Про тенденції на ринку весільних послуг КУРС поспілкувався з керівником однієї з популярних весільних агенцій та весільним організатором Іриною Мотрін.
Весільний ринок
Весільний ринок з кожним роком розвивається дуже активно. Зробити весілля таким, як "показують по телевізору", під силу далеко не кожному. Через заклопотаність молодят в Івано-Франківську виник попит на послуги весільних агенцій, які беруть на себе усі турботи.
"У нас такого раніше не було, і весілля організовували мама, тато, сестра, які потім і не бачили весілля, а їм лиш розказували, адже вони, виконуючи всі організаційні плани, цього весілля і не бачили, – розповідає Ірина Мотрін. – Сьогодні весілля – це не лише ресторан, весільне плаття і букет, а це вже мистецтво і створення цілого проекту. Звичайно, є наші особливості Західної України, особливості кожного міста. Ми імплементовуємо досвід Заходу у свій регіон, у свою сучасність".
За її словами, раніше ніхто не міг бодай спланувати ідеальне весілля, не то щоби втілити в реальність. Тепер є професіонали, які все беруть у свої руки.
"До нас дуже часто приходять наречені і приносять картинки ідеальних весіль в Америці, які коштують по 100-500 тисяч доларів, і кажуть: "Я хочу таке", але на свій український бюджет. Тоді ми стараємось реалізувати або ідею, або якісь елементи, тобто те, що можливо втілити в сьогоднішніх реаліях. Але головне завдання – це реалізувати мрію-казку нареченої", – каже весільний організатор.
Ірина Мотрін
Послуги
У весільних агентствах молодята можуть замовити як окремі послуги, так і "весілля під ключ". Останній варіант – це коли молодята називають лише дату і ресторан, у якому хочуть святкувати, а організатори вже домовляються про все решту – фотографа, відеооператора, тамаду, музикантів, декор, флористику, аксесуари, фуршет і т. д. Усі деталі узгоджуються з молодими.
"Буває по-різному, буває, що наречені за кордоном чи в іншому місті або просто не мають часу цим займатися. Вік наречених сьогодні трохи більший, ніж був раніше. За статистикою РАЦСу, в середньому жінки одружуються в 24 роки, а чоловіки – в 28. Це означає, що люди вже не студенти і вони працюють, тому і не мають надто багато часу, щоб займатися організацією весілля", – зазначає Ірина.
Часто молодята звертаються за окремими послугами, наприклад оформлення бенкетного залу, флористика, створення фотозони.
"Кожна наречена не буде для себе робити, наприклад, президію для молодих, яка коштує 20 тисяч гривень, а їй простіше взяти в нас в оренду за 2 тисячі гривень, – пояснює весільний фахівець. – Може бути виїзна церемонія, аксесуари, поліграфія, фуршети чи будь-яка шоу-програма. В нашій агенції немає якогось мінімуму. Люди платять лише за те, що замовляють. Все чесно, просто, прозоро. Ми складаємо бюджети, складаємо концепції, візуалізовуємо проекти, тобто наречені ще до початку свого весілля бачать картинку, яке буде весілля. Звичайно, ми працюємо виключно з бюджетами. В нас нема такого, що до нас прийшли молоді, ми на них подивилися і сказали, що для вас весілля буде коштувати 20 тисяч гривень, а для інших – 30 тисяч чи, навпаки, – 5 тисяч. Наречені побоюються йти в агентства через те, що їм можуть сказати дуже велику ціну".
Протягом останніх років кожне весілля намагаються зробити стилізованим і концептуальним – тобто акцентувати не лише на певному кольорі, а на окремій темі, наприклад "вінтажне весілля", "весілля у стилі Бордо", "смарагдове весілля". Цього року в моді пастельні рожевий та блакитний кольори.
Організатори створюють все в одному стилі – від запрошень до оформлення бенкетного залу. Створення концепції весілля обійдеться у 2,5 тисячі гривень. Але якщо молодята замовляють усі послуги в одній агенції, то це входить у вартість самих послуг.
Варто зазначити, що над виглядом нареченого і нареченої молодята працюють самостійно або ж звертаються до стилістів.
Виїзні церемонії
Все більшої популярності серед франківців набувають виїзні церемонії. Для такої церемонії облаштовують красиву арку та місця для гостей. Її проводить спеціальний церемонімейстер, який дбає про романтичну атмосферу.
"Виїзна церемонія – це насправді шоу, – каже Ірина. – Це красивий момент, і якщо є професійні ведучі, вони можуть зробити його особливим, емоційним. Тому ми молодим рекомендуємо робити виїзну церемонію перед самим бенкетом, щоб було побільше гостей. Все одно витрачаються гроші на арки, живі квіти, ведучих. В більшості випадків їх організовують біля ресторанів, хоча були і випадки, коли церемонію організовували вдома – на подвір’ях приватних будинків. Є наречені, які хочуть, щоб вперше побачитись саме на виїзній церемонії. Це по-американськи. Буває і десь в парку, в лісі, але це швидше як виняток з правила".
Новий тренд – нічні виїзні церемонії, для декорації яких використовуються здебільшого свічки і лампочки, що створює неабияку романтичну атмосферу.
Зазначимо, що юридичної сили такий захід не має, тобто реєструвати шлюб має право виключно РАЦС. За те, щоб офіційний представник РАЦСу відвідав виїзну церемонію, потрібно доплатити близько 1,5 тисячі гривень. Але молодята не переймаються і здебільшого реєструють шлюб на тижні перед весіллям. За це потрібно сплатити 85 копійок держмита + комісію банку. У такому випадку пара лиш приходить та забирає свідоцтво. Якщо ж наречені хочуть більше урочистостей, то офіційно потрібно сплатити близько 200 гривень – і працівник РАЦСу скаже кілька приємних слів.
А ось священнослужителі ще не готові вінчати за межами церкви. Молодята, які хочуть засвідчити свій союз перед Богом, повинні обрати церкву. При цьому у кожній церкві свої правила і тарифи. Обов’язково для молодят посповідатися перед важливим кроком у житті.
Традиції
На превеликий жаль, українські традиції потроху відходять, а весілля починають нагадувати корпоративи. Весільні організатори намагаються зробити українське сучасним.
Якщо молодята приїжджі, то у весілля ще можна внести трохи колориту. У кожному селі є свої традиції, яких просто так не позбудешся.
Найбільш актуальним залишається викуп нареченої. Організатори підказують, як його зробити правильним і красивим.
"Викуп нареченої може супроводжуватися розпиванням горілки о 10 годині ранку, що займає десь 1,5 години, – розповідає Ірина. – Якщо є весільні ведучі, це може тривати 20 хвилин. Це може бути цікаво, без вульгарщини, без неправильних конкурсів і без алкоголю, адже якщо дружби чи дружки п’ють горілку о 10 годині, то в церкві вони вже падають. Тому молодим це треба підказувати. Викуп – це ми не на базарі, ми не купляємо ковбасу, а це ще один елемент шоу. Він має бути красивим, адже купляється наречена".
Завжди має бути фіксована сума, до якої торгуватися, про яку мають знати обидві сторони.
Далеко не всі наречені хочуть пов’язувати хустку наприкінці весілля. Цей обряд символізував, що дівчина стає жінкою та отримує новий статус. Сучасні наречені не надають цій традиції особливого значення.
На весіллях в Івано-Франківську з’явилась нова традиція запозичена з інших областей – передача "сімейного вогнища" від батьків молодятам.
Поліграфія
Обов’язковим атрибутом залишаються весільні запрошення. Їх також роблять у відповідності до стилю весілля. Їх модно вручати у красивих конвертиках. Залишається в тренді квітковий принт у будь-якому кольорі.
Серед нововведень – меню на тарілку кожному гостю, щоб він знав наперед усі страви та міг розрахувати свої сили. Меню у тому ж таки стилі, що й усе весілля.
Цього року молодята часто замовляють "весільні газети" – газети про молодят. Принцип такий, що це історія, як наречені познайомились, як закохалися, як жили до того, як познайомились, кросворд, цікавинки. "Це, наприклад, коли приходять гості від двох сторін на весілля і вони ще можуть бути не знайомі між собою, не знають ще, як себе поводити, а як їм роздали весільну газету, вони вже знайомляться. Найкраще їх роздавати, коли наречених вітають, а дружби поки ще не розсажують за столи", – пояснює Ірина.
Обов’язково на кожному весіллі має бути схема розсадки гостей. Це для того, щоб ніхто не сварився і не біг займати собі місце, а той, хто запізнився, не сідав скраєчку, адже господарі свята вже вирішили, де його місце. В Івано-Франківську це розуміють, але на теренах області схемам розсадки дивуються.
Бенкети
Бенкети цілком залежать від закладів, у яких вони проводяться. За словами Ірини Мотрін, цьогоріч середня вартість бенкету на одного гостя становить близько 500-600 гривень. Це ціна без врахування алкоголю, фруктів та солодкого. Однак невеликі заклади можуть пропонувати цілком пристойне меню і за 300-400 гривень.
Раніше на весіллях було три подачі гарячих страв, а сьогодні вже дві подачі. Тепер весілля і не затягуються – біля 1 години ночі гості вже починають розходитись. У цей же час завершують роботу весільні музиканти. Але якщо в молодят ще є сили і бажання, вони наймають собі діджея та продовжують вже неформальну вечірку.
Не слід забувати і про фуршети, які є також елементом шоу. "Якщо є козацький стіл, то на нього не потрібно виставляти дуже багато ковбас. Хто буде на весіллі їсти ковбасу? – зазначає організатор весіль. – На козацькому столі потрібно чимось здивувати. Якщо є хороші кухарі, завжди можуть приготувати щось таке, щоб здивувати гостей. Наприклад, те ж сало, але може бути різна подача – воно може бути по-різному нарізане, декілька видів сала в цікавому виконанні. Можна організувати сирні столи з різними сирами з винами чи віскі-барами".
На столи гостей більше не прийнято ставити фрукти, пляцки, солодке. Все виноситься на окремі столи – кенді-бари. Десерти також намагаються зробити стилізовані.
Зараз є тенденція, що весільний торт подається не в кінці весілля, а після першого танцю. Його вивозять до наречених, які його розрізають та дають один одному скуштувати перший шматочок. Тоді торт забирають на кухню і там його розрізають, а шматочки додають до кенді-бару. Торт з кількох поверхів може коштувати кілька тисяч гривень, адже один кг обходиться десь у 200 гривень.
Розваги
На кожному весіллі, особливо великому, обов’язково має бути тамада чи ведучий, який задаватиме настрій свята.
"Був такий період часу, коли тамади робили багато вульгарних конкурсів і люди перестали їх замовляти на весілля. Тим не менше, я нареченим кажу, що не може бути весілля без ведучого. Зараз появляється новий формат ведучих – бувають "КВНні" варіанти чи більш традиційні. В нас були весілля на 200 чоловік без ведучого. Це був хаос. Староста не може з цим справитись. А професіонали мають бути в кожній сфері", – розповідає Ірина.
Вона наголошує, що потрібно шукати таких ведучих, які сподобаються самим нареченим і які не мають у своєму репертуарі вульгарних програм. Якщо просити тамаду не робити чогось такого, до чого він звик, він не матиме чим зайнятися на весіллі. Бувало, що наречені з різних країн просили ведучого вести програму двома мовами.
Увагу гостей привертає перший танець молодят. Одні – спеціально беруть уроки та створюють постановку, інші – відвертають увагу від "майстерності" пари, замовляючи конфеті чи "низький дим".
Щоб розважити гостей, молодята замовляють світлові шоу, шоу з піску, виступи успішних учасників популярних телешоу "Х-фактор" чи "Україна має талант". Також запрошують артистів місцевих чи зі Львова.
"Моя рекомендація нареченим – не перетворювати весілля у концерт. Коли забагато програми, гості не встигають набутися на весіллі. Це свято наречених! Важливо все правильно розпланувати, щоб молодята встигли поспілкуватися, пофотографуватися, випити з гостями", – зазначає весільний організатор.
Читати також: В Івано-Франківську відсвяткували перше "тверезе" весілля
Фото/відео
Поїздки до фотосалонів більше не популярні. 90% молодят замовляють фотозони, де пртягом вечора намагаються перефотографуватися з усіма гостями.
Тепер весілля плануються так, що день у молодят дуже насичений. Залишається дуже мало часу на фото, відео. Тому фотографи та оператори ненав’язливо працюють протягом цього дня, а основна фотосесія відбувається через тиждень.
"Зазвичай, через тиждень після весілля наречені знову одягаються у весільний одяг і їдуть вже самі на фотосесію на цілий день. Їдуть в гори чи в інше місто. Серед франківців популярний Львів. Вже плаття не шкода – вони танцюють, скачуть, лазять по горах, скачуть в річки… тут включається креатив і молодят, і фотографів", – каже Ірина.
Послуги фотографів та відеооператорів у ціні різняться – від кількасот гривень у фотографів-початківців до тисячі доларів у професіоналів, чиї імена вже популярні у місті.
"Наше головне завдання – це здивувати. Те ж, що було потрібно ще дві тисячі років тому, – хліб і видовища. Тепер їжу готують ресторани, а нам залишаються видовища, щоб здивувати гостей. Ми є інструментом для молодят, бо ми знаємо новинки, ми за цим слідкуємо", – резюмувала Ірина Мотрін.
Олена БАС
