Та експертна босота, котру колись називали "яйцеголовими", а тепер не називають, аби з підсвідомості зайвий раз не вигулькували окуляри нині чинного прем’єра, от вже два тижні шукає, які такі драні стейкхолдери влаштували "таємний великий розпродаж" і обвалили світові ринки. Дехто киває на Піднебесну (мовляв, лаобайсіни тишком-нишком злили активи), інші придумують щось там про змову шейхів з соросятами плюс інші мульки для спітнілих слухачів казок "про Ротшильдів".
Тут, зрозуміло, найкращим коментарем була б якась філософська сентенція про "фіґню, окрім бджіл". Але ж, з іншого боку, ми всі бачимо, що Великий розпродаж таки почався. На всіх рівнях.
В Україні, як ведеться з княжих часів, всі продають все (і всіх): своє, чуже, сусідів й того лисого, з ким вчора пили. Хтось там хотів висловитись красіво-мудро-нєтлєнно й видав таке: нині, мовляв, продають новини і скуповують факти. Якби ж то. І новини, і факти лише продають, та ще й разом з тими, хто їх виробляє, фарбує і підфарбовує. Можна вже купувати за копійки. Але не беруть. Навіщо ж брати, якщо за кілька місяців це ж саме г… продаватимуть втричі дешевше. Ба, навіть не продаватимуть, а типу "віддаю кошеня у хороші руки".
Щось подібне сталось з Україною. Ще два роки тому зграя випадково розбагатілих злодіїв, яку у нас називають "українською політичною елітою", гарячково намагалась продати "потенційно європейську державу". Так, погоджувались злодії (віддано дивлячись на покупців й ще відданіше крутячи фостами), державонька наша таки трошки слабує, але якщо їй зробити революційну клізму, а потім поставити крапельницю з інвестиціями, то старенька ще ого-го!
Дехто на те повівся й нині вже замахався з тими крапельницями. Хвора після чергового мільярдного траншу обнадійливо рожевіє і ворушить парламентом, але очей не відкрива і з коми не виходить.
Тепер вже таку державу в цілому вигляді не продаси. Ніхто не купить. Північний сусіда, який історично плутає лічницю з розділочним цехом, пропонує тупо розібрати її на органи. А "політична еліта" й далі безсоромно перетворює свої геть обіс…ані фости на вентилятори і шукає вже не покупців (було б смішно), а "хороші руки".
А власники "хороших рук" собі на умі. З точки зору університетської геополітики Україна, безперечно, є цінною територією, яку вже віддають майже задурно. Але ж великими державами керують не університетські професори, не сільські конспірологи і не альтруїстичні мрійники. Ними керують цинічні та далекоглядні бариги. Які знають, що Великий розпродаж лише почався. Що все ще попереду і що зі словосполучення "майже задурно" невдовзі щезне слово "майже". А ще вони знають: ринки нарощують волатильність, фінансові бульбашки лопають, аж вуха закладає, а істинні вартості обраховуються не в папірцях, не в квадратних кілометрах і не в танках.
Істинні, стратегічні, вартості обраховуються в людях, здатних запропонувати ринку свої ідеї, проекти, конструктивні переконання, кваліфікацію або ж, скажімо, фізичну силу, вроду і здатність народжувати дітей.
Не дарма благополучна Німеччина свідомо йде, скажімо політкоректно, на відомі незручності, запрошуючи до себе десятки тисяч, а в перспективі – й сотні тисяч мігрантів з Балкан, Африки та Азії. Досвідчена і освічена німецька бюрократія (разом з транснаціональним великим бізнесом, який, на відміну від дрібного і середнього, прораховує далеку перспективу) думають про майбутнє, накопичуючи на своїй території людський потенціал, адже вісім з десяти мігрантів – молоді хлопці і чоловіки.
Тому світові гравці дивляться на Україну у першу чергу як на перспективне джерело людського потенціалу. Який можна залучити до світової гри або разом з територією, створивши в Україні компетентну, малокорумповану й керовану бюрократію, або й без території. Як буде вигідніше, так і зроблять. Західні держави зможуть, у випадку чого, прийняти до себе кілька мільйонів біженців. Для кваліфікованих управлінців у багатих країнах така логістична проблема не є критичною, тим більше вони мають відповідний досвід.
Що вони виберуть? Залежить від кон’юнктури. Й не в плані очевидної сьогоденної вигоди, а в модальності прогнозів розвитку до кінця ХХІ століття. А зараз зацікавлені корпоранти уважно вивчають якість людського потенціалу між Ужем і Сіверським Донцем.
Ми ж кожного дня працюємо над тим, щоби збити собі ціну. З кожним ідіотським скандалом, типу Мукачева або гранати під Верховною Радою, наша ціна падає. З кожним народним голосуванням за клоунів і пройдисвітів наша ціна падає. З кожним знищеним банком і підприємством наша ціна падає.
І лише наші дівчата, які незмінно присутні на обкладинках таблоїдів і в ліжках світових знаменитостей, тримають марку. Але їх можна інтегрувати в ЄС без доважку у вигляді проблемної території, якою бігають проблемні персонажі й безупинно множать проблеми. Гроші від проблем тікають. Мігрують (іноді зі своїми власниками) туди, де діють розумні концепти, продаються якісні товари і послуги, люди вміють домовлятись щодо спільної праці, злочинці і психопати ізольовані, а в кафе можна зустріти вродливого та незакомплексованого сексуального партнера.
І цієї очевидності не змінить жодна світова криза з її Великим розпродажем.
Тут я вже ставив крапку, але найперший, суто випадковий, читач цього допису страшенно розлютився. Автора було негайно звинувачено у радикальному цинізмі і прагматизмі, в ігноруванні всіх священних корів, включно з нашою духовністю та всесвітньою метафізикою. Адже священні корови, як відомо, не продаються.
На що автор змушений був зауважити наступне:
- Священні корови продаються, ще й як. За консультаціями з успішного маркетингу священних корів звертатись до південних корейців і японців;
- Світова політика від часів фараонів була і є жорстко прагматичною й саме тому ми ще не живемо у Румійському вілайяті Нового Халіфату;
- Українська держава майже втратила суб’єктність і цю сумну реальність вже не вдається сховати за балаканиною у зомбоящику;
- Наші "товсті партизани" вже отримали як аванс стільки грошей й дали стільки обіцянок, що відробити їх не вийде, навіть якщо ми засіємо всі наші землі, включно з островом Зміїним, соняшником, рапсом і тютюном. Великий розпродаж – процес вимогливий, і всесвітня метафізика нам тут нічим не допоможе.