З великою долею ймовірності можемо вважати, що Путін поставив собі новий дедлайн закінчення війни – вісімдесятиріччя перемоги у “великій вітчизняній війні”. Але також з великою долею імовірності можемо сказати, що цей день не стане святковим для Путіна.
Путін провів довгу нараду з цього приводу (не першу, але першу таку масштабну). Почати підготовку до такого святкування за півтора року – це неординарна подія, і вона явно виходить за межі простого святкування. Власне, це свято, судячи з усього, в голові Путіна і його оточення зводиться щонайменше до трьох аспектів:
1. Повне єднання росіян навколо ідеї перемоги і Путіна як її уособлення. На цьому фоні варто звернути увагу на те, що березневі президентські вибори вже не розглядаються як власне вибори, це референдум про право Путіна на безлімітну (в усіх аспектах) війну. Якщо ще простіше, це референдум про те, що війна важливіша за холодильник. Це найболючіше питання для Кремля, адже проблеми з рублем і ріст цін стали ключовими для всього російського населення.
Гра, яку вів Путін останні півтора року, зводилася до простої формули «Головне, що не стало гірше», зараз почала тріщати по швах. Народ в усіх опитування говорить, що стало гірше, а тому зараз пропаганда Кремля судорожно шукає заміну цій формулі: аж надто видно, що життя в матеріальному плані погіршується. І власне ця, поки ще не відома, формула стане основою інформкампаніі на наступний рік. Але ще раз повторюся: Путін прийняв рішення про війну до його перемоги з усіма відповідними наслідками. А 09.05.2025 – це мрія про швидке, як би це парадоксально не звучало, закінчення війни. І надія для російського населення, що потерпіти треба всього лише до травня 2025-го.
2. Це демонстрація всім переговорникам, що Путін поки не потребує посередників і свої проблеми зараз буде вирішувати сам. Переговори з Ердоганом опосередковано це підтвердили: минуло дві доби, а ми досі не почули про «секретні файли», які Путін через Ердогана комусь передає. І причина не в секретності, а, судячи з усього, у відсутності цих самих файлів. Ця дивна, на перший погляд, позиція, повʼязана з головним переговорним пунктиком Путіна. Він знає тільки один прийом – підняття ставок, а тому він вирішив, що, поки в нього немає чим піднімати ставки, він не вестиме переговорів. Зараз він судорожно шукає, а що ж могло б стати причиною для підняття ставок: війна в Нігері, яка провалилася, нові технології для КНДР, які він, як на мене, не зможе передати, чи щось інше – поки ми не знаємо. Путін судорожно шукає, чим він би міг підняти ставки.
3. Закручування гайок в росії, передусім для ЗМІ та еліт. Станом на зараз Кремлю вдалося повністю взяти під контроль телеграм-канали та воєнкорів. Але при цьому система, яка будувалася десятиліттями, тріснула: досі кожен сегмент російського суспільства мав свій набір конкуруючих між собою ЗМІ. Зараз великий прошарок російського суспільства, який шукав правди про ситуацію на фронті чи в верхах саме від воєнкорів чи з пулу ЗМІ Пригожина, втратив своє «верифіковане» джерело інформації. І тут, хай як би дивно звучало, відкривається невелике вікно можливостей для наших ЗМІ, які можуть стати такими джерелами інформації для частини росіян. Інші прихильники воєнкорів спробують по частинках збирати інформацію, але для нас важливо інше: в рф розпочалася війна за маргіналізацію частини ура-патріотів. Формула Кремля проста: якщо ви підтримуєте наше бачення світу, де 80-річчя перемоги є апофеозом всього, і мовчите про ситуацію на фронтах, – у вас все добре. Якщо ні – вас чекає доля Гіркіна. З елітами ситуація схожа. Тільки тут прикладами є не Гіркін, а Пригожин (якого вбили попри те, що Путін дав слово його не чіпати і тим самим порушив 30-літню традицію, що Путін слово тримає завжди) і вибори в Хакасіі. В Хакасіі елітам показали: буде так, як хоче Кремль, або ніяк. Простіше кажучи: зараз Росія входить в черговий виток закручування гайок, де консенсус еліт зводиться до нової для Росії формули «все підпорядковується ідеї Путіна і кількох людей з його оточення вести безлімітну війну. А ви погоджуєтеся або знищуєтеся».
Це плани Путіна. Але життя внесе свої корективи (і вносить). Від найсмішнішого – 38 млрд доларів, які застрягли в індійських рупіях, до того, що закручування гайок завжди створює атмосферу нервозності і бажання настукати на конкурента. Одним словом, еволюція від “Київ за три дні” до “день перемоги в 2025” триває, але святкувати Путіну буде нічого.
