субота, 17 листопада

Вступ до критичного гуцулознавста: звідки взялися люди в Карпатах і чому вони такі

Андрій Мельничук Організатор трьох "Черемош-Фестів", сотень походів, екскурсій та атракцій.
Таємниця походження гуцулів, як і самого слова "гуцул", досі не розгадана. А може, і нема ніякої таємниці? А є лише вигадки аматорів від науки, ентузіастів-фольклористів і маркетологів "зеленого туризму"?
Графіка Петра Буяка, з серії "Глибока Гуцулія". Графіка Петра Буяка, з серії "Глибока Гуцулія".

В цьому тексті я називатиму "Гуцульщиною" територію, адміністративно обмежену саме Верховинським районом. Чому?

Гуцули – до певної міри синонім до "горяни". Верховинський район – найвисокогірніший,  найважкодоступніший, найзбереженіший, най-най-най. Вартує розібратися, на яких трьох пстругах це най-най-най камлання базується.

Усі разом взяті дослідники так і не спромоглися написати аргументовано не лиш про походження гуцулів, а й про походження самого терміну "гуцул".

Один з авторів грубих книжок про Гуцульщину, діяспорянин Домашевський узагальнює всі вправи його попередників знайти гуцульські кінці так: "Всі ті спроби були такі безпорадні, що їх не варто у цій статті і розглядати". От так взяв і попустив Вагилевича, Гнатюка, Головацького, Рудницького і Ко. Натомість вже кількома абзацами нижче Домашевський апелює до авторитету якогось І. Дурбака:

"Чи предки наших гуцулів не були тисячі літ тому близькими сусідами предків сучасних маорі? Наш славетний вчений Хведір Вовк вважав, що гуцули примандрували в Карпати з Кавказу, бо деякі кавказькі племена мають подібні антропологічні прикмети та предмети матеріяльної культури".

Я не полінився знайти, що саме написав Хв. Вовк. В передмові про можливе кавказьке походження гуцулів він чітко вказує, що "нехай се буде тільки етнольогічна фантазія".

От як Джон Толкін написав "У норі під землею жив собі гобіт".

З того, з якого входу черговий дослідник заводить в гори гуцулів на ПМЖ, можна простежити, в які політичні погляди автор грає усвідомлено чи як "в темну" грають його.

 

Радянська ідея проклятьєм угнєтьонних

За версією дослідників прорадянської школи, людей вглиб гір виштовхано панським гнітом. От чому люди втікали на Січ – ті ж мотиви кидали людей в безодню Глибокої Гуцулії (Deep Gutzulia).

Запорожці не могли утворили на Хортиці соціум, здатний самовідтворюватися в ізоляції на острові. Дуже сумнівно, що гуцульський етнос міг бути утворений в горах саме декласованими втікачами. Так, ці збіглинєта були спроможними кучкуватися в загони опришків, могли грабувати помешкання горян, користати їхніх худобу та жінок, навіть набігати на поселення волохів могли (за що й отримати прізвисько "гуцули" (розбійники)). Але усі спроби припинити такий рок-н-рольний спосіб життя закінчилися б тим, що назавтра до ветерана прийшли б його вчорашні колеги і грабуй награбоване. Опришки – квиток в один кінець, саме явище – природна реакція супротиву цивільного населення, на лояльність якого по усій планеті і спирається партизанка. Не треба плутати яйце з куркою: опришківство – це породження гуцульського соціуму, а не те, що його породило.

Чи могли люди втікати на Гуцульщину сім'ями? Антропологи стверджують, що в такому разі їхні шанси на виживання ставали примарними. Здорових чоловіка чи жінку місцеве плем'я має за ресурс, з допомогою якого можна передати свої гени в наступні покоління. А от "подружжя", а ще гірше з дітьми,  це конкуренти своїм дітям. Це в правовому суспільстві сім'я  основа здорового суспільства, а в примативному світі все навпаки.

Часто автори досліджень про Гуцульщину надають її межам неабиякої еластичності, притягують в неї за вуха все, що погано закопане неподалік, для підтвердження власних фантазій. От так "виявляється", що археологічні знахідки із Заставнівського району над Дністром – це Гуцульщина. Бо у реєстрі археологічних пам'яток Івано-Франківської області у Верховинському районі є тільки одна, і то невизначеного часу. Таким робом "дослідники" привласнюють на рахунок Гуцульщини історію суміжних регіонів. Бо що вам, шкода?

От на території Закарпаття знайдений якийсь древній кістяк – і автор робить висновок, що всі мешканці області неандертальці, з глибоким корінням з широким гіллям по усій території Гуцульщини.

А хто зна?

Я навмисно пішов писати ці рядки на території стоянки мустьєрської культури (130 – 28 тис. років тому), а неподалік знаходиться роддом, в якому я народився, – і навіть цього недостатньо, щоб записати мене в неандертальські ряди. Якщо на території Верховини жив хто-небудь древній, вірогідність його спорідненості із сучасним населенням, яке заселили в селищі після Другої світової для утвердження радянської влади, – на рівні гомеопатії, якась крапля в морі точно є.

 

Всесвітня змова проти гуцулів

Всі археологи змовилися і не шукали слідів протогуцулів, того нічого і не знайшли, а насправді в нас тут була могутня гуцульська цивілізація, від якої залишилися древня символіка, кам'яні мегаліти, збудовані без жодного цвяха, того археологи не можуть нічого знайти.

От слухаєш таке від наче притомних людей і думаєш – на території мого родинного села на Тернопільщині, як і більшості сіл на території України, протягом останніх тисяч років безперервно жили люди. І наче археологи (принаймні легальні) там в останній раз були десятки років тому – все знайдено, систематизовано, артефакти в музеях, кандидатські на тему захищені. А от в рамках світової проти гуцулів змови масони спеціально не посилали на Гуцульщину археологічних експедицій. Може, якби в мене не було реальної історії (починаючи з неандертальців), мені також хотілося б вдаватися до жанру альтернативної історії? 

Якщо в Карпати не їздять серйозні археологи – їздють популяризатори, кукурікають про зоо- та антропоморфні зображення там, де дюрка в камені очевидно є тисячолітньою роботою вітру і льоду. Але якщо прото-Петя засвідчив своє перебування на Писаному камені петрогліфом – це ще не дає підстав стверджувати, що він дорогою наслідив своїми генами в придатних для цього місцях.

 

Картопляна теорія

Для людських міграцій на планеті є характерним поступове розселення вверх по течії річок. Згрубша, що нижче розміщене за течією Черемоша поселення, то і раніша про нього згадка. На мапі видатного картографа Боплана середини XVII ст., що об'їздив Україну вздовж і впоперек і першим уклав повну карту українських земель, є Довгополе, а потім tabula rasa аж до Ясіні. Що означає, що не-бу-ло там поселень. Якщо б цей видатний мандрівник, військовий інженер не зміг проникнути вглиб Гуцульщини – то туди б тим більше не могли проникнути цивільні гуцули. Чи жили там люди? Безперечно; вище в тексті ми вже згадували про Толкіна.

Цікаво, що перша згадка про Жаб'є – князь Свидригайло 1424 року дарує Косів якомусь волоху Драгосимовичу, а з ним високі полонини Березова і Жаб'єго (тобто, на той час Жаб'є – локація, де ой чиї то вівці по горах ходили, а не місце для життя людей).  

На замешкання Гуцульщини з України, а саме з Подністров'я, вказує маніакальне прагнення гуцулів виростити у своїй каменистій землі хоч би якусь городину*. Що це ще, як не рудиментний досвід з тих часів, коли твої предки отримували суперврожаї на родючих чорноземах?

І хоч знаходимо, що "як зазначено в путівнику по Гуцульщині за 1933 рік, гуцули "до сільського господарства не мають ані відповідних умов, ані любові. Широко розповсюджено в гуцулів є повір’я, що займатися землеробством – то гріх", стан справ в людей, які в наш час називають себе гуцулами, зовсім інший.

Як садити картоплю на схилах Чорногори

гострим боком бартки лупаєш в сій скалі ямку. Потім обертаєш бартку тупим боком – забиваєш картоплину в землю. Забивати можна лиш місцеву породу бараболі, тверду, як шматок ґуми. Вважайте, щоб бартка не зробила своїм гострим кінцем цок в лобок.

За стільки поколінь проживання в горах подністряни, що погуцулилися, не годні повірити, що земля не моя всеплодющая мати, а хіба твоя остання барикада для чотири дошки, землі трошки.

*так, я знаю, що картоплю вперше завезли на Гуцульщину в другій половині XIX ст., нею австрійський уряд рятував гуцулів від голоду, того і використовую "городина".

 

Гуцули – смугляві нащадки даків, карпів, фракійців, маорійців

Вмерла ненародженою суперечка в фб між Oleksa Nehrebeckyj і Олесь Санін, який зараз в процесі кіновиробництва на Верховинщині кіна про Довбуша. Перший (жартома) звинувачує другого в тому, що "Але аж так прагнути карих очей і чорних брів, щоб бачити в Довбуші носатого тюрка чи семіта?", другий банить першого. 

Перший під описом гуцулів "Високий, має типово римський нiс, чорне й по-кiнському цупке волосся, але свiтле обличчя й вузькуватi темнi, зрiдка блакитнi (або червоні) очi. Довгi ноги й руки з довгими пальцями" постить фото акторів індійського кіно, із твердженням, що воно збігається, а Довбуш був якщо не блондином, то принаймні рябоцапеньким, як і більшість сучасних мешканців гір.

Наскільки "волоський вплив" асимілював гуцулів – бачимо по гуцульських селах на Мармарощині на території сучасної Румунії. Їх мешканці хоч і говорять румунською і наче за особливою свідомістю не помічені, але румуни чітко знають, де закінчуються їхні, а починаються гуцульські села. Якось при усіх сприятливих умовах ніхто в нікого не асимілювався до цього часу. Ця тема вартує бути розглянутою в окремому тексті.

Знайди 10 відмінностей

Чи є між теперішнім і давнім населенням Гуцульщини хоча б якийсь генетичний зв'язок? Точно що є. За даними генетики, ми на 60 відсотків родичі з дріжджами.

Гуцульщина почала активно заселятися протягом всього останніх кількох сотень років. Тут історично склався препаскудний природний і правовий клімат, замість медицини помічний для вочей і по-жіночому відвар з афинів, довкола ґражди чатує на ґітей хижа карпатська звірина. На годувальника зчімхнулася смерека – внаслідок ціла сім'я загинула або перетворилася на трофей, бо є друг Смерека, первий сусід з томагавкою. А хтось просто не витримав життя такого і звалив назад під панський гніт. 

В спорожнілу хату приходили нові люди, які мусили переймати місцеву культуру, таким самим чином спотворювати слова (т. зв. "гуцульська мова"), переймати специфічні для гір способи ведення господарства.

Не питання, якщо треба косити в горах на схилі, гуцульська коса незамінна й зручна, от дивишся, як гуцул косить на рівній царинці тою карапуцькою косою сіно  а не візьме до рук нормальну, сусід пантрує, як побачить, то викреслить зі списку запрошених на весілля.

Зі 100 родин за кілька поколінь значна кількість аборигенів йшла до праотців, їх заміщувала різнорідна бойча. Особливо руйнівним в цьому плані було XX ст., і ще невідомо, яким буде XXI.

Хто залишався від автентичного населення за 300-500 років?

Населення заміщувалося, але поведінка людей залишалася незмінною. Бо гуцульськість (гуцулізм) – явище соціальне, а не генетичне. Природа людського роду така, що всюди, де можна завестися, рід заведеться і пристосується. Якщо б ізоляція в  горах справді була такою серйозною – від контакту з колоністами 90 відсотків гуцулів мали б вимерти від вірусів та інфекцій, як ті ж маорі, бо не мали б імунітету. Але такого не було – від якої бацили мерли одні, синхронно мерли й інші. Бо люди вздовж і впоперек вешталися через Гуцульщину споконвіку, центр Европи все-таки.

 

Воно так, але трохи не так

Нам будуть цікавими результати дослідження в одному глупому як ніч графстві Англії. Дослідники-генетики не виявили зв’язку між елітою і звичайними роботягами нашого часу – тоді як генетична структура роботяг нашого часу і тисячу років тому була фактично ідентичною. Що б се мало значити? Коли в графство надходили нові люди з претензіями на перерозподіл власності, то або врівнали вони, або врівнали їх (послуговуючись професійним сленгом).

Але всі ці двіжняки ніяк не зачіпали звичайного чоловіка, якому, по суті, одинаково, бо так було, так є і буде так завжди, одинаково, якому пану дати свого лоба, щоб він поставив на ньому клеймо, зі спорідненими генами чи не дуже. Своєю політичною пасивністю і небажанням брати участь в громадсько-корисних процесах гуцули сповідують виграшну тактику з точки зору еволюційної біології.

До прикладу, у визвольних змаганнях України 1918-23 років з території усього Верховинського району взяло участь заледве 10 достойників. До прикладу,  Гуцульський пробоєвий курінь, чия бойова звитяга почалася 31 грудня 1918, спочатку був укомплектований гуцулами НЕ з Верховинського району, бо вони в той час випасали вівці, а з березня 1919 року після доукомплектації решта вояків куреня 80 відсотків були родом зі Станіславова, Чорткова та Перемишля. Гени таких відважних людей губляться в історії, а от тутейші люди, що живуть по принципу "а я  си маю торбочку а в ній на всякий случай лежит*", тиражуються у віках.

*Типовою звичкою старих запопадливих гуцулів мати запаси житєво необхідних продуктів хоч би на 3 роки наперед.

Найцікавіше в питанні походженні гуцулів – в царинці популяційної генетики, хитросплетіннях ДНК, хромосом, гаплогруп, алелів та інших малозрозумілих термінів.

Суть того, що частина гомо сапієнсів – людина, може, й розумна, але замешкати Європу поспішила, бо невдовзі по тому бігом-бігом замітає стежки снігом останнє зледеніння. Треба було або виздихати, або ж шукати, де пережити до кращих часів тую холодну і тєжку зиму. "Льодовикові притулки" – захищені від усіх радощів суворого континентального клімату долини передгір'їв, де можна було переждати долар по 28.

Донедавна вважалося, що на всю Європу такий сховок був один в Піренеях, але дослідження генетиків останніх 10 років підтвердили також інший "льодовиковий притулок", що приблизно збігається з сучасною ОТГ* (Об'єднаною Територіальною Громадою) Березовів Косівського району.

Людям у всі часи була потрібна сіль, поклади якої були в його околицях, того люди у всі часи трималися цього краю.

А вже звідти це древнє товариство мисливців та рибалок розбіглося по пів-Європи (тому не треба робити із еміграції останніх років трагедію), натомість в Березовах засіло плем'я білих хорватів. Я не беруся провадити межу між палеолітичним і біло-хорватським населенням Березова – ця інформація для того, щоб якщо гуцули хочуть відчувати невмотивовану гордість за своє нез'ясоване походження, то хай не шукають його якихось цигансько-романських впливів. Нізвідки ви не прийшли, бо були тут споконвіку, протогуцул барткою проганяв бойка-неандертальця з високої полонини, з чим я всіх і вітаю.

*так само, як про бараболю, я знаю, що не є ОТГ в Березові

Продовження буде (i ll be back).

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області! 

КОМЕНТУВАТИ