Пропонуємо читачам статтю українського художника, поета, мистецтвознавця, перекладача і журналіста Святослава Гординського (1906-1993) у львівській газеті "Діло". Особливості правопису збережено.
Створім галицький Акрополь!
Львів, 14 серпня 1937
Святослав Гординський
Відкриття катедри кн. Ярослава Осьмомисла в Крилосі, а з тим остаточне і безспірне визначення місця старого княжого Галича, настільки важне для нашої майже безісторичної з погляду збережених памяток землі, що ще далеко до закінчення розкопів виникає питання, в якій формі зуміємо зберегти знайдене.
Немає двох слів про те, що треба уповні використати велике значіння розкопів і що для пропаґанди треба створити якнайбільш сприятливі умови. Доводилось у цій справі читати та слухати про ріжні найдивоглядніші пляни, нпр. такі, як відбудова старої катедри – плян справді утопійний з огляду на потрібні міліонові кошти і з мистецького боку безцільний, бо про саму будову, окрім підвалин та деяких архітектурних фраґментів нічого конкретного не знаємо. Зате створити на місці розкопів якусь іншу тривалу памятку – було б найдоцільніше; питання тільки в її формі. Тут саме, маючи змогу особисто оглянути працю при розкопах, виринув один плян, чи не найдоцільніший та найтриваліший.
Справа в тому, щоб з місця розкопів створити історичний заповідник. Було б зле, коли б усе знайдене вивезено до львівських музеїв, підвалини далі засипано, або ж засипали їх дощі, і відвідувачі – а такі будуть певно в немалому числі – знаходили лише руїну руїни. Отож наша гадка булаб така, щоб усі розкопи законсервувати, викопану землю вивезти десь подальше і висипати так, щоб нівчому не зміняти топоґрафічного вигляду горба, де треба – уміцнити підмурівкою береги, що можуть осипатись та вкінці улаштувати якесь відводнення підвалин, що дуже легко, зваживши на саме положення горба. Це перша, найважніша річ.
Потім треба збудувати, хоч малий будинок – мініатюрний музей, куди б пішло все викопане, з винятком хіба якихось надзвичайно цінних знаходів, які можна буде взяти до Львова. Такий музей мав би свого постійного доглядача, який пильнував би і стану збереження розкопів і був би водночас інформатором для відвідувачів. При відповідній організації їх було б завсіди повно і з відвідин музею, що побирав би якісь оплати чи добровільні датки, можна б мати все якусь суму на покриття видатків, звязаних з існуванням того музею.
В тому музею, що може складатися всього з 1–2 кімнат, найкраще в малій, стилевій, обовязково камяній будові, зібраноб не лиш усе те, що буде знайдене, а й цікаве для відвідувачів пляни старого Галича, деякі книжки, реконструкції катедри, в малюнках чи ґіпсових відливах тощо…
Музей цей треба збудувати на кошти, які певно скоріш, як на яку іншу ціль, складе, а властиво вже почало складати українське громадянство. Нагляд над таким музеєм узяла би, розуміється, якась львівська установа. За створенням окремої комісії промовляло б найбільш те, що ніколи історичні знаходи не викликують такого вражіння, як серед свого окруження. Грецькі чи римські викопалини у віденських, берлінських чи париських музеях – напів мертві, та вони оживають на тлі атенського Акрополю чи римського Форуму.
Фундаменти Успенського собору ХІІ ст.
Створити такий український Акрополь було б дуже вдячною справою і мало б величезне виховне значіння. Крім того сам Галич лежить серед незвичайно мальовничої околиці, на великих туристичних лініях – залізничних у Карпати і каякових у долину Дністра.
Згаданий культурний осередок у Галичі-Крилосі не обмежувався би до самої катедри, а був би теж осередком для дальших розшуків та вивчення незвичайно багатої історією, а бідної пам’ятками княжої доби на наших землях.
За публікацією матеріал підготували:
завідувач науково-освітнього відділу
Національного заповідника "Давній Галич"
Ярослав ПОТАШНИК
старший науковий співробітник
науково-освітнього відділу
Національного заповідника "Давній Галич"
Андрій СТАСЮК
До теми:
Як писав КУРС, цього року деякі представники влади і церкви (УГКЦ) знову заговорили про можливість "відбудови" кафедрального Успенського собору ХІІ століття у селі Крилос. Розроблено статут та сайт благодійного фонду, який займеться збором коштів на цей проект, створено робочу групу з обґрунтування концепції реставрації собору, яку представить ДП "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація". Голова ІФОДА Олег Гончарук заявив, що ідею відновлення собору підтримує навіть президент Петро Порошенко.
Науковці виступили категорично проти цієї ініціативи влади. Відомі історики, археологи, мистецтвознавці звернулися до влади і громадськості із заявою, в якій такий проект назвали "категорично неприпустимим".
Резолюцію учасників ХІV Міжнародної наукової конференції "Археологія заходу України" (Львів, 17-19 травня 2017 р.) з приводу ініціативи Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Галицької районної адміністрації та Галицької районної Ради відбудувати літописний св. Успенський собор в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області можна прочитати тут.
