fbpx

Українські вчені навчилися прогнозувати тяжкість перебігу COVID-19 за аналізом крові

Здоров'я 10:55, 05.03, 2021

Українські вчені довели зв’язок між рівнем позаклітинної ДНК у крові та тяжкістю захворювання на COVID-19. Такий прогностичний критерій необхідний лікарям для того, щоб прогнозувати, як буде розвиватися хвороба у конкретного пацієнта.

Про це заявив завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця НАН України Віктор Досенко в інтерв’ю пресслужбі НАН.

Українські вчені навчилися прогнозувати тяжкість перебігу COVID-19 за аналізом крові 1
Віктор Досенко

За його словами, на сьогодні лікарі не можуть прогнозувати, як COVID-19 розвиватиметься у конкретного пацієнта. Незрозуміло, чому один пацієнт одужує за 7-10 днів, а інший – не виживає без кисню.

“Скажімо, опиняються в лікарні двоє пацієнтів – на перший вигляд, в абсолютно однаковому стані, – які належать до однієї групи ризику (наприклад, обоє мають похилий вік, цукровий діабет, надмірну вагу, підвищений артеріальний тиск тощо). Жоден лікар у світі не може передбачити, як це захворювання розвиватиметься далі. А розвивається воно дуже по-різному: один пацієнт за 7-10 днів одужає і повернеться додому, інший – може потрапити в залежність від кисню, до реанімації і не виживе. Тому всім лікарям украй потрібен якийсь прогностичний критерій”, – аргументує дослідження науковець.

“Ми припустили, що саме рівень позаклітинної ДНК і є прогностичним критерієм (що вищий він, то гірше прогноз), і довели це, до речі, першими в світі”, – зазначив Віктор Досенко.

На етапі надходження до лікарні у пацієнтів, які перебували у стані звичайної, середньої важкості, але мали найвищий ризик важкого перебігу захворювання, брали кров для визначення рівня позаклітинної ДНК. Загалом було зібрано 80 проб.

Наприкінці лютого отримали остаточні результати – завдяки реактивам, які придбали за рахунок гранту від Національного фонду досліджень України.

“Тож усе, що потрібно людям, аби буквально в перший день хвороби передбачити, наскільки важким буде її перебіг і, відповідно, які препарати слід приймати, – здати кров на визначення рівня позаклітинної ДНК. Це цілком реально, потрібні тільки набір реактивів (до слова, не дуже дорогий) і спектрофлюориметр (принаймні один на лікарню чи бодай один на територіальне медичне об’єднання)”, – ділиться дослідник.

Наразі дослідження тривають. У межах гранту від Національного фонду досліджень України та у співпраці з грантоотримувачем – завідувачем відділу біомедичної хімії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктором хімічних наук, професором Сергієм Ярмолюком – шукають нову молекулу для контролю за цими клітинами, нейтрофілами, щоб мати можливість заблокувати їхню активність, якщо вони «розперезаються» і загрожуватимуть організму людини.

“Це дало би змогу зменшити рівень позаклітинного ДНК і зумовлене ним ушкодження клітин легень. Важливо пам’ятати, що вірус SARS-CoV-2 слугує просто спусковим гачком, який  запускає процес аутоагресивності і, як наслідок, аутодекструції (саморуйнування) в людському організмі”, – підсумовує Досенко.

Головні новини Івано-Франківська та області у Telegram

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: