КУРС писав, що у Франківську на міському озері збудують середньовічні кораблі.
На воду цьогоріч планують спустити "чайку" та "дракар" – корабель вікінгів.
На презентації показали моделі цих двох кораблів, які мають намір відтворити в повний розмір – завдовжки 16 та 17 м, з використанням автентичних технологій та автентичними середньовічними інструментами.
Вони стануть частиною інтерактивного музею просто неба. Саме так, а не майстернею, позиціонує себе "Середньовічна корабельня".
"Серед молоді, а саме на дітей і молодь ми орієнтуємося, є запит відійти від артефактів за склом. Вони хочуть не просто дивитися, як це пропонують у класичних музеях, а й бути задіяними, взяти в руки, спробувати використати. Тому в корабельні, яку влаштовуємо з кінця березня на міському озері у Франківську, передбачаємо можливість для відвідувачів працювати разом із майстрами – з тими матеріалами та тими інструментами, які використовували у XIII ст. А саме цим часом датовані археологічні знахідки, ті середньовічні кораблі, які ми хочемо відтворити", – розповів Назар Морозко, керівник будівництва кораблів в проекті "Середньовічна корабельня".
Щоби збудувати справжні кораблі, такі, що зможуть ходити ріками, учасники проекту набиралися досвіду. Клінкерним способом виготовили човен скандинавського типу, дракар, і влаштували на ньому експериментальну експедицію. Успішно пройшли 30 км – вниз за течією по Бистриці і проти течії Дністром з Івано-Франківська до Галича.
Зараз учасники "Середньовічної корабельні" задекларували відтворення корабля слов’янського типу. "Це буде перша спроба реконструкції руського човна на основі архівних даних та археологічних розкопок", – каже Володимир Ільків, директор благодійного Фонду "Дороги предків". Він курує історично-дослідницький напрям у проекті. Досі "чайки" відтворювали тільки у вигляді макетів, додає Володимир.
Новий корабель планують назвати "Єлизаветою Київською".
"Він буде точною копією моноксилу часів Київської Русі. Одним з аналогів для нас був знайдений у Старосільському районі на річці Стир унікальний човен-довбанка. Його довжина сягала понад 12 метрів. Особливості конструкції таких човнів з осадкою 60 см дозволяли легко маневрувати як на річках при сплаві – течія, круті повороти, мілини тощо, так і під час бойових дій. Збереглися дані від імператора Костянтина Багрянородного, який описував кораблебудування у слов'ян. Він розповідає, що з гірських регіонів по мережі річок до Дніпра спускали довбанки. Під Києвом їх обшивали, оснащували, і як кораблі вони виходили в Чорне море й ходили до Константинополя", – розповів Володимир Ільків.
В перспективі "Середньовічна корабельня" має намір зробити реконструкцію військового корабля білих хорватів – недавно до проекту приєднався археолог, історик Валер'ян Федоряк. Він досліджує історичний період Білої Хорватії на території сучасної України.
Також корабельників підтримають реконстуруктори. Вони допоможуть відтворити антураж та історичні події довкола кожного з суден, повідомив Ярема Іванців, керівник громадської організації "Чорна Галич", співорганізатор відомого фестивалю реконструкції "Тустань". Та долучаться до наступних експедицій нових середньовічних кораблів.
