fbpx

Неоготичний слід Яна Лемпіцького у Франківську

Культура 20:20, 04.05, 2021

Обережно! Від першого фото може зробитись моторошно багатьом жителям Франківська. Ніби нашу «восьму школу» захопили поляки, прибили орла, вибили ще одні двері та замінили вікна на білі.

архітектура Яна Лемпіцького

А насправді історія така. Автор нашої будівлі архітектор-«неогот» Ян Лемпіцький (1853 р.н.) встиг створити у Станіславові лише її одну (1895). Бо одразу після цього переміг в конкурсі на посаду «головного інженера» міста і мусив курувати розвиток місцевого будівництва у 1896-1900. Після чого переїхав до Перемишля, залишивши по собі будівельний департамент, що злагоджено й мудро будував аж до Першої світової.

будинок Яна Лемпіцького в Станіславові - Івано-Франківську

У Перемишлі Лемпіцький звів кілька шкіл та лікарень, причому в 1902-му по-новому відтворив свого станіславівського першачка – так йому полюбився цей перший млинець, що виявився зовсім не глевким. Тільки зробив його втричі більшим, хоча Перемишль менший від Станіславова за населеністю і такий же за площею. І якщо наша школа носила ім’я Королеви Софії Гольшанської, то її перемишльська версія – більш чоловіча, але не менш іменита – названа в честь самого Франца Йозефа І.

будинок Яна Леміцького в Перемишлі

Обидві будівлі вимощені з тої самої клінкерної цегли в тому самому декоративно-оборонному стилі неоготики, з тими самими темно-бордовими її інкрустаціями у вигляді таких же зубчастих фризів з дентикулами. І мають інформаційно-живописні вставки з однакового каменю. Тодішня преса Перемишля назвала свою будівлю «взірцевою, і такий результат – наслідок майже постійної присутності на будові директора департамету будівництва п. інженера Лемпіцького».

У 1904 році він звів тут величний Український Народний дім площею 2600 м кв. Зроблений тим же архітектурним почерком, з ідентичними авторськими нерельєфними лучковими сандриками над дверима й вікнами. Тільки замість східчастого фронтону будівля має коронну вежу, бо є наріжною, і викладена з цегли інших кольорів – перевагу віддано жовтому й блакитному, сплетення яких символізує вишиванку.

Український Народний дім в Перемишлі

Будівля є, мабуть, головним центром українства в Польщі, а у 1918 тут було створено Українську Національну Раду Перемишля і навіть оголошено, що «польське панування в Перемишль може прийти тільки по наших трупах». Потім трупів було справді багато, але сьогодні тут, навпаки, заварюється польсько-українське порозуміння. Обидві сторони шанують те, що в цій будівлі грав Курбас, співала Крушельницька, «проповідував» Франко. Він часто навідував Перемишль не тому, що потрібно повертатись на місце злочину, – його арештували саме тут у 1897 – а тому що досліджував багатий архів місцевої Капітули і взагалі любив виступати перед публікою, а на «етнічних прикордоннях» вона особливо збурена, тому вдячна.

Український Народний дім архітектора Лемпіцького

Перемишль переповнений цікавою старовинною архітектурою. Мала кількість населення робить її особливо видимою. Проте всі тутешні будівлі Лемпіцького мають статус пам’яток і строго бережуться законом, хоча там не аж так є від кого охороняти, бо на історію посягати не прийнято, її сприймають як щось родинне, поближче до серця.

Франківська будівля Лемпіцького втричі менша за польського нащадка. Мабуть, тому і охороняється втричі сладбше. Виявляється, можна гостроверхий фронтон притупити загвіздянською цеглою, при цьому смачно лизнувши палець, яким щойно пораховано економію.

восьма школа в Франківську
Було
восьма школа в Івано-Франківську - спадщина Лемпіцького
Стало

Може, просто триває якийсь квест у забудовників: хто вишуканіше переінакшить пам’ятку і принесе більше шкоди центру, а ми про нього не знаємо? Причому всі лідери цих “перегонів” – демонстративно побожні люди, ходять зі складеними на грудях долонями, коли не несуть в них паски, інкрустовані «харчовим золотом», на чому наголошують в блогах.

Але присутність у Франківську творів Януша, Лемпіцького, Кудельського, Трелі нашіптує: ми – частина архітектурної історії світу. Підзабудовники повинні це покірно прийняти. І винести хижі апетити далі від центру, хоча б за Бистрицю. Бо за Сян їх точно ніхто не впустить.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: