Діаманти під ногами
Якось син шахтаря приніс додому великий чорний камінь, знайдений в полі. Тато, не побачивши у ньому якоїсь цінності, понад десять років підпирав ним двері. А тоді камінь майже за безцінь потрапив до рук професійного ювеліра і отримав нове життя. Після складного процесу огранки цей кристал вже оцінювали в сто мільйонів доларів. Для родини ювеліра камінь, яким підпирали двері, приніс удачу, славу і багатство. І це справжня історія відомого чорного сапфіра «Чорна зірка Квінсленду».
Такі непримітні дорогоцінні камені оточують нас, і я хочу показати вам один з них. Цей скарб вже багато років стереже для нас і наших дітей ринок «П’ятачок». Під обдертими палатками і сміттям, обгороджена кривим парканом, ховається одна з найстаріших і найбільших площ нашого міста. Завдяки базарчику величезна Тринітарська площа в самому серці міста досі не забудована, і саме наше покоління має шанс видобути з неї справжній діамант. І саме на нас лежить відповідальність не втратити її.
Тринітарська площа
Ця площа є ровесником палацу Потоцьких, вона з’явилась на місці розібраної північної куртини та бастіонів. На площі ніколи не було капітальних споруд, хіба дерев’яні возівня та стайня. Натомість нею йшла головна дорога від Галицької брами до палацу. І саме цю площу бачили гості магнатів, коли прогулювались палацовим парком чи виїжджали до ратуші. Саме тому власники міста відповідально ставились до її облаштування – на всіх давніх зображеннях площі бачимо акуратні хідники, дерева і ліхтарі.
Зараз усю площу займає базарчик, на якому торгують різним промисловим крамом. На площі є декілька складських будівель і круглий павільйон старого ринку. Східний і частина південного фасу площі сформовані гарними кам’яницями. Північний фронт виходить на палац Потоцьких. Південно-східний фронт виходить на внутрішні стіни давніх будинків та кількох новобудов і виглядає просто жахливо. Від планування самої площі не залишилось і сліду, все залито потрісканим асфальтом і обнесено парканом. Додайте до усього картаті палатки і купи сміття – і отримаєте знайому усім нам картину, від якої у багатьох іноземців стається культурний шок.
Для міста базар створює не тільки візуальні, але і цілком реальні проблеми. Наявність базару провокує стихійну торгівлю, яка, мов метастази, розлазиться по навколишніх вулицях. Прилеглі вулички занепадають, ввечері стають небезпечними і безлюдними. Також ринок є причиною значної маятникової міграції і, як наслідок, заторів в центрі міста. Умови праці продавців просто жахливі. А ще – повсюдний бруд, антисанітарія і візуальний шум, які просто заполонили увесь район базару. Наш діамант весь у незрозумілому смердючому багні, але саме тому він досі зберігся. Ну, майже.
Втрачений скарб
У 2008 році ділянка землі під ринком перейшла у приватну власність. Більше гектара землі в самому центрі міста, в тому числі і Тринітарська площа, приватизовані і тепер є у розпорядженні однієї людини.
Зараз чинним генеральним планом на цій ділянці передбачено будівництво торгово-розважального центру. Втім, завтра плани у власника можуть змінитись і там може бути збудовано, скажімо, з десяток житлових багатоповерхівок. Ось кілька проєктів забудови цієї ділянки, що засвітились у мережі.
Все пропало?
Базарчик – це передусім бізнес. Він приносить гроші власнику, а також годує кілька сотень продавців і їхні родини. І саме ця економічна діяльність підтримує зараз статус-кво.
З часом ринкова торгівля занепадає, і коли прибутки власника ринку впадуть до якогось граничного рівня, продавців розженуть і збудують щось більш прибуткове. Треба встигнути знайти рішення, яке може задовольнити усі зацікавлені сторони: власника ділянки, міську владу, підприємців і просто мешканців міста.
Як врятувати діамант
Подивіться ще раз на модель площі. Я позначив деякі будівлі червоним кольором, а деякі стіни – рожевим. Усі ці будівлі виглядають жахливо, але рожеві стіни дають нам підказку до вирішення нашої задачі. Адже це все внутрішні стіни неіснуючих кварталів. То давайте збудуємо ці квартали!
Це є біла пляма на картині нашого міста, і ми можемо заповнити її найкращими будинками! Нам не треба руйнувати щось старе, нам залишили чисту сторінку, на якій можна написати щось справді вартісне. Це наш шанс створити кілька неймовірних фасадів, які вийдуть на Тринітарську площу, які стануть окрасою нашого міста. В цих будинках відкриються офіси, кафе і магазини, а в відреставрованому круглому павільйоні – сувенірні крамнички. А на звільненій від ринку площі можна влаштувати сучасну зелену зону і якісний громадський простір.
Це все разом дасть кілька сотень робочих місць з чудовими умовами праці і високими зарплатами. І ці будівлі можуть належати власнику ділянки, що забезпечить не менший, а то і більший прибуток. На площі можуть проводитись різдвяні і сезонні ярмарки та фестивалі, на яких матимуть роботу теперішні продавці з ринку.
Уся ця зона – гарні будівлі, сучасна площа, що переходить в палацовий комплекс – завершить давню картину нашого міста. І ця зона буде такою ж живою, як Стометрівка чи площа Ринок. З проблеми вона перетвориться на джерело прибутків і позитивного іміджу для влади. А також вплине на життя усіх мешканців – адже у нас буде менше заторів і сміття, зате з’явиться чудовий простір для прогулянок, відпочинку і роботи.
З хмар на землю
Обробляти діаманти дуже складно. Будь-яка помилка може дуже дорого коштувати. Так і в нашому випадку. Дуже важливим є вигляд запропонованих будинків. Не менш складним завданням є проєкт громадського простору і зеленої зони. Тому я пропоную оголосити серйозні конкурси і долучити найкращих світових архітекторів і проєктантів до цього процесу.
Також необхідно придумати механізм контролю за будівництвом, адже замість чарівних будиночків можемо отримати пінопластові дев’ятиповерхівки, зносити які вже ніхто не буде. І це все має супроводжуватись різними суміжними заходами – перенесення базару, ревізія і ремонт комунікацій, археологічні дослідження, робота з громадськістю і бізнесом.
На цей момент подані зміни до генплану, щоб унеможливити побудову торгового центру посеред площі. Цей проєкт презентували міському голові і отримали обіцянку поговорити з власником ділянки. Також обговорили поетапний план втілення проєкту в життя, адже можна спочатку збудувати будинки, а тоді забирати базар і реконструювати площу. Це дасть змогу адаптуватись бізнесу і мешканцям до змін і зробити їх не такими болісними.
Наше місто ще не знало такого масштабного проєкту. Тому це завдання не тільки для влади, але і для всіх нас. Долучайтесь до обговорення, пропонуйте ідеї, впливайте на знайомих і якісно робіть усе від вас залежне. Це наш шанс ввійти в історію. А нагородою буде кава з круасаном чи бокал пива в затишному кафе з краєвидом на найкраще місто. Краєвидом, створеним Вашими руками.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
