Матеївецька ОТГ утворилася 18 грудня 2016 року. Очолив громаду Петро Книшук, який був ініціатором і найзавзятішим лобістом її створення.
До громади з центром у Матеївцях увійшли 11 сіл: Перерив, Дебеславці, Ганнів, Залуччя, Липники, Пилипи, Кропивище, Тростянка, Семаківці, Замулинці, Кринички. Населення – майже 8 тисяч осіб.
Об’єдналися, аби не відстати назавжди
Петро Книшук вірить, що завдяки децентралізації колись депресивні села стануть найкращими в області.
“Децентралізація – це рух уперед. Держава допомагає коштами, але, думаю, що це тільки спочатку, і цим не можна не скористатися. Ті, хто зробив це (створив ОТГ, – ред.) першими, пішли далеко вперед, хто зробив через рік – відстав на рік, хто через два роки – відстав на два, а хто планує робити у майбутньому або не робитиме – відстане назавжди”, – міркує Книшук.
Він говорить, що після обёєднання за півтора року вдалося зробити у селах більше, ніж за весь час незалежності.
“У кожному селі зробили багато добрих справ. У Кропивищі зробили ФАП, перекрили клуб, теплий туалет у школі, проклали 300 метрів дороги та 1 км відремонтували. І так у кожному селі”, – розповідає голова ОТГ.
За рік у селах зробили 6 км доріг твердим покриттям, ще трохи підсипали. Петро Книшук каже, що дороги у Матеївецькій ОТГ у задовільному стані, та пропонує проїхатися селами навколо громади – “аби відчути різницю”.
Староста сіл Дебеславці, Ганів, Залуччя та Липники Михайло Чубанюк розповідає, що у 2017 році з сіл зібрали 1,16 мільйона гривень податків, а вклали у їхній розвиток 4 млн.
“Добудували НВК, зробили дорогу, відремонтували адмінбудівлю, облагородили могилу воїнів за визволення”, – каже Михайло Чубанюк.
Михайло Чубанюк
Найбільша перевага децентралізації – у селах з’явились ресурси на розвиток, а не лише виживання, говорить староста.
Цього року за кошти інфраструктурної субвенції – 593 тисячі гривень – у цих селах ремонтуватимуть бічні вулиці.
Завідувачка фельдшерсько-акушерського пункту у селі Семаківці Лілія Захарук каже, що за останній рік працювати стало комфортніше. Найбільше тішать капітально відремонтоване приміщення та забезпеченість медикаментами.
ФАП у селі Семаківці
Готуючись до медичної реформи в амбулаторії, а в ОТГ їх дві, закупили комп’ютерне обладнання, провели Інтернет та підписали договір з електронною системою охорони здоров’я “eHealth”. Планують придбати медичне обладнання.
Підримують у Матеївцях і культуру. Минулого року створили школу мистецтв для дітей. Організували оркестр “Водограй”. Зараз оркестр готується до захисту звання “народного”. Репетиції у капітально відремонтованому будинку культури відбуваються двічі на тиждень.
Допомагають і релігійним громадам. Нещодавно виділили по 25 тисяч гривень на церкви у селах Матеївці та Дебеславці. У першому за кошти мешканців, благодійників та підтримки сільради завершують будівництво храму Української автокефальної церкви. Лише розпис стін у церкві коштував 45 тисяч доларів.
Звідки гроші на розвиток
Цього року у бюджеті Матеївецької ОТГ закладено 36,2 мільйона гривень доходів. Власні надходження складуть 8,8 мільйонів гривень. Решта – дотації і субвенції з державного бюджету.
Бюджет наповнюють фермерські господарства – найбільші “Прометей” та “Прут-генетик”, два асфальтні заводи, філія облавтодору ДЕД, ковбасний цех, пекарня, підприємство з вирощування шампіньйонів. Більш як мільйон гривень громада планує отримати від здачі в оренду землі та приміщень. 700 тисяч гривень надійде ренти від видобутку газу.
Збільшились надходження за рахунок успішної роботи з місцевими підприємцями, які до того уникали реєстрації працівників та сплати податків.
Так, за минулий рік в ОТГ офіційно зареєструвались більш як три десятки підприємців. Багато вихідців із села перереєстрували бізнес з Коломиї та Івано-Франківська.
За словами заступника голови Матеївецької ОТГ Любомира Веселовського, наразі залишається проблема із м’ясниками та трактористами – вони не охочі вести бізнес офіційно.
Любомир Веселовський на фото справа
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук зазначає, що Матеївецька ОТГ, за попередніми прогнозами, отримає у 2018 році приблизно 9 мільйонів власних надходжень. За січень-квітень на їхньому рахунку понад 2 мільйони власних доходів, з яких 1 мільйон гривень становить ПДФО.
“Матеївецька громада належить до лідерів прикарпатських ОТГ щодо надходжень від плати за землю, оскільки перевиконала затверджений план на січень-квітень на 30 відсотків”, – каже Стефанчук.
За словами експерта, бюджет розвитку Матеївецької ОТГ на сьогодні складає понад 350 тисяч гривень.
Освіта
У Матеївецькій ОТГ мріють, щоб за кілька років у їхніх школах навчалися діти з навколишніх сіл.
“На порядку денному у нас капітальний ремонт у школах, комп’ютеризація та створення відповідної навчальної бази. Хочемо зробити так, щоб діти з інших сіл йшли до нас”, – ділиться планами Петро Книшук.
На території громади працюють одна школа І-ІІІ ступенів, три школи І-ІІ ступенів та чотири НВК.
Усі діти забезпечені харчуванням – вартість обіду 8 гривень. З віддалених районів дітей на уроки довозять автобусами.
Про зміни в освіті говоримо з Мирославом Миколайчуком – директором Дебеславцівської ЗОШ І-ІІ ступенів.
“Навчальний заклад завдяки децентралізації отримав нове життя”, – запевняє директор.
Багато років школярі у Дебеславцях навчалися в аварійній школі. У 2008 році 5-9 класи перевели у нове приміщення, а молодші залишалися в аварійних.
“Коли ми зайшли у школу, то був страх божий. Петро Васильович одразу сказав, що треба будувати новий корпус і забрати звідти дітей”, – каже Любомир Веселовський.
Протягом року за рахунок власних коштів та співфінансування з обласного бюджету у Дебеславцях завершують будівництво нового корпусу для молодшої школи.
Будують її “народним способом”.
“Батьки йшли і працювали підсобниками, хто не міг – давав 200-300 гривень і наймав підсобника за себе”, – каже Любомир Веселовський.
Відкрити новий корпус планують до початку нового навчального року.
Також за останні півтора року у школі відкрили спортивний майданчик зі штучним покриттям, облаштували їдальню у підвалі та замінили комп’ютери.
Директорка Залучанського НВК Христина Костенко хвалиться новим корпусом, який відкрили у вересні минулого року. За її словами, це вирішило питання з чергою у дитячий садок. Зараз у НВК навчаються 87 дітей з сіл Залуччя, Дебеславці та Ганнів. 35 ходять у школу, а 52 – в дитячий садок.
Також у закладі оновили фасад, перекрили дах, зробили електроопалення, поміняли вікна, двері та придбали меблі. Чекають на встановлення нового дитячого майданчика.
Проблемою в освіті залишаються малокомплектні школи – у деяких класах навчаються по 4-5 дітей. Через це до кінця року бракуватиме 800 тисяч гривень освітньої субвенції.
Закривати школи не планують – Веселовський каже, що люди у селах цього не зрозуміють.
Проблему вирішили у співпраці з вчителями. 400 тисяч на освіту виділять з бюджету ОТГ, а ще 400 зекономлять. Зимою з власної ініціативи 164 зі 170 вчителів взяли тижневі відпустки за власний рахунок, так само зроблять і влітку.
Що далі?
У Матеївецькій ОТГ знають, куди рухатися та що для цього потрібно роботи. У 2017 році депутати затвердили програму соціально-економічного та культурного розвитку. Вона розрахована на 5 років – фінансування 22,2 мільйона гривень. Пізніше Стратегію розвитку для громади написали експерти за підтримки програми “ДОБРЕ”. Вона ґрунтується на дослідженні потреб та побажань мешканців ОТГ.
Головним завданням на 2018 рік у Матеївецькій ОТГ називають розвиток запрутських сіл.
“За роки радянської влади та незалежності до цих сіл керівництво не доїжджало, бо вони за Прутом, далі від райцентру. Ми вирішили змінити ситуацію”,– каже Петро Книшук.
Цього року розпочнуть будівництво моста через річку Прут у селі Замулинці. Міст з’єднає села Залуччя, Дебеславці, Ганнів, Пилипи і Тростянка з рештою громади.
Також Матеївецька ОТГ перемогла у двох міжнародних проектах.
Завдяки проекту “ULEAD з Європою” у Матеївцях буде сучасний ЦНАП. Його облаштування розпочнуть, коли добудують нове приміщення сільради.
У ЦНАПі надаватимуть послуги реєстрації місця проживання, реєстрації шлюбу, смерті, оформлення субсидій. Для мешканців віддалених сіл працюватиме мобільний ЦНАП. Автомобіль для надання цих послуг придбають після відкриття ЦНАПу.
За співфінасувнання програми “ДОБРЕ” у громаді облаштують пожежну частину. Вартість проекту 680 тисяч гривень. Половину витрат покриють за рахунок місцевого бюджету. Пожежну машину візьмуть у Польщі.
За словами Любомира Веселовського, уже є домовленість з поляками, які безоплатно нададуть вживаний автомобіль громаді. Залишилось лише юридично оформити його передачу.
Найбільше бажання Петра Книшука – досягти такого рівня життя в громаді, коли молодь перестане виїжджати на заробітки за кордон, не тікатиме у великі міста, а працюватиме у селах.
“Мені боляче, коли молоді люди їдуть з країни. Хочу, щоб села жили, люди не тікали, а працювали тут і мали добру платню”, – каже Книшук. І додає, що громада уже працює у цьому напрямку.
“Розширюємо сільськогосподарське виробництво, працюємо над впровадженням нових типів виробництва. Буде виробництво – громада розвиватиметься”.
Василь КРАЙНИК
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
