Відомий український біохімік, доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак лекцією на тему "НеСекрети здорового довголіття" відкрив освітній проект "Університет для всіх", який реалізується на базі Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
"Всі мудрі речі були давно написані-переписані. Фактично те саме, що було написано у старих талмудах, ми вивчаємо. Але якщо раніше все було написано у формі здогадок або загальної філософії, то ми говоримо про ці речі, знаючи їх молекулярні механізми", – говорить у лекції про старіння професор.
Завдяки тому, що біохіміки не просто описують процес старіння, а й вивчають його молекулярні механізми, з’являється практична можливість відтермінувати фізичну старість та допомогти людям у похилому віці бути здоровими.
Старіння: теорії різняться
Старіння – це один із найбільших факторів ризику для розвитку ракових та серцево-судинних хвороб, діабету, хвороб Паркінсона та Альцгеймера.
"Процес старіння вчені досліджують понад 100 років, але дотепер не мають чіткого бачення, що це таке. Це багатофакторний процес, і досі фактично не можна виділити провідні чинники чи основні показники старіння. Біохімічні аспекти старіння вивчені недостатньо. Тому зараз є чимало теорій старіння", – відзначає професор.
Перед тим, як розпочати лекцію, він навів кілька біологічних фактів про старіння:
- бамбук росте 5-20 років і не старіє. Потім раптово після достигання насіння старіє за лічені дні та гине, даючи місце новим рослинам;
- у кальмарів самець розриває самці шкіру, підсаджує сперматофор і гине;
- у мексиканської агави, яка зазвичай живе десять років, на останньому році життя обрізали генеративний пагін, який через рік виростав знову. Пагін знову обрізали і так 10-й рік життя рослини продовжується на століття;
- після нересту у річці лосось повертається у море, стрімко старіє і гине через місяць-другий. Але якщо у його зябрах поселяються личинки двостулкового молюска перламутрівки, то риба залишається жити. Личинкам перламутрівки необхідно повернутися у свою рідну ріку. Тому вони виділяють речовини, завдяки яким життєвий цикл лосося продовжується. Риба знову приходить на нерест і привозить з собою личинок перламутрівки. Відомі випадки, коли перламутрівки продовжували життя лосося до 30 разів.
На відміну від наведених вище прикладів швидкого старіння, старіння людини є набагато повільнішим.
На сьогодні є понад 200 теорій старіння. Але, на думку Володимира Лущака, право на існування мають дві з них – теломерна та вільнорадильна теорії.
Науковці кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету мають величезний досвід у вивченні вільнорадикальних процесів у багатьох організмах та вже кілька років вивчають проблеми старіння.
Нещодавно вони довели експериментами на дріжджах і мушках дрозофілах, що лікарська рослина родіола рожева (золотий корінь) продовжує життя, покращує репродуктивну функцію та роботу м'язів.
Також 18-й місяць біохіміки Прикарпатського університету реалізовують міжнародний проект "Вивчення молекулярних механізмів геропрокторної дії періодичного голодування", який фінансується німецькою науковою фундацією компанії "Фольксваген".
Науковці досліджують на мишах, як періодичне голодування впливає на організм. Експеременти проводять на тваринах різного віку.
"Експеримент триває, миші добре живуть і, за попередніми результатами, їх фізіологічний стан покращився", – зауважує Володимир Лущак.
Власне неСекрети
Володимир Лущак виокремив кілька конкретних порад для того, щоб організм омолоджувався.
- Помірне споживання їжі
"Не переїдати, – радить науковець. – Людина не повинна їсти до повного насичення. Вважається, що реально споживати потрібно десь на 30% менше, ніж необхідно для відчуття ситості".
При цьому Лущак зазначає: якщо організм недоїдає, то він не буде нормально розмножуватися.
"Ці дієти і всякі голодування – це дуже немудро. І вегетаріанство в цьому випадку теж. У старшому віці мастіть собі голову, але поки ви не народили дітей, я цього не раджу робити", – каже Володимир Лущак.
Не можна їсти і водночас дивитися телевізор чи працювати за комп’ютером. Вживати їжу слід повільно, не поспішаючи.
"Це не дуже добре, бо мозок працює на телевізор. До мозку не доходить інформація, що ви наситилися", – пояснює Лущак.
Крім того, їжа повинна бути збалансованою: організм має у необхідній кількості отримувати білки, жири й вуглеводи, а також вітаміни і мікроелементи.
Не радить науковець їсти таблетовані вітаміни, бо зазвичай вони згубно впливають на печінку. Натомість рекомендує замінити їх на грубу їжу, багату на клітковину.
"Це капуста, буряк, гриби, кому не шкодить. До їжі я б додав харчові добавки – це препарати родіоли рожевої. Це червонокнижний вид. Але вже є дані і щодо інших рослин, які мають подібні властивості і не є червонокнижними", – зазначає Лущак.
До цього хоча б раз на тиждень слід вживати морепродукти.
- Оптимальне фізичне навантаження
"Це класика. Тут все зрозуміло", – каже Володимир Лущак.
- Ментальний комфорт з періодичним виходом із зони комфорту
"Не тільки м’язи треба тренувати, мозок теж хоче вправ", – пояснює науковець.
Він зазначає, що періодично потрібно покидати зону комфорту.
"Якщо ми весь час будемо у комфорті, реального життя не буде. Візьміть рослинку з теплиці і візьміть з вулиці. У теплиці вона росте в ідеальних умовах, на городі – в реальних умовах. Якщо рослина росте у теплиці, вона слабша. Ми маємо цифрові дані, що вона має значно менше вітамінів. Тому той салат, який ви купуєте у магазині, і той, що росте на грядці, – то два різні салати. Той, що росте на грядці, значно корисніший", – каже Володимир Лущак.
Якщо людина весь час перебуватиме в оптимальних умовах, легкий стрес може викликати мігрень або інші хвороби.
4. Емоційне збагачення середовища (хобі)"Чим витриваліша людина до стресу фізичного, тим стійкіша до ментального. Тому зі здатністю переносити стреси фізичні зростає здатність переносити стреси розумові", – пояснює професор.
6. Постійна розумова робота"Це тяжко виконувати, особливо трудоголікам. Важко віддавати час якимось хобі та інтересам людям, які сконцентровані на науці, на роботі, на ще чомусь. Я це завжди раджу, але цей пункт виконують все менше людей", – говорить Лущак.
"Це відносно новий чинник і одна з обов’язкових умов здорового довголіття", – каже Володимир Лущак.
Тим, хто не займається розумовою роботою, радить хоча би розгадувати кросворди.
7. Мінімізація поганих звичокЗаписала Марія Гаврилюк Читайте КУРС у Telegram – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!"Трошки чогось поганого навіть корисно. Що нас не вбиває – робить сильнішими. Ми це вивчаємо на молекулярному рівні, – зауважив професор. – Під час одної лекції було у мене питання з залу: "А горілку пити корисно?" Я сказав: "Так". Зібрав оплески, звичайно, переважно чоловіків. Але коли оплески стихли, я сказав: потрошки і зрідка. Тобто мусить бути доза. Чому зрідка? Тому що виробляється звичка і дехто з нею справитися не може".
