субота, 25 листопада

Чудо Гуцульщини – Велика карпатська стіна. ФОТО, ВІДЕО

Андрій Мельничук Організатор трьох "Черемош-Фестів", сотень походів, екскурсій та атракцій.
Понад річкою Чорний Черемош, трохи вище Красника, але добре нижче Бистреця є Велика Карпатська Стіна, або ж Гуцулські Колоси.

Вони настільки неординарні і величні, що випинаються з-поміж рейтингових "поп-чудес Гуцульщини", як-от скеля Писаний Камінь, гора Pipi1 чи озеро Марічайка.

Самі гуцули називають місце "Грузами", з великої "Ге". Тут завжди багато "грузу" (багнюки) на дорозі, в цьому ге стрягнуть колеса і копита.

От як материки не можуть не рухатися, так само не може всидіти на місці схил. Раніше на схилі над дорогою було сірководневе джерело. У 2016-му від нього залишилося лиш мокре місце – засунулося. Спеціалісти кажуть, що зсуви і сірководневі джерела –  ознаки одного геологічного процесу.

дорога в Карпатах

Як би не було, кожного року схил з’їжджає вниз до Черемошу, і нема сили, яка може то спинити. Бачимо, як велика брила вперлася лобом у дорогу, а я пам’ятаю брилу ще зовсім маленькою, ген вище в смереках. Після затяжних дощів схил, мов губка, насичується вологою. В якийсь момент Велика Карпатська Стіна  зчімхнеться в прірву під колесами лісовоза, а ще краще туристичного автобуса, тоді грошей можна буде більше підписати, бо лісовозів ніхто не любить (крім лісовозів).

Від зсуву, за хитрим замислом обл.-, рай.-  чи пеклоавтодору, запобігають лежачі стовбури смерек (під лежачу смереку вода не тече). Певно, ті стовбури  зґарди (замовлені мольфаром обереги, з точки зору приземленої людини ефекту від них ніякого).

Найчудесніше у цьому місці – те, що 9 з 11 підтримуючих стовпів сприймають закони земного тяжіння кожен якось по-своєму, кожен завис за крок від прірви під своїм персональним кутом. Саме така безпосередність слупів зробила можливим те, що це Чудо занесли в спеціальну папку фонду всесвітньої спадщини Юнески (2 з 11 не внесені).

Облавтодор, звичайно, давно б вже відремонтував цю дорогу, але

зла Юнеска, суча дочка, розкудкудакалась, як квочка,

при спробі ремонтних бригад наблизитися до Колосів підлітає, аки гарпія, гамселить важкою охоронною табличкою по їх голові, того вони і не підступаються до ремонту. Іншої причини не бачу.

****

У червні 2016, коли після дощів дорога стала зовсім хижою, я через фб пишу Юрію Солов’ю (нардеп по цьому округу):

"Зверніть увагу на проблему зсуву дороги після Красника вище по течії Черемошу. Як відомо, там "пливе дорога", але після цієї дощової весни вона у вкрай поганому стані. Може, простоїть ще пару місяців, а може стати непрохідною після першого сильного дощу. І тоді на її відновлення піде купа часу і грошей. Тоді як зараз питання вирішити (відтермінувати) легше. Тому прохання – повідомте в дорожню службу, бо якщо я напишу, вони відреагують в межах 30 днів, а питання нагальне".

Соловей того ж дня відписує повідомленням, з прикріпленим листом до облавтодору:

Що було далі? Може, В. С. в межах передбачених законом 30 днів і відписав Ю. І., може, ні – але ні в межах тридцяти, ні по цей день ніхто пальцем ніде не почухав. Певно, є Бог на небі, який має інші плани на душі тих, хто їздить тут понад прірвою (в житах).

Люди відсилають гагарінів в космос, винаходять ліки від недуг, вміють написати "stairway to heaven", але немає сили, яка може то спинити, ніхто ніяк не годен порехтувати Велику Карпатську Стіну.

****

Якщо роками дивишся на щось, роками не можеш побачити сенсу, чому дорога не робиться, починаєш створювати сенси сам. Що це "11 стовпів Оушена", що це "Алея Гуцулської Слави"  вже є досягнута домовленість із відомим франківським маляром Яремою Стециком (тим самим, який на мості в центрі Верховини фарбував "Слава Україні-Героям Слава"). Він готовий прикрасити Гуцулські Колоси портретами усіх тих, хто хотів-хотів, але так і не долучився до ремонту причинного місця, трохи вище Красника, але добре нижче Бистреця. Бо країна має знати своїх героїв. Чекаємо дозволу від злої Юнески.

Тоді й заживемо.        

КОМЕНТУВАТИ