Нещодавно випала нагода взяти участь у програмі Олени Нечвідової на ТРК "Карпати". Мова йшла в першу чергу про мораторій на вивіз лісу-кругляку з України. В програмі брали участь також представники лісогосподарської галузі та від імені деревообробників голова Асоціації підприємств деревообробної галузі Західної України пан Ігор Соболевський.
Зрозумів наступне.
Головним ініціатором заборони на експорт лісу-кругляку з України виступили саме представники цієї Асоціації.
Питання збереження самого лісу ніяку з названих вище шановних організацій не цікавить.
Жодного позитивного впливу на збереження лісів мораторій не має, а радше навпаки.
Парламент мораторій не скасує.
"Позитивний" вплив на стан деревообробної галузі буде незначним і дуже короткочасним.
Сьогодні спробую пояснити оцю останню тезу: чому якогось значного тривалого позитивного впливу мораторій мати не буде.
Мораторій сьогодні діє лише на експорт лісу-кругляку. Заборони на експорт пиломатеріалів нема і не буде. Порізати кругляк на дошки – найпростіша операція, з мінімумом доданої вартості та людської праці і максимумом автоматизації. В розвинених країнах є заводи, які, використовуючи дуже обмежену кількість працівників, переробляють понад півтора мільйона кубометрів деревини на рік – тобто набагато більше, ніж всі підприємства Івано-Франківської області разом узяті, а таких сотні. Зрештою, це більше, ніж за рік рубають лісу на Прикарпатті.
У Рівненській області, в Костополі, одне таке високотехнологічне і автоматизоване підприємство (хоч і меншої потужності) вже працює, мова йде про наступні черги. В Коломиї велике австрійське підприємство, хоч і поволі, але теж продовжує будівництво подібного заводу. Зрештою, для сотень дрібних підприємств, які пиляють ліс на пиломатеріали для подальшого експорту, взагалі не важливо, хто є інвестором – іноземна компанія чи українська. Це невідворотний процес: лісопильний бізнес буде консолідуватися на великих підприємствах із абсолютно зрозумілих причин – це вигідно економічно.
Чому цього не відбувалось раніше, але можна передбачити, що відбудеться в найближчому майбутньому? Причина знову ж таки економічна.
До цього часу розподіл лісу між підприємствами проводився або в повністю "ручному" режимі, або в "квазіручному" – через біржі, але "ручні". Оскільки влада в Україні мінялася, то, відповідно, мінявся і розподіл, і тому концентрувати лісопильне виробництво на великих підприємствах було неможливо. Оскільки є надія, що надалі ліс на переробку буде йти тому, хто може за нього більше заплатити, то малим підприємствам в цій галузі шукати нема чого. Дуже скоро Асоціація буде змушена боротись не з експортом кругляку, а з великим деревообробними монстрами.
На передачі прозвучала цифра, що в Польщі д/о промисловість виробляє продукції в двадцять разів більше у грошовому виразі, ніж в Україні! І це не за рахунок мораторію на експорт кругляку і не за рахунок пилорам. Це за рахунок відкритого ринку й тисяч і тисяч малих та середніх підприємств, які виробляють з деревини все, що лише можна собі уявити. Хіба це не шлях для наших підприємців?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про ліс, "зраду" та елементарну економіку
Знаю людину, яка через інтернет-магазин у Німеччині купила для дитини дерев’яну пісочницю. Дорого, але нічого подібного в Україні ніхто не робить. Асоціація д/о підприємств зробила б для своїх учасників набагато більше, якщо б боролася не за пільгові умови шляхом штучного обмеження конкуренції за сировину, а за рівний доступ до сировини всіх учасників ринку, за доступ до величезного європейського ринку, за створення деревообробних кластерів, проти свавілля контролюючих органів.
Прості рішення не завжди дають очікувані результати. Лише одне питання: з ким і як буде боротись Асоціація, якщо у відповідь на заборону експорту кругляку ЄС заборонить імпорт українських пиломатеріалів? Маю надію, що цього не буде, бо європейці трохи мудріші. Але наскільки їм терпіння вистачить, не знаю.
