Івано-Франківський обласний центр паліативної допомоги (хоспіс) з 1997 року доглядає невиліковно хворих. На передбачених 30 ліжкомісць тут завжди є черга. Нині в центрі перебувають 32 пацієнти. Однак керівництво закладу стривожене, що через зміни в умовах контрактування центр паліативної допомоги може залишитися без фінансування, отже змушений буде припинити роботу, пише КУРС з посиланням на “Репортер”.
Директорка обласного центру паліативної допомоги Ірина Слугоцька звернулася до редакції “Репортера”, аби привернути увагу до ситуації, що склалася з подальшим фінансуванням роботи центру. За її словами, у вівторок, 30 квітня, НСЗУ планує провести велику нараду, яка вирішить долю таких закладів, що працюють відокремлено від лікарень.
У попередні роки Івано-Франківський обласний центр паліативної допомоги успішно отримував фінансування від НСЗУ. На початку 2024 року з ними підписали договір лише на три місяці. А у квітні договір мали перепідписати – вже до кінця року. Однак з 1 січня змінилися умови контрактування – з’явилася вимога НСЗУ щодо наявності у закладі системи рентгенологічної діагностики. А якщо рентген-апарат відсутній, договір із закладом не укладуть, відтак він залишиться без фінансування.
“Ми здивовані й стривожені. Наш заклад – відокремлений. Його філософія – створення максимально комфортних, наближених до домашніх, умов для таких хворих. Тут і медична складова, і цілодобовий догляд, – говорить Ірина Слугоцька. – Паліативна допомога має справу з хворими, яким уже встановлений точний діагноз. Діагностикою в паліативних відділеннях не займаються. Нема в цьому потреби. Мета цього лікування – зовсім інша”.
Ірина Слугоцька пояснює, що на випадок необхідності використання рентген-апарата обласний центр паліативної допомоги має угоду з міською клінічною лікарнею №1. Тож, якщо треба, МКЛ надає переносний апарат – при переломі чи підозрі на важку пневмонію.
“Але таке буває дуже рідко. Я вже 15 років очолюю цей заклад, і за моєї практики таке можливо раз на рік чи на два роки. Чи вартує цього таке дороге обладнання, яке вимагає багато умов розміщення та експлуатації? Для чого його тримати? – каже Слугоцька. – І вони (НСЗУ, – ред.) зараз прямо говорять про закриття закладу, бо не виконується умова, яка апріорі не потрібна”.
Ірина Слугоцька пояснює, що її спроби пояснити НСЗУ недоцільність придбання для центру рентген-апарата не були успішними.
Зокрема, Ірина Слугоцька підготувала лист-звернення до МОЗ разом із ще трьома керівниками відокремлених паліативних закладів, які, як і вона, є експертами МОЗ з паліативної допомоги. А завтра, 30 квітня, має бути велика нарада в НСЗУ щодо фінансування хоспісів, що не відповідають новій вимозі.
“Є паліативні відділення при лікарнях. Лікарня має таке обладнання, і відділення може ним користуватись. А ми, як відокремлений заклад, маємо можливість користуватися обладнанням за угодою. Але ні, воно має бути розміщене у закладі – і кінець. А те, що це недоцільно й нелогічно, наш регіональний представник не чує”, – каже Слугоцька.
Якщо рентген-апарата немає, договір не підпишуть і заклад залишиться без фінансування. Відтак пацієнти, яким потрібний паліативний догляд, змушені будуть шукати інший заклад.
“Нам вже пішов 27-й рік. І відколи центр створений, він дуже затребуваний. У нас хороший догляд і добре навчений персонал. Ми стараємося максимально якісно надавати паліативні послуги, – говорить Ірина Слугоцька. – І навіть при тому, що створилася мережа паліативних відділень при лікарнях і доступність паліативних послуг трохи збільшилася, у нас все одно потреба є і вона зростає”.
Нагадаємо, на Прикарпатті майже 10 тисяч пацієнтів потребують паліативної допомоги.
