямий контакт із лікарем.
Календар вакцинації для дорослих: про що ми забуваємо після 18 років
— Ми звикли, що дорослих консультують з приводу інфекційних хвороб, коли вони вже захворіли. З якими «вакцинальними» запитами дорослі пацієнти приходять до вас?
До мене як до інфекціоніста переважно звертається саме доросла аудиторія (за дітей у нас відповідають педіатри). Найчастіше приходять люди, які усвідомили, що вакцинація — це серйозний вклад у їхнє здоров’я, який допоможе менше хворіти та залишатися працездатними.
Дуже великий пласт роботи — це дорослі, яких у дитинстві взагалі не вакцинували через особисті переконання батьків або тодішні медичні відводи. Тепер вони виросли, самі несуть відповідальність за себе, і ми складаємо для них індивідуальний графік, щоб надолужити всі пропущені щеплення.
— Які щеплення мають оновлювати дорослі?
Згідно з нашим національним календарем, єдине обов’язкове планове поновлення (ревакцинація) для дорослих — це щеплення від дифтерії та правцю. Його потрібно робити кожні 10 років, починаючи з 16-річного віку (тобто у 16, 26, 36, 46 років і так далі).
Бувають ситуації екстреного оновлення захисту — наприклад, коли людина травмувалася, наступила на іржавий цвях або отримала брудну рану. Тоді ми проводимо екстрену вакцинацію від правцю швидше, ніж через 10 років.
— А які ще хвороби зараз активно циркулюють в Україні, від яких дорослим варто захиститися за власним бажанням?
Туберкульоз — у нас, як і раніше, складна епідемічна ситуація з цією хворобою, вона досі дуже актуальна (проте це щеплення робиться лише в державних закладах).
Кір та вітряна віспа — періодично виникають серйозні локальні спалахи.
Кашлюк — випадки фіксуються щороку.
Пневмококова та менінгококова інфекції — я наполегливо рекомендую їх людям літнього віку, адже з роками імунна система слабшає, а пневмокок часто викликає важкі пневмонії та набряки легенів.
Вагітність, війна та військові реалії
— Чи потрібна вакцнація на етапі планування вагітності?
Так, планування вагітності — дуже частий запит. Жінкам перед зачаттям ми рекомендуємо здати аналізи на наявність захисних антитіл до кору, краснухи та вітряної віспи. Якщо імунітету немає, потрібно зробити щеплення заздалегідь, адже ці вакцини є «живими» і під час самої вагітності вони категорично протипоказані.
Нещодавно у мене був випадок: жінка вже під час вагітності дізналася, що мала контакт із хворим на вітрянку. Вона не була щеплена і весь цей час прожила у страшному стресі та тривозі, шкодуючи, що не подбала про це на етапі планування.
Неживі вакцини ми можемо ввести вагітній при потребі (наприклад, вакцинація від кашлюку, дифтерії та правцю офіційно показана жінкам на 28–32 тижні вагітності, щоб передати антитіла немовляті). А от із живими вакцинами так не вийде, тому краще убезпечити себе до вагітності, щоб виносити дитину у спокої.
— Які щеплення варто поновити у зв’язку з військовими діями?
Щодо війни: через міграцію, скупчення людей в укриттях та стрес ризики інфекцій колосальні. Наші військові, які беруть на себе весь удар, це чудово розуміють. Бувають поодинокі випадки, коли бійці під час короткої відпустки приходять, щоб індивідуально надолужити щеплення — найчастіше просять захист від дифтерії, правця, а також гепатитів А і В.
Також на фронті величезна проблема — це контакт із дикими чи покинутими тваринами. Був випадок, коли до бійців у бліндаж прибився котик, якого всі підгодовували. Але в якийсь момент тварина почала поводитися нетипово агресивно і сильно подряпала військового. Пацієнта довелося терміново вакцинувати за повною схемою від сказу, адже це смертельна хвороба.
До речі, мене дуже тішить тенденція останніх місяців, коли на консультацію щодо щеплень приходять молоді пари. Вони кажуть: «Ми хочемо подбати одне про одного і зробити вклад у наше спільне здорове майбутнє». Ми розписуємо їм індивідуальний план вакцинації, який триває від пів року до року. Коли вони завершують цей курс, то виходять із клініки з усвідомленням, що захистили себе і свою сім’ю. Це надихає.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1)
- Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2)
- сайт ЛДЦ Мед-Атлант
- Мед-Атлант у facebook
- Мед-Атлант в Instagram
Читайте також:
- Кліщі та сезонні інфекційні захворювання: як запобігти проблемам
- Кашель на пів року: що треба знати, щоб не захворіти на кашлюк
- Хто живе всередині нас: найпоширеніші паразитарні інфекції і як їх лікують
- “Правило трусиків”, дієти та перші місячні: що кожна мама має знати про статевий розвиток доньки
- Аденоїди і рідина у вусі: як малоінвазивні операції повертають слух дітям
- Здоров’я простати після 40: що має знати кожен чоловік та його дружина
