Держава не може утримувати ту велику кількість закладів освіти на всіх рівнях, яка є наразі, враховуючи витрати державного бюджету, пише КУРС.
На цьому наголосила освітній омбудсмен Надія Лещик в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна. За її словами, варто комунікувати з суспільством, що кількість закладів освіти на всіх рівнях буде зменшуватись.
«Держава не може утримувати таку кількість закладів освіти, тому що це витрата державних коштів», – зазначає Лещик.
Також вона зауважила, що на визначення кількості закладів освіти найбільше впливає демографічна криза.
«У нас відбувається демографічна криза, багато дітей і молоді виїхало за кордон. Відповідно, зменшується кількість закладів освіти всіх рівнів і типів, злиття класів, груп і так далі. Зрозуміло, що це відображається на вищій освіті. Ми також отримуємо багато звернень від педагогів і батьків, що закриваються малокомплектні школи, де по 15-30 учнів. Те саме у вищій освіті», – каже Лещик.
Про те, що система української вищої освіти втратила понад 200 тисяч потенційних абітурієнтів, які мали б закінчити українські школи і продовжувати здобувати наступний ступінь освіти, повідомив генеральний директор директорату Олег Шаров під час засідання парламентського освітнього комітету з питань науки, освіти та інновацій.
За його словами, усього у 2008 році в Україні народилося орієнтовно 510 тисяч дітей, які б мали у 2025 році завершити здобуття повної середньої освіти.
Однак свідоцтво про базову середню освіту у 2023 році отримала лише 371 тисяча. Тобто приблизно 140 тисяч дітей втратили зв’язок з українською системою освіти з різних причин – через виїзд за кордон або перебування на тимчасово окупованих територіях.
Із тих, хто отримав базову середню освіту в 2023 році, 243 тисячі продовжили навчання в 10-х класах або закладах фахової передвищої чи професійної освіти.
Але у 2025 році свідоцтво про повну загальну середню освіту отримала 231 тисяча учнів, тобто ще понад 10 тисяч зникло з української системи освіти протягом двох років.
З цієї 231 тисячі випускників зареєструвались на НМТ, тобто висловили бажання вступати до українських закладів вищої освіти, 178 тисяч осіб. Тобто різниця становить ще 53 тисячі осіб.
«Частина з них могла вступити до фахових, професійних або військових закладів освіти, однак детального аналізу цієї групи в МОН не проводили», – зауважив Шаров.
Крім того, за інформацією посадовця, МОН зафіксувало ще одну втрату: зі 155 тисяч осіб, які успішно склали НМТ, у подальшій освітній системі ідентифікуються лише близько 122 тисяч, тобто ще 33 тисячі учасників НМТ не використали результати мультитесту для вступу. «Загалом приблизно 67 тисяч випускників та випускниць 2025 року наразі не відображаються в освітніх реєстрах», – резюмував Шаров.
На думку посадовця, такі дані свідчать про складну «анатомію освітніх траєкторій» покоління, яке завершувало шкільну освіту в умовах широкомасштабної війни, масової міграції та окупації частини територій України.
Читайте: Малі школи Kaizen: як у Франківську працює альтернативна освіта
