Про це повідомила на сторінці у соцмережі facebook авторка ініціативи #ФранківськЯкийТребаБерегти Марія Козакевич.
"Справжня казка в Казковій вежі! Як ми всі тішимось!!! Яка краса вийшла!" – радіє активістка.
Нагадаємо, у травні тут відреставрували автентичні вхідні двері. Учасники ініціативи тоді ж натрапили на ще один скарб – три старовинні дерев'яні рами у вежі бібліотеки, яку франківці називають "Казковою". Тоді вирішили рами відреставрувати, а вітражі – відновити.
Проект з реставрації "казкових" віконечок підтримали під час зимової хвилі міських грантів від "Теплого Міста". Серед інших до проекту долучився і франківський кінотеатр "Люм’єр" з акцією "Дві гривні з квитка – на реставрацію віконечок в Казковій вежі".
Вартість робіт для 1 вікна – 13 тис. (столярка+вітраж). 3 вікна нижнього ярусу – 39 тис. грн. Всього віконечок 17 шт. – ще 14 є на верхньому ярусі.
Історична довідка:
Колись у теперішньому приміщенні обласної дитячої бібліотеки було розташоване польське культурно-спортивне товариство "Сокіл" (в місті був ще й український в "Просвіті").
Польський "Сокіл" з’явився в місті 1884 року, в основі діяльності якого було фізичне та моральне виховання молоді. Була навіть спеціальна "сокольська" гімнастика, вправи якої були настільки вдало продумані і скомбіновані, що більшість із них використовувалися у російських військових училищах, згодом і в радянській та українській арміях. В основному це було фехтування, важка атлетика та гімнастичні вправи.
Станиславівське товариство було досить бідним та деякий час не мало свого окремого приміщення. Не вистачало грошей навіть на проект, і тоді комітет звернувся за допомогою до відомих львівських архітекторів, які незабаром надіслали аж 14 варіантів креслень.
Спочатку зупинились на проекті Вісньовського, але в кінцевому результаті вибрали проект Кароля Заремби (краківський архітектор). Долучався до проектування також і відомий місцевий архітектор – Ян Томаш Кудельський.
Будинок збудували 22 вересня 1895 року. Його прикрасила вежа, яка зробила будівлю схожою на середньовічний замок. На сьогодні зберігся флюгер, який увінчував купол вежі, але не збереглась бетонна фігура орла на фронтоні – символ польської держави.
Через десять років споруду розписав місцевий художник Рубчак. Він виконав фреску на фасаді – копію картини Яна Гротгера "Битва". На ній зображено епізод польського повстання 1863–1864 років, в якому декілька поляків захищають свій прапор від солдатів Російської імперії.
Назва закладу – "SOKOL" була над картиною у прямокутній рамці, а трохи нижче, в нішах, були розміщені зображення 24 гербів польських земель.
Власники "Соколу" застрахували будівлю після вибуху, який відбувся 23 вересня 1907 р. на площі Міцкевича внаслідок детонування газу, що просочився з труби у підвалі. На початку ХХ ст. його використовували для освітлення, і час від часу в місті таке траплялося.
У 1927 році споруда постраждала від пожежі. Існує версія, що поляки навмисне підпалили свій "Сокіл", щоб отримати страховку у розмірі 200 000 польських злотих і на виручені кошти розбудувати споруду. Немає достовірних доказів цієї версії, проте у 1929 році "Сокіл" був відбудований і розширений; додатково спорудили приміщення для кінотеатру "Тон", який на той час став першим звуковим у Станіславові. Тепер тут працює кінотеатр "Люм’єр".
З приходом в 1939 році радянської влади "Соколи" (як польські, так і українські) припинили своє існування.
Із серпня 1945 року в цьому приміщенні розташована обласна дитяча бібліотека.
У 1977 році скульптор Топоркова та архітектор Попиченко прикрасили фасад бібліотеки барельєфом, де були зображені босоногі мешканці краю із прапором та напис "13 листопада 1905 р. на цій площі відбулась маніфестація трудящих на підтримку першої революції в Росії 1905 р." Насправді демонстрація проходила не на підтримку подій в Росії, а на вимогу впровадження восьмигодинного робочого дня.
Художник Ярослав Соколан у 1984 р. розписав стелю вестибюля фресками за мотивами найкращих казок світу. Крім персонажів, також зображені письменники-казкарі Шарль Перро, Ганс Хрістіан Андерсен, Олександр Пушкін.
