Інсулінорезистентність є передвісником цукрового діабету другого типу, гіпертонії, серцевих захворювань, жирового гепатозу печінки і загального ожиріння. Знаючи про свій стан, пацієнт може зупинити порушення вуглеводного обміну і не допустити розвитку захворювань і тяжких патологій. Як це зробити, читачам КУРСу розповідає Ольга Максакова, лікар-ендокринолог і дієтолог лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант“.
Що таке інсулінорезистентність?
Інсулінорезистентність – це раннє порушення вуглеводного обміну, коли знижується чутливість тканин організму до гормону інсуліну. Поширений стан, який розвивається внаслідок швидкого темпу життя, зловживання фаст-фудами, стресів, зменшення рухової активності, шкідливих звичок.
«Якщо по-простому, – пояснює Ольга Максакова, – то клітини не сприймають інсулін. Інсулін не засвоюється, у величезній кількості накопичується в крові і «тягне» зі собою цукор. Тому цукор крові при інсулінорезистентності завжди вищий, ніж в нормі».
Чому клітина «не хоче» інсуліну? Можуть бути різні «поломки» в організмі, каже лікарка. Наприклад, через панкреатит чи інший запальний процес підшлункової залози інсулін змінює свою структуру і тому його не сприймає клітина.
Інший варіант: на фоні стресів, зловживання алкоголем та куріння змінюється сама клітина, і тоді вона «не бачить» інсуліну.
«У клітини був, скажімо так, стандартний замок, а інсулін працював як ключик. І от клітина у відповідь на зовнішні фактори вирішила поміняти замок. Інсулін стукається в клітину, а вона не відчиняється», – ілюструє зміни на клітинному рівні лікарка “Мед-Атлант”.
Частина надлишкового інсуліну засвоюється жировою тканиною – при інсулінорезистентності жирова тканина різко і значно збільшується.
Для чого в організмі інсулін?
Інсулін – це білковий гормон, виробляється в підшлунковій залозі. Його завдання – зниження рівня глюкози в крові.
З’їдені вуглеводи – солодощі, борошняні продукти, фрукти тощо – розщеплюються в організмі до глюкози і саме тоді виділяється інсулін. Далі інсулін, як “ключ”, з’єднується зі своїми рецепторами на поверхні клітин і за рахунок цього відкриваються канали для проходження глюкози в клітину. З глюкози всередині клітини утворюється енергія.
Інстулінорезистентність – один із факторів розвитку діабету
Раннє порушення вуглеводного обміну з підвищеним вмістом глюкози в крові веде до розвитку цукрового діабету другого типу.
Також це є передвісником і маркером гіпертонії, атеросклерозу, серцево-судинних захворювань та онкопроцесів.
У жінок інсулінорезистентність пов’язана з полікістозом – поширеним гінекологічним захворюванням.
«Коли пацієнт здає аналіз і ми бачимо високу кількість інсуліну в крові, то пояснюємо, що можуть бути такі неприємні речі. Пояснюємо, що треба знижувати рівень інсуліну», – зазначає ендокринолог.
Від розвитку інсулінорезистентності до захворювань проходить тривалий час – понад п’ять і більше років.
Інсулінорезистентність не залежить від віку, ваги чи статури. В більшості випадків це наслідок способу життя.
Як проявляється інсулінорезистентність?
Як можна запідозрити у себе таке порушення?
Можемо підозрювати інсулінорезистентність, коли з’являєтеся відчуття постійного голоду. Людина поїла, пройшло небагато часу – і вона знову хоче щось їсти. Часто під’їдає між іншим, неконтрольовано.
Коли людина з’їдає велику кількість їжі і її дуже тягне на солодке. Якщо весь час хочеться солоденького, можна також говорити про порушення вуглеводного обміну.
Інший прояв: коли людина їсть так само, які і раніше, але починає набирати вагу.
Ще один маркер – збільшення об’єму талії. Коли загалом людина не поправляється, а об’єм талії починає рости.
«Коли людина починає їсти як не в себе, то варто звернутися до лікаря, – наголошує Ольга Максакова. – І якщо намагається схуднути, а не виходить, то також слід проконсультуватися в ендокринолога».
Якщо гінекологи виставляють діагноз полікістоз, то жінці обов’язково треба дообстежитися, додає лікарка. «Коли знижуємо інсулінорезистентність, то з полікістозом ситуація теж покращується», – зазначає вона.
Як діагностують раннє порушення вуглеводного обміну?
Якщо шукають інсулінорезистентність, то призначають аналіз крові на індекс НОМА. В цей показник входить кількість інсуліну і цукор крові. Індекс вираховують, зважаючи на ключові показники, за спеціальною формулою. Якщо він більший ніж 2,7, то вже є інсулінорезистентність.
Прояви можна зауважити також, здаючи кров на цукор. Такий аналіз слід робити щонайменше раз на рік.
«Якщо у крові з пальця показник цукру на верхній межі норми – 5,5 одиниць, то це вже «дзвіночок». Треба спостерігати і з’ясувати причину. Це може бути реакція на стрес, а можуть бути і перші прояви інсулінорезистентності», – каже лікарка ЛДЦ “Мед-Атлант”.
Ендокринолог наголошує, що пацієнтам не можна нехтувати такими проявами – слід зголоситися до лікаря. «Цукор крові на верхній межі норми одразу треба «ловити», щоби не допустити до розвитку захворювань. З практики, такі пацієнти дуже часто потрапляють в лікарні з інсультами та інфарктами. Плюс до всього – розвивається ожиріння внутрішніх органів, жирова тканина при надлишку інсуліну розростається з величезною швидкістю».
Чи можна знизити інсулінорезистентність в домашніх умовах?
Знизити інсулінорезистентність можна за рахунок зменшення кількості жирової тканини тіла, це призведе до збільшення чутливості клітин до інсуліну.
Діяти треба комплексно:
- перше, що слід налагодити, – режим сну. Засинати слід до 23.00. Якщо лягати спати пізніше, то виділяється гормон стресу. Цей гормон підвищує інсулін.
- Потрібно правильно харчуватися. Краще відмовитися від перекусів. Виключити шоколадні батончики, цукерки, торти, булочки. Обійтися без фаст-фуду та півфабрикатів. Намагатися виключити швидкі вуглеводи та цукор.
- Старатися їсти тричі на день, дотримуватися погодинного режиму харчування. «У жодному разі не сидіти на голодних дієтах, – застерігає лікарка. – Після різкого обмеження калорій ви спричините ще більший викид інсуліну, гіпоглікемію і отримаєте інші проблеми».
- Включити фізичне навантаження. Найпростіше – від 10 000 кроків в день. «Раджу пацієнтам фітнес-браслет з крокоміром. Часто виявляється, що вони ходять в кращому випадку 3000 кроків в день, а впевнені у своїй достатній фізичній активності», – каже лікарка.
- При сидячій роботі через кожну годину треба вставати і 5-10 хвилин активно рухатися. Ольга Максакова радить цим не обмежуватися, а обов’язково додавати ходьбу чи біг.
- Максимально зменшити кількість алкоголю. «Алкоголь змінює клітини, і вони «не бачать» інсуліну», – нагадує ендокринолог.
Якщо ці заходи не дають результату, тоді пацієнту призначають додаткові аналізи, підбирають спеціальну дієту і медикаментозне лікування.
«Інсулінорезистентність – зворотний стан. На ранньому етапі порушення вуглеводного обміну в організмі можна зупинити. Слід заходити в цей процес під наглядом спеціаліста, щоби не надбати собі додаткових розладів», – підсумовує Ольга Максакова.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
- +38 (095) 00 38 452
- +38 (095) 00 38 453
- +38 (097) 41 13 133
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
- м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Читайте також:
