Ця стаття є частиною спецпроекту "Журналістика толерантності" створеного Kyiv Post та неприбутковою організацією The Media Development Foundation. Проект висвітлює проблеми та виклики, з якими доводиться стикатися представникам сексуальних, національних та інших меншин в Україні. Проект став можливим за підтримки американського народу через Державну агенцію інтернаціонального розвитку Сполучених Штатів (USAID) та громадської організації "Internews". Зміст матеріалів не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США, Інтерньюз та редакції АН КУРС.
Усе своє життя Дороніна мріяла бути дівчиною, носити жіночий одяг, фарбувати губи, зустрічатись з хлопцем та, гуляючи, тримати його за руку. Вона знала, що вона не гей, а жінка, ув’язнена у чоловічому тілі.
У якийсь момент вона почала задихатись у чоловічому тілі, згадує Дороніна. Вона зізнається, що навіть думала про самогубство, натомість вирішила змінити стать, щоб нарешті досягти гармонії із самою собою.
– Усе тебе дратує. Дивишся у дзеркало – злишся. Хтось звертається до тебе в чоловічому роді – ти це ненавидиш. Це не ти, – каже Дороніна. – З мене було досить. Я вирішила, що маю все змінити. Я хочу бути щасливою.
Зараз Дороніній 26 років і вона каже, що подолала вже більше половини шляху від чоловічої статі до жіночої. Вона пройшла всі обов’язкові медичні та психіатричні перевірки та приймає гормони. Щойно вона назбирає $20 000, необхідні для самої операції зі зміни статі, Дороніна полетить до Тайланду, щоб завершити своє перевтілення.
"Я така одна"
Попри те, що фактично вона належить до "Т" з абревіатури ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали та трансгендерні люди), Дороніна не хоче, щоб її асоціювали з будь-якою меншиною чи вразливою групою.
– Я така одна. Те, що я хочу стати собою до кінця, – мій особистий вибір, – пояснює вона.
Тим не менше, про те, хто вона і яка, Дороніна говорить відкрито, до того ж перед чималою аудиторією – на її відеоблог на Youtube підписані понад 43 000 людей.
Тема зміни статі, щоправда, на її YouTube каналі не ключова.
– Мій основний меседж – не те, що я змінюю стать, а те, що нам всім потрібно боротись зі своїми комплексами, – каже Дороніна. – Я показую себе як доказ того, що немає нічого неможливого. Якщо ти хочеш, ти можеш досягти будь-чого.
Вона зізнається, що стикається з нетолерантністю та глузуванням, проте каже, що не зважає. Більше того, не відчуває себе зобов’язаною боротись за права ЛГБТ людей.
– Завжди буде хтось, хто тебе приймає, і буде хтось, хто не приймає, – каже вона.
"Схожа на дівчину"
Дороніна виросла у невеликому кримському містечку Красноперекопську. Каже, що у школі її дражнили, бо вона поводилась і виглядала не так, як інші хлопці.
– Коли людину виховують із розумінням, що є лише червоне і зелене, а вона раптом натикається на щось рожеве, це видається диким. І це логічно, – каже вона. – Тоді навіть я ще не розуміла, хто я і що я.
Поміж іншого, Дороніну дражнили за її пухкі губи.
– Мені говорили, що я схожа на дівчину, – сміється вона і додає, що коли у 2012 році вона, тоді ще чоловік-модель, переїхала до Києва, її губи теж привертали неабияку увагу. Але у столиці основним закидом було те, що вони штучно збільшені.
Дороніна жартома дякує богові за обличчя – каже, що майже не доводиться користуватись макіяжем. Щоправда, вона все ж планує робити пластичну операцію, а також підтягнути голосові зв’язки, щоб голос став вищим.
Але все у свій час – наразі Дороніна збирає гроші на операцію зі зміни статі. Каже, має вже більше половини.
Заробляє Дороніна, продаючи іноземну косметику до салонів краси. Іноді її запрошують попрацювати моделлю.
Вона пишається тим, що може "йти своєю дорогою" і жити так, як їй хочеться. Вона дуже вдячна своїм друзям та родині за підтримку – особливо своїй мамі, яка прийняла її таку, яка вона є, зрозуміла і врятувала від самогубства.
– Вона втратила сина, але отримала доньку. Ми тепер з мамою можемо говорити на такі теми, на які раніше ніколи б не змогли, – каже Дороніна.
За її словами, було б набагато легше народитись чоловіком і "в голові бути чоловіком".
– Мені б було байдуже, навіть якби я була геєм. Але мені не так пощастило, – каже вона. – Розумієте, це питання не рівня перефарбувати волосся чи змінити зуби. Це про сприйняття самої себе і всього світу навколо тебе.
Альона ЖУК
Фото Костянтина ЧЕРНІЧКІНА
