fbpx

Бурштинська ТЕС хоче підняти золовідвали на два яруси – люди бояться отруєння води і пилових бур

Суспільство 19:26, 30.05, 2019

У Галичі сьогодні відбулися громадські слухання, на яких директор "ДТЕК Бурштинська ТЕС" Денис Шмигаль представив проект "Нарощування золовідалів №1 та №2 (реконструкція)". Громади Бурштина, Галича та довколишніх сіл одностайно виступили проти.

На слуханнях, на яких були присутні і представники Мінекології, були делегації Галича та Бурштина, сіл Бовшів, Задністрянськ, Поплавники та інших. А також представники районної влади, обласні та районні депутати, громадські активісти.  

Очолила слухання Олена Вільчанська – представниця Мінекології. Вона представилася працівницею бухгалтерського відділу міністерства. 

Проект, що його представив громадськості директор Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль, передбачає відновлення активного використання золовідвалів, що знаходяться біля сіл Бовшів та Задністрянське. Проект реконструкції дозволить на теперішніх трьох насипати ще два яруси золовідвалів, піднявши терикон золи до 24 м заввишки. Відтак зона імовірного впливу від золовідвалів пошириться загалом на 8 сіл: Бовшів, Задністрянське, Більшівці, Демешківці, Німшин, Поплавники, Слобідка, Кінашів та місто Галич. Тому громадські слухання провели у Галичі, пояснили представники Мінекології. 

За словами Шмигаля, на місцях теперішніх відвалів заплановано наростити 4-й та 5-й яруси. При цьому теперішня площа золовідвалів 68,2 га в процесі реконструкції зменшиться до 32 га, запевнив директор Бурштинської ТЕС. 

За проектом, реконструйовані відвали зможуть прийняти 2,67 млн кубометрів золи. Їх вистачить на 5,5 років експлуатації. На гребені відвалів планують встановити 12 створів вимірювальної апаратури, щоби контролювати процеси. "Після заповнення золовідвали будуть рекультивовані, засіяні травами", – повідомив Шмигаль. 

Директор Бурштинської ТЕС каже, що проект реконстукції золовідвалів проходив ОВД і має висновки, що ця діяльність істотно не вплине на клімат, мікроклімат, життєдіяльність людей та заповідні території.

За словами Шмигаля, не передбачається скидання води в поверхові та підземні води. Теперішній канал з освітлено водою, яка виливається в річку Гнила Липа, в ході реконструкції буде закільцований – стане реверсним. Повітря буде забруднене найбільше під час реконструкції – порахували, що викинуть в атмосферу 366,2 тонн різних шкідливих речовин. Однак надалі, додав Шмигаль, вплив буде на існуючому рівні. 

"Загалом вплив на навколишнє середовище зменшиться. Вплив на здоров'я населення прийнятний", – читав висновки ОВД Шмигаль.

Він повідомив, що впродовж наступних двох років ТЕС планує озеленення по периметру золовідвалів. 

Бурштинська ТЕС хоче підняти золовідвали на два яруси – люди бояться отруєння води і пилових бур 1

"По ОВД було 12 зауважень до плану реконструкції, їх подали в письмовому вигляді до міністерства. Ми їх врахували – якісь повністю, якісь частково", – зауважив Шмигаль. 

Під час обговорення проекту стало зрозуміло, що мешканців прилеглих до золовідвалів сіл категорично не влаштовує існуючий рівень їхнього впливу. Золовідвали забруднюють повітря, землю і воду. Панівні західні і північно-західні вітри накривають сажею і Бовшів, і Задністрянське. Місцеві мешканці називають таке явище "пиловою бурею". Дощі змивають чорний пил на землю та у воду. 

Денис Шмигаль визнав, що на сьогодні підприємство не має ефективної системи подавлення пилу. І це впливає на мешканців прилеглих сіл. 

"Сесія сільської ради Бовшева прийняла рішення не допустити нарощення відвалів. Ми не можемо погодитися на створення нових, коли на цих відвалах, що є, не забезпечується дотримання екологічного законодавства", – виступила голова села Ганна Очкур.

Голова Бовшева розповіла, що село користується привозною та бутильованою водою. Ту, що є у місцевих криницях, неможливо кип'ятити, бо вона з сажею.

"Нас турбує жахлива демографія – смертність від онкології. 23 людей з онко вмерли в Бовшеві від початку цього року. Хворіють і діти, і дорослі. Рак горла і легенів – це типові діагнози. Нас це дуже турбує! Як ми маємо жити далі? Знаємо, що ТЕС не має очисних споруд. Канал з так званою освітленою водою знаходиться не за 100 м, а за 20 м від житла. Ми бачимо, як ТЕС господарює на відвалах тепер, тому не можемо казати, що будемо "за", – пояснила позицію громади Ганна Очкур. 

Бурштинська ТЕС хоче підняти золовідвали на два яруси – люди бояться отруєння води і пилових бур 3

На запитання із зали про контроль за забрудненням Денис Шмигаль повідомив, що проект реконструкції золовідвалів не передбачає встановлення стаціонарних постів моніторингу якості повітря, води, ґрунту. І порадив громадам залучати державні контролюючі органи, якщо вони бачать порушення. 

Міський голова Бурштина Роксолана Джура зауважила, що чорний сніг у місті є постійно – випадає кожної зими. Пригадала, що за 4 роки її каденції відбулося 6 нарад з обласними службами і нардепами, які були покликані вирішити проблему викидів, – і без результатів. "В Рогатині теж є чорний сніг. Це проблема 30-км зони довкола ТЕС", – зауважила Джура. Одним словом, місто Бурштин не підтримує проект нарощення золовідвалів Бурштинською ТЕС. 

Бурштинська ТЕС хоче підняти золовідвали на два яруси – люди бояться отруєння води і пилових бур 5

аперечуємо реконструкцію, бо площа золовідвалів реально більша, ніж її завляють у проекті реконструкції,  виступив представник проекту "Бурштинський екологічний канал" Олексій Олійник. – На цей час частина обох сіл з житловими будинками фактично знаходяться в санітарній зоні золовідвалів  це близько 40 будинків у Бовшеві і не менше 15 у Задністрянському. Вважаємо, що треба закривати відвали і повністю робити їх рекультивацію". 

Шмигаль погодився, що частина будинків розташовані в санітарній зоні, але вказав, що "це ще радянський спадок".

Голова профкому Бурштинської ТЕС звернув увагу присутніх, що за 5 років загальне підняття відвалу на 24 м вивищить гору золи над Бовшівською церквою, а головне – над водним дзеркалом Бурштинського моря. Це, на його думку, є неетичним і загрозливим. 

На громадських слуханнях зробили спробу від обговорення складування золи перейти до теми її переробки. Запитали, чи відновлять завод з переробки золи на керамзит. "Це не передбачено в плані розвитку підприємства. Але ви можете подати пропозиції", – відреагував Шмигаль. 

За рік Бурштинська ТЕС спалює 5 млн т вугілля. Розрахунково  вихід золи 20%, тобто 1 млн т. Ринок сухої золи в Україні – 60 тис. т., відтак мусить бути складування, обґрунтовував необхідність відновлення золовідвалів Денис Шмигаль. 

Він розповів, що ДТЕК розробила стандарти використання золи в дорожньому будівництві. Вони зареєстровані. Але їх використання передбачає нові технології будівництва доріг, бо зола може йти тільки в "подушку" основи. "Для автобанів це найкраще технічне рішення, бо така основа стійка до перепаду температур. Однак зола наразі залишається не затребуваною, хоч активне будівництво доріг могло би дозволити уникнути відвалів і навіть на кілька років могло би усунути існуючі",  розповів Шмигаль.

Павло Андрусяк, голова Галицької районної ради, вказав на те, що тема громадських слухань лежить в іншій площині, аніж технічне обговорення реконструкції золовідвалів. 

"По факту маємо конфлікт між підприємством і мешканцями району, передовсім мешканцями двох сіл. Не треба який раз говорити нам про сплачені податки, ніхто не готовий розраховуватися грошима за здоров'я своїх дітей,  звернувся він до директора Бурштинської ТЕС.  Діючі відвали є проблемні? Є. Їх реконструкція розрахована на 5 років, а далі? Проблема залишається".

Вирішення ситуації Павло Андрусяк бачить у ліквідації проблеми, тобто золовідвалів.

"Ми готові з громадами тиснути на Мінінфраструктури, щоби будували дороги з використанням золи, бо це вирішує екологічну проблему району. Але для цього ви маєте усвідомити, що золовідвали і викиди, забруднення  це спільна проблема підприємства і громад. Якщо підприємство не буде вирішувати цю проблему, то рано чи пізно підприємство працювати не буде",  наголосив голова райради. 

Серед більш як кількох десятків виступів – а виступали ще громадські активісти, мешканці сіл, голова Галицької РДА – не було жодного, який би підтримав реконструкцію і нарощування золовідвалів. Спільним для всіх аргументом було те, що на існуючих відвалах не дотримані межі санітарної зони, не відстежуються забруднення і не планується подальший екологічний моніторинг, відтак можливі "пилові бурі" та буде продовжуватися і поширюватися забруднення води та ґрунтів.

Бурштинська ТЕС хоче підняти золовідвали на два яруси – люди бояться отруєння води і пилових бур 7

Коли вже всі, хто записувався на виступи, висловилися, головуюча оголосила: громадські слухання вважають такими, що відбулися. Відеозапис слухань і протокол викладуть у відкритому доступі на сайті Міністерства екології. 

Важливо: впродовж місяця письмові пропозиції та зауваження до проекту нарощування золовідвалів №1 та №2 Бурштинської ТЕС слід подавати до Мінекології. Їх зобов`язані розглянути і дати відповідь. 

Фото – Василь Абрамів.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: