Від райцентру до Старих Богородчан лише 3 кілометри, але з балачок пасажирів встигаємо скласти перше враження про місцеве життя.
Нічого незвичайного: розмови про заробітки за кордоном і еміграцію.
Чоловік років 30 розповідає сусіду, що вже зробив "паспорт з пальцями" і на днях їде "на Польщу". Запрошення отримав безкоштовно.
– Брат поміг?
– Ага, він вже там купу років. Тепер і я за ним… У нас не доробишся…
Поруч скупчилися жінки – допитуються в однієї пані, як справи у доньки, яка виїхала в Америку.
У Старих Богородчанах, кажуть мешканці, чи не в кожній другій хаті хтось на заробітках. Їдуть до Польщі, Італії, Іспанії… Чоловіки на будови, жінки – на полуниці, малину, яблука.
Зайнятим виживанням не до громадських справ. Але все ж тут знайшлися кілька людей, які вирішили щось змінити. Старі Богородчани одними з перших в області спробували, що таке децентралізація.
У жовтні 2015 року села Старі Богородчани, Нивочин, Скобичівка, Гринівка і Лесівка (Старобогородчанська і Нивочинська сільради) об’єдналися у Старобогородчанську ОТГ. Мету поставили амбітну – до 2026 року стати справді європейською, успішною і комфортною для життя громадою.
Старобогородчанська – одна з найменших ОТГ на Франківщині, всього 6 тисяч мешканців.
Центр громади – поруч із райцентром та за 20 км від Івано-Франківська. З Півночі територію громади оточує Чорний ліс, на Півдні – пронизує жвава траса Н-09.
Попри скромні стартові умови 2016-ий став першим кроком у напрямку до мети: Старобогородчанська ОТГ досягла результатів, які дають надію на успіх.
Як все починалося
У центрі Старих Богородчан компактно розмістилася вся соціальна інфраструктура: сільрада, школа, дитсадок, будинок культури, амбулаторія, церква, магазин.
Швидке вуличне опитування засвідчило, що про децентралізацію люди знають, результати помітили. Що робити далі, говорять непевно, покладаються на сільського голову: "йому краще знати, що нам треба".
Сільрада займає частину двоповерхового будинку разом із стоматологією, перукарнею та іншими закладами. Просторий кабінет на другому поверсі закладений стільцями. Відколи внизу почали готувати зал під ЦНАП, у кабінеті голови відбуваються і наради, і сесії. Навколо "творчий безлад": повно паперів, проектів рішень, між ними помічаємо відзнаку програми "DOBRE", почесним членом якої є ОТГ.
Об’єднання виявилося справою непростою, пригадує голова ОТГ Ярослав Здерка. На той час він уже 12-й рік працював головою сільради.
"Ми хотіли зберегти центр у Старих Богородчанах, щоб мати свій адмінбудинок, бути незалежними. У нас були свої кошти, ми були самодостатні і вчасно проявили ініціативу".
У 2015-му листи з пропозиціями об’єднатися Здерка відправив у Нивочинську та Саджавську сільради. Відгукнулася лише Нивочинська.
Її колишній керівник, а сьогодні заступник голови Старобогородчанської ОТГ Іван Лесів розповідає, що його лякала перспектива увійти до складу великої Богородчанської громади, яка б налічувала зо 20 сільрад.
"Як велика сім’я – то і діти босі, – каже Іван Лесів. – А тут невеличка, компактна громада. Усе видно, все самі вирішуємо, що в нас до чого".
Нарікань під час об’єднання було багато: люди боялися, що у Нивочині закриють школу і сільраду. Ініціатори зосередилися на депутатському корпусі, адже рішення про входження до ОТГ приймають сільради. Вже через 9 місяців після старту об'єднавчої ініціативи 25 жовтня 2015 року Ярослав Здерка впевнено переміг на виборах голови ОТГ.
Зараз він радить іншим селам об’єднуватися, бо децентралізація – це відхід від старих методів управління, коли чекають "благословення" і подачки згори. Тепер, каже Здерка, чітко видно, що потрібно і що робити.
Що каже ЛСД
Школа для галицького села – це установа, як і сільрада з церквою, структуротворча, але при цьому відкритіша до змін. Директор школи – разом з головою і отцем – місцевий авторитет і ЛСД – лідер суспільної думки. Тому йдемо дивитися, як децентралізація позначилася на Старобогородчанській ЗОШ і що про це думає директор.
В об’єднанні громад є і плюси, і мінуси, міркує Тарас Гринишин. Він директорує 5 років, тож може порівнювати.
Найбільша гордість директора – сучасний комп’ютерний клас, який відкрили минулого року. Техніка обійшлася бюджету в 300 тисяч гривень.
"Діти приходять, так тішаться…"
Облаштували зручну їдальню на 70 місць, за кошти ОТГ у навчальних закладах безкоштовно харчуються усі учні молодшої школи.
У клас трудового навчання за кошти ОТГ купили сучасний деревообробний верстат, у спортзал – шведську стінку.
Зміни на краще наче очевидні. Але з’явилися й проблеми.
Найболючіша – зарплата технічному персоналу і енергоносії. Вчителі шкіл ОТГ отримують платню за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету, а персонал – з місцевого. Цього року держава виділила на ці потреби додаткову субвенцію, але вистачить лише на 8 місяців.
Експерт Іван Лукеря застерігає, що, ймовірно, об’єднані громади цього року востаннє отримали субвенцію на зарплату техперсоналу і енергоносії. Далі доведеться самостійно дбати про гроші на ці потреби.
Тому у Старих Богородчанах запланували якнайшвидше перевести шкільну котельню на дрова.
Страхи і виклики
Чи не найбільший страх у громаді досі – імовірне закриття малокомплектних шкіл у Нивочині і Гринівці. Зникне школа – не буде і села, вважають місцеві.
Йдеться про школи І-ІІ ступенів. У одній навчаються 72, у іншій 48 дітей. Утримувати їх дорого, закрити – боляче.
Ярослав Здерка схиляється до реорганізації. Це означає – залишити початкові класи, інших учнів перевести у школу до Старих Богородчан. Проблем з довезенням дітей не буде – є шкільний автобус.
Здерка вважає, що головною причиною реорганізації є навіть не економія, а якість навчання.
"Там ставлять питання: закриється школа – пропаде село. А в мене інша думка. Крім того, рівень знань пізнається у порівнянні, і якщо у класі є троє – п’ять дітей, то там немає конкуренції, немає прагнення вчитися", – каже Здерка.
Також у сільраді всерйоз задумалися, як припинити відтік дітей зі Старобогородчанської школи у заклади райцентру, до яких рукою подати. Освітня субвенція залежить від кількості учнів, а вже 60 дітей із Старих Богородчан навчаються у райцентрі, бо там кращі можливості.
Вихід один – інвестувати у власну школу, розвивати її. Звідси і комп’ютерний клас, і новий станок, і мультимедійний клас, який відкриють цього року.
Учні Старобогородчанської ЗОШ на уроці праці.
Директор Старобогородчанської ЗОШ каже, що школа може прийняти усіх дітей з навколишніх сіл. Ще у середині 2000-х тут навчалися 700 учнів, зараз лише 360.
Голова громади впевнений, що у випадку реорганізації малокомплектних шкіл працівникам, які втратять роботу, треба або пропонувати альтернативу, або гарантувати компенсацію.
"Так, це важко, але треба прийняти вольове рішення, і я вважаю, що воно буде правильним", – каже Здерка.
Перші плоди децентралізації
Найвідчутніші зміни – в бюджеті. Грошей стало більше.
"Найбільша перевага – це зріст надходжень. Після об’єднання ми отримали 60% від ПДФО, а це 1,6 мільйона гривень, збільшились надходження і від землі. Загалом, власні надходження виросли на 101%. Ми запланували 3 мільйони, а виконали на 6,1", – розповідає Ярослав Здерка.
Минулого року добрим бонусом для громади стали 4,5 млн грн інфраструктурної субвенції від держави. 90% цих коштів витратили на будівництво доріг. Вперше за 15 років тут збудували 2,5 км дороги. Причому – бетонної: це 120 грн економії на кожному квадратному метрі та ще й 10 років гарантії.
Ширина дороги 3 м, товщина 10 см, ще 10 см – щебенева основа.
Також за субвенцію замінили покрівлю і зробили ремонт в адмінбудинку. У селах Лесівка і Гринівка капітально відремонтували школи, поміняли всі вікна на енергоощадні. Для школи у Гринівці збудували нову котельню і купили котел на дровах – тепер діти в теплі.
Ще одна перемога – відкриття пожежного депо у Старих Богородчанах. Місцеві підприємці надали приміщення, а машину взяли у районного управління ДСНС. У депо працюють четверо місцевих чоловіків.
Всього за кошти інфраструктурної субвенції в ОТГ реалізували 8 проектів. Громада фінансувала 10% від вартості кожного проекту з власних надходжень.
За 1,5 млн грн з Державного фонду регіонального розвитку купили для амбулаторії автомобіль швидкої допомоги. Громада заплатила лише 10%.
Власна "швидка" – поки що рідкість і небачена розкіш для українських сіл.
А вже цьогоріч купили трактор за 535 тис. грн. Взагалі, на 2017-му планів у громади чимало.
До 50-річчя будинку культури планують капітально його відремонтувати, придбати крісла і сценічний одяг.
В амбулаторії розширять денний стаціонар. Добудують другий поверх: відкриють там декілька кабінетів.
У центрі села зроблять водовідведення, а біля школи – дитячий майданчик і зону відпочинку. Відремонтують ще 1,5 км доріг.
У Гринівці почали ремонт клубу, у Нивочині замовили меблі для дитячого садка.
Втім, головний проект цього року – відкриття ЦНАПу у Старих Богородчанах.
Громада стала переможцем проекту компанії SKL International, що фінансується Європейським Союзом та Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Проект покриває 50% витрат на ЦНАП, а це півмільйона гривень. Відкриють ЦНАП у липні.
Нова економічна політика
Децентралізація змушує голів і депутатів громад переосмислити свої "соціальні ролі". Голова перетворюється з прохача, який домагається десь в "районі" бюджетних призначень, на творця місцевої економічної політики.
"Колись як було: хто більше покланяється, тому щось дадуть, а хто не ходив кланятися, тому й не давали. Так не має бути", – каже Ярослав Здерка.
Сьогодні голова і депутати зацікавлені, щоб на їхній території розвивався бізнес, а мешканці більше заробляли: податки лишаються на місці. Протекціонізм, підвищення конкурентоспроможності рідної громади, нарощення власних ресурсів, нові ідеї й інвестиційні проекти – ось чим тепер переймається голова.
Старобогородчанській ОТГ з бізнесом поталанило. Тут працюють газова свердловина, молокозавод, сонячна електростанція, АЗС, пекарня… Втім, поталанило – не зовсім те слово. Бізнес у Старих Богородчанах завжди було почати простіше: у сільського голови нема "хапального рефлексу", прямо кажуть підприємці.
Саме тому компанія WOG свого часу побудувала заправку на трасі Н-09 на території Старих Богородчан. Тепер це – 2,4 млн грн акцизу в бюджет ОТГ.
Подібно з сонячною електростанцією "Богородчанська -1". За словами Івана Лесіва, минулого року від електростанції громада отримала 700 тис. грн.
Сільрада переконує односельчан, які мають бізнес в інших містах, перереєструватися в ОТГ. Так минулого року вдалося додатково залучити понад 600 тис. грн податку від єдинників.
Від фірм, які отримують кошти з бюджету, також вимагають на час робіт реєструватися в ОТГ, щоб податки поверталися до місцевої скарбниці.
Зараз тут очікують надходження 170 тис. грн єдиного податку від компанії, яка будувала бетонні дороги. Це була фірма з Калуша.
Потрібні зміни в головах
Відомий франківський банкір Юрій Друк, який мешкає у Скобичівці, каже, що створення ОТГ додало бюджету, але якісних змін у самій громаді поки не надто видно. "Як викидали сміття на берег ріки, так і викидають, – каже Друк. – Ментальність не міняється. Зараз пересічний мешканець більше переймається, умовно, скандалом з Насіровим, а не вивозом сміття… А коли буде розуміння, що головне – проблеми громади, тоді неважливо навіть, за якою адміністративною системою будемо жити".
Звісно, ментальність – сфера, в якій навряд чи варто сподіватися швидких змін, тим більше на рівні невеличкої громади. А все ж є обнадійливі ознаки того: соціальний капітал, здатність до самоорганізації у громаді потроху зростають.
Минулого року у селі Нивочин, де вже понад 20 років немає дитсадка, мешканці вирішили переобладнати для цих потреб колишню колгоспну контору. Матеріали купили за бюджетні гроші. А всі роботи безоплатно виконували мешканці. Ця справа об’єднала людей.
"Працювали майбутні молоді батьки. На перспективу", – каже Іван Лесів.
Тут буде дитячий садок..
Стіни у дитсадку безкоштовно розписав художник і ветеран АТО Леонід Морошан.
"Сам вечорами з пошкодженою після поранення ногою лазив тут, все розмальовував, щоб діткам подобалося", – розповідає директор Нивочинської школи Михайло Олексин.
Групу з 25 дітей віком від 3 до 6 років відкриють вже у квітні-травні.
"Якщо б не було ініціативи самих жителів і об'єднання громад, наша сільрада садок би зробити не змогла", – визнає колишній нивочинський голова Іван Лесів.
Цього року усією громадою добудують другий поверх в амбулаторії. Роботи почнуть якнайшвидше, поки місцеві майстри не поїхали на заробітки.
Люди розуміють, що це робиться для них, а не для голови і депутатів, каже Ярослав Здерка.
Економіст Василь Мартинюк, який допомагав писати стратегію розвитку, вважає децентралізацію справжнім переворотом, "скасуванням кріпацтва" і поверненням до призабутого маґдебурзького права.
Мартинюк називає три переваги, які отримує громада від децентралізації.
Перша – фінансова незалежність. Громада стає окремим рядком у державному бюджеті України, причому субвенція нараховується за формулою, що виключає суб’єктивний фактор.
Друга – управлінська незалежність. Ніхто ні в столиці, ні в регіоні не вкаже, що громаді робити і як тратити зароблені кошти. Громада знає свої потреби, сама планує і приймає рішення.
Третя – прозорість і контроль. Рішення приймаються і виконуються на місці, близько до людей, тому приховати щось від громади практично нереально. Це на порядок зменшить корупцію.
Ці три базові властивості децентралізації, каже Мартинюк, неминуче змінять громаду. Щоб краще управляти змінами, тут створили стратегію розвитку.
Документ формували за принципом "не робіть для нас без нас". Тому провели ґрунтовне опитування мешканців, окремо вивчили потреби освітян, медиків, бізнесу.
Після скрупульозного аналізу потреб і ресурсів сформулювали 180 цілей – коротко- і довготермінових. На понад сотні сторінок виписали детальний план дій на 10 років, який повинен привести громаду до головної мети: "Старобогородчанська ОТГ у 2026 році – успішна європейська громада активних громадян з добрим урядуванням, сучасною інфраструктурою та високими стандартами життя, з динамічним малим та середнім бізнесом і розвинутим фермерством, громада, яка оберігає чисте довкілля для себе і нащадків".
"Цього року ми обрали десяток пріоритетних завдань. Решту поки відсунули вбік. Наступного року знову візьмемо десять, і так далі", – каже Здерка.
Так крок за кроком, рік за роком в Старобогородчанській ОТГ будуть змінювати життя на краще. Тут вірять, що одночасно будуть змінюватися самі люди. Просто мешканці мають стати відповідальними громадянами.
Цікаво, які розмови будуть в старобогородчанській маршрутці через десять років. Про зелений туризм в Чорному лісі? Екологічно чисте фермерство? Новий дитсадок?
Ми обов’язково послухаємо.
Василь КРАЙНИК