А вже за два тижні почне готуватися до Франкфуртського марафону.
"Ультрамарафон – це все, що більше 42 км. Я біг 100 км. Маршрут кільцевий, одне коло – 8 км, треба було пробігти 12 кіл. І це важко. Усі ультрамарафони не так складні фізично, як психологічно. Бо залишаєшся наодинці з собою і треба вміти з собою домовлятися. Я пробіг дистанцію за 9.53 – хотів вийти з 10 годин. Це нормальний результат для любителя. Переможець прибіг за 8.06, але він – професійний спортсмен. Основна частина учасників фінішує за 12-13 годин. І за цей час в голові проходить ціле життя, – розповів Василь Лецин в інтерв’ю газеті "Репортер". – Людським можливостям немає меж. Таку дистанцію вночі біг вперше. Перед тим у липні пробіг Вроцлавський нічний півмарафон – класне дійство, раджу всім спробувати".
За його словами, на ультрамарафон зареєcтрувалося понад 120 учасників, фінішувала лише половина, решта зійшли.
"Я був готовий і морально, і психологічно, як планував пробігти, так і пробіг – у своєму темпі. Фінішував задоволений, отримав купу адреналіну. Але вдруге вже не побіжу, – розповів спортсмен. – Цікавіше бігти з точки А в точку Б, а по колу – як білка в колесі, не цікаво. Хочу спробувати ще 100 миль – 160 км. Варіантів багато – можна Карпатами, можна в Європі. В Україні це лише набирає обертів, а в Європі ультрамарафони популярні вже років 15-20".
При підготовці до цього ультрамарафону Василь Лецин долав найбільшу дистанцію 48 км.
"Я вибігав від "Калинової слободи", біг до Черніївського кільця, по об’їзній, через Хриплин, Микитинці, Вовчинці і по дамбі Набережною повертався в "Калинову слободу". Одразу планував такий маршрут, щоби не зміг з якоїсь точки повернутися додому. Бо інакше є спокуса зійти. Беру з собою пару гривень в кишеню, щоб води по дорозі купити, і все – мусиш добігти. Для тренування вставав о п’ятій ранку, бо то ж чотири години тебе немає вдома, а там – маленька дитина. Дружина мене б не зрозуміла, якби я вставав о дев’ятій, чотири години бігав, а потім треба ще поспати 2-3 години. Так і день мине", – говорить Лецин.
До того минулого року пробіг 56 км Чорногірським хребтом. А загалом активно бігає з 2016 року.
"Це не лише спортивні досягнення чи зміцнення свого его. Я – як адреналіновий наркоман – постійно ставлю собі виклики, але розумні – цілеспрямовано і довго йду до цілі. І не обов’язково на цьому шляху є перемоги. Мав великі надії на один із найкрутіших марафонів – Берлінський. На дистанції мене почали ловити сильні судоми, тож ледве фінішував і зовсім не за той час, за який планував. Але зробив багато висновків – ставлюся обдуманіше і не форсую підготовку, – каже він. – Біг сильно дисциплінує – стаєш відповідальнішим, структуруєш свій робочий день, бо маєш чіткий план і ціль. Це переноситься і на роботу, інші сфери життя. Змінюються звички, коло друзів. У моєму випадку це все в кращий бік – тепер ціную більше життя, стосунки, менше часу проводжу у соцмережах".
Зараз Василь Лецин на два тижні зробив перерву від бігу, щоб розвантажитися, і готується до наступного забігу 28 жовтня – це буде Франкфуртський марафон у Німеччині. Крім того, бігтиме Чорногірський ультрамарафон на 56 км в серпні, але в тренувальному режимі – для задоволення.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!