Цистит – це захворювання, добре знайоме ледь не кожній другій жінці. Всі знають, що діагностикою та лікуванням циститу займаються лікарі-урологи. До чого ж тоді гінекологи?
Про зв’язок циститу і гінекологічних захворювань розповідає Оксана Гайсенюк, акушер-гінеколог медичного центру “Оксфорд Медікал“
Чому цистит частіше розвивається саме у жінок?
Цистит – це запальне ураження сечового міхура. Часто цистит виникає після переохолодження, проте запам’ятайте, що захворювання не виникає без збудника.
Жінки частіше страждають циститом через анатомічні відмінності уретри. У чоловіків уретра значно довша та вужча (10-12 см), що ускладнює шлях збуднику до сечового міхура. У жінок уретра в рази коротша (близько 3 см) та більш широка, тому вона більш вразлива до негативних збудників.
Окрім того, ніхто не згадує про ще одну проблему. Під час роботи із пацієнтками я помітила одну особливість: перебіг неспецифічних запальних захворювань органів малого тазу та бактеріального вагінозу жінок в 2 з 3 випадків ускладнюються циститом!
Цистит після сексу – це реально?
Неспецифічні запальні захворювання органів малого тазу (неспецифічні вагініти, кольпіти, аднексит і т. д.) діагностуються досить часто, що обумовлено:
- порушенням гігієни інтимних зон;
- загальною слабкістю імунної системи;
- частою зміною статевих партнерів;
- форма білизни (стринги – прямий шлях для кишкової палички від анального отвору до піхви та уретри);
- ігноруванням правил гігієни здорового сексу (наприклад анальний та вагінальний секс без захисту).
Недарма під час курсу лікування неспецифічних захворювань органів малого тазу, бактеріального вагінозу, специфічних сечостатевих інфекцій і навіть молочниці лікарі не рекомендують і навіть забороняють статеве життя. Секс у презервативі – також не вихід. Під час інтимної близькості ваш партнер переносить патогенні збудники напряму із піхви до уретри, адже вхід в уретру відкривається прямо перед піхвою.
Як наслідок, пацієнтки часто відмічають клінічні прояви циститу через кілька годин після інтиму – так званий посткоїтальний цистит.
Як діяти, щоб не допустити хронічного циститу?
Необхідно, щоб до лікування залучалися і уролог, і гінеколог. Передусім варто встановити природу захворювання та ймовірні джерела інфекції. З цією метою рекомендовані наступні обстеження:
- прийом уролога;
- загальний аналіз сечі;
- УЗД сечового міхура та нирок;
- огляд у лікаря-гінеколога;
- мазок на флору;
- ПЛР-дослідження для виявлення специфічних збудників інфекції;
- бакпосів сечі + антибіотикограма.
Опираючись на результати обстежень, лікарі формують комплексний індивідуальний курс лікування – для вас та вашого партнера. Старанне дотримання рекомендацій та тимчасове утримання від інтиму допоможуть без зайвих проблем позбутися циститу та неспецифічних запальних захворювань органів малого тазу!
Будьте здорові!
Партнерська публікація
