Хронічне обструктивне захворювання легень – одна з найбільш поширених хвороб органів дихання. На четвертому місці за поширеністю в світі, входить у п’ятірку причин найбільшої смертності. Захворювання прогресуюче, має незворотні наслідки – призводить до інвалідності. Однак, за умови усунення факторів, які провокують його розвиток, дозволяє уникнути ускладнень та досягти ремісії. Про те, як виявити ХОЗЛ на ранніх стадіях і попередити тяжкий перебіг захворювання, розповіла КУРСу Олена Журавльова, пульмонолог клініки Мед-Атлант.
Що таке ХОЗЛ?
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – невиліковна хвороба, для якої характерне порушення прохідності дихальних шляхів, що ускладнює дихання. Виникає внаслідок реакції легеневої тканини на шкідливі фактори або інфекції.
Симптоми ХОЗЛ:
- Задишка. Свистяче дихання. Спочатку задишка виникає під час фізичних навантажень, але має прогресуючий характер і на пізніх стадіях присутня в стані спокою.
- Хронічний кашель. Один з головних симптомів – ранковий кашель, який з’являється відразу після пробудження, з відкашлюванням мокротиння, після чого пацієнту стає суб’єктивно краще.
“ХОЗЛ – хвороба дорослих. Розвивається в середньому до 40 років, – акцентує Олена Журавльова. – Пацієнт має мати або тривалий стаж курця, або роботу, що пов’язана із факторами ризику, або перенести важку інфекцію дихальних шляхів. Хворі можуть не одразу зрозуміти, що їм не вистачає дихання, поки не стане дуже важко виконувати прості завдання, наприклад, ходити по сходах”.
В основі ХОЗЛ лежить запальний процес, викликаний у більшості випадків впливом шкідливих речовин, які присутні у повітрі, що вдихається.
Фактори ризику – зовнішні і внутрішні
Зовнішні фактори:
- Тютюнопаління
“Всі курці рано чи пізно доходять до хронічного обструктивного захворювання легень”, – зазначає пульмонолог.
Куріння провокує до 80% випадків ХОЗЛ. Захворюваність та смертність від ХОЗЛ серед курців люльки, кальяну і сигар менша, ніж серед курців цигарок, але значно більша, ніж серед некурців.
Пасивне тютюнопаління також збільшує ризик захворіти – ХОЗЛ розвивається більш як у 20% пасивних курців з досвідом понад 10 років. Більшість – жінки.
- Професійні, промислові і побутові фактори – вдихання забрудненого повітря тривалий час або короткочасне у високих концентраціях.
“На ХОЗЛ часто нездужають працівники хімічної промисловості, цементного виробництва, будівельники, працівники залізниці та ін. В групі ризику професії, де є взаємодія людей із леткими речовинами. Наприклад, пекарі – розвиток хвороби пов’язаний із вдиханням дрібних часточок борошна і впливом гарячого повітря”, – описує лікар.
- Інфекційні захворювання. Часті інфекції нижніх дихальних шляхів в дитинстві.
Перенесені тяжкі респіраторні інфекції у дорослому віці.
“Після ковіду дуже багато хворих скаржаться на задишку. У частини діагностують ХОЗЛ”, – додає пульмонолог.
- Соціальні фактори – низький соціальний статус: скупченість людей, переохолодження, хронічне недоїдання тощо.
Внутрішні фактори розвитку ХОЗЛ – генетична схильність та вроджені аномалії легень. Кількість таких випадків незначна, якщо порівняти з впливом забрудненого повітря.
Діагностика ХОЗЛ
Якщо є задишка і кашель плюс фактори ризику, то пацієнтам рекомендують обстеження, щоби виявити обструкцію легень.
Обстеження має бути комплексне:
- Анкетування. Розроблені спеціальні опитувальники, щоби визначити вплив факторів ризику чи ступінь задишки.
- Рентгенологічне обстеження або КТ грудної клітки, якщо було захворювання легеневої системи. Діагностує стан легенів.
- Спірометрія. Проводять, щоби визначити, наскільки збережена чи порушена дихальна функція.
Спірометрія дозволяє відстежити наявність обструкції бронхів на початкових стадіях, коли ще збережений дихальний об’єм легень, але вже є зміни обструктивного характеру.
“Спірометрія дає змогу діагностувати ХОЗЛ на ранніх стадіях. Спеціальний апарат у Мед-Атланті показує прохідність великих, середніх і дрібних бронхів. Лікар бачить, на якому рівні є обструкція. А проби з бронхолітиком дають змогу диференціювати ХОЗЛ і астму. Обстеження не складне для пацієнта, результат отримуємо швидко”, – пояснює Олена Журавльова.
- Обстеження серця – кардіограма та УЗД.
Звичайно ХОЗЛ призводить до розвитку вторинних патологій, коли захворювання захоплює інші органи. Часті ускладнення з боку серцево-судинної системи – розвивається легенева гіпертензія, так зване “хронічне легеневе серце”, коли є гіпертрофія його правих відділів. Тому в процесі обстеження на ХОЗЛ проводять додаткову діагностику серця.
- Загальні клінічні обстеження: загальний аналіз крові та коагулограма, оскільки у пацієнтів з ХОЗЛ є схильність до згущення крові.
- Дослідження мокротиння – у харкотинні виділяють збудник і визначають його чутливість, щоби в час загострення призначити антибактеріальний препарат.
На етапі обстеження розмежовують ХОЗЛ із астмою, обструктивними бронхітами та пневмоніями з обструкцією. Постійна обструкція – це ознака ХОЗЛ, вона не характерна для інших хвороб. Обструктивний синдром при інших легеневих патологіях минає в процесі лікування основного захворювання. Тоді як при ХОЗЛ розвиваються незворотні зміни прохідності дихальних шляхів і є постійні ознаки дихальної недостатності.
Лікування ХОЗЛ
Розрізняють чотири стадії перебігу ХОЗЛ – від легкої до тяжкої, в залежності від того, які клінічні прояви хвороби, як часто стаються загострення, госпіталізації та ін.
З прогресуванням хвороби розвивається емфізема легень. При цьому руйнуються перетинки між альвеолами, формуються булли – міхурці, погіршується еластичність легенів і – як наслідок – посилюється дихальна недостатність.
На пізніх етапах є потреба в постійній оксигенотерапії – диханні киснем. Пацієнти “прив’язані” до апаратів, бо вже не можуть дихати самостійно.
До лікування ХОЗЛ також підходять комплексно. Має бути усунуте куріння чи інші шкідливі фактори впливу. Тоді пацієнтам призначають медикаментозне лікування та реабілітацію. Реабілітація – обов’язкова: передбачає поєднання дихальної гімнастики, фізичного навантаження та збалансованого харчування. При такій терапії зменшуються прояви ХОЗЛ, рідше трапляються ускладнення, збільшується тривалість життя без оксигенотерапії.
Незважаючи на невиліковність ХОЗЛ, можна полегшити його перебіг та попередити ускладнення. За умови усунення факторів, які провокують розвиток захворювання, його зупиняють на ранніх стадіях чи досягають стійкої ремісії.
“Важливо, що ХОЗЛ добре “відгукується” на усунення шкідливих подразників. Коли людина відмовляється від куріння на будь-якій стадії хвороби, її подальший розвиток істотно сповільнюється, водночас значно покращується стан пацієнта. Аналогічно, якщо виключити шкідливий вплив на роботі. Дослідження показують, що перебіг навіть важкого ХОЗЛ за таких умов є прогностично сприятливим”, – говорить Олена Журавльова.
Щоби не допустити розвитку ХОЗЛ та попередити тяжкий перебіг захворювання, рекомендовано:
- усунути вплив шкідливих факторів на роботі та в побуті;
- підтримувати постійну фізичну активність – практикувати дихальну гімнастику, кардіотренування, біг, ходьбу, їзду на велосипеді чи велотренажері, плавання;
- тримати фокус на розвитку м’язів, які беруть участь у дихальному процесі (зокрема міжреберних);.
- дотримуватися збалансованого харчування, вживати достатньо білків – м’ясо, рибу, бобові, яйця;
- якщо є надмірна вага, а це обтяжливий фактор при ХОЗЛ, слід обмежити калораж і подбати про внормування ваги;
- пацієнтам з ХОЗЛ рекомендовано вакцинуватися від грипу і пневмококової інфекції, оскільки респіраторні інфекції викликають загострення, провокують бронхіти.
За словами Олени Журавльової, пацієнти з ХОЗЛ, які дбають про регулярні фізичні заняття, мають дуже хороші результати зі збереження об’єму легень, у них уповільнюється прогресування дихальної недостатності. “Щоби пацієнт відчув зміни, потрібно не менше шести тижнів регулярних фізнавантажень”, – акцентує лікарка.
Пульмонолог наголошує, що пацієнтам з ХОЗЛ та людям, які контактують із шкідливими факторами на виробництві, раз на рік слід проходити комлексне обстеження органів дихання зі спірометрією, щоби оцінити прогресування хвороби, виявити порушення прохідності дихальних шляхів на ранніх стадіях та призначити відповідну терапію і реабілітацію.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Читайте також:
- Чому болять суглоби: як ін’єкції гіалуронової кислоти зупиняють остеоартроз
- Рак молочної залози: чому потрібно звернутися до мамолога, поки нічого не турбує
- Радість народити не має віку: що треба знати майбутнім мамам в 40+
- Відеоколоноскопія рятує життя: як уникнути колоректального раку
Партнерська публікація
