Традиційне сходження на найвищу гору України Говерлу для початкуючих туристів «Говерляна-2021» цьогоріч через пандемію було обмежене в кількості учасників, але тим не менше об’єднало ентузіастів від 6 до 81 року.
«Торік через карантин ми зовсім відмовилися від проведення цього сходження, але тепер розуміємо, що, на жаль, можливо, нам ще довго доведеться жити з пандемією, тому вирішили провести «Говерляну» хоча б в обмеженому форматі. Не хочеться, щоб така добра традиція забулася», – розповів Михайло Сидоров із туристично-альпіністського центру «Скеля».
Зійти на вершину цього разу мали змогу люди різного віку і підготовки: у групі піднімались діти 6 і 9 років та ветерани. Найстаршому – 81 рік. Обирали темп, який був би зручним усім. Загалом від бази «Заросляк» до вершини шлях зайняв майже три години.
«Спочатку погода була дуже добра, дуже нам сприяла. Але десь на середині сходження різко погіршилася. Та навіть попри це вдалось піднятись без проблем. Важче дався шлях назад. Через тумани та сніги була дуже низька видимість: десь до десяти метрів лише. Доводилося йти дуже згуртовано й обережно», – додав Сидоров.
Традиція масового сходження на Говерлу має дуже давнє коріння – перше відбулося у 1964 році. Цей похід знаменує відкриття літнього туристичного сезону в Карпатах, є першим зимовим виходом для багатьох початківців і присвячується пам’яті друзів-альпіністів та туристів. Після проголошення Незалежності України практика сходження дещо призабулася, а у 2004 році туристично-альпіністському центру «Скеля» вдалося відновити тепер вже щорічну традицію.
За словами організаторів, раніше «Говерляна» збирала кілька сотень учасників, тож доводилося винаймати потяги, щоб доставити до підніжжя гори охочих взяти участь у сходженні. Активісти мають надію, що після пандемії вдасться провести «Говерляну» знову так масштабно, пише Укрінформ.
У сходженні групу супроводжували медики, рятувальники Львівщини та Франківщини.
Сходження здійснюється з боку селища Ворохта Івано-Франківської області по ущелині річки Прут через турбазу «Заросляк».
