Обговорення на Франківщині почали минулого тижня. Слухання відбулися у Долині, Бурштині, Калуші, Тлумачі та Городенці. В кожному з цих райцентрів побувала робоча група облдержадміністрації та обласної ради, створена для "штовхання" реформи в області. До неї увійшли депутати, обласні посадовці, науковці, громадські активісти та представники місцевих громад. Сьогодні"«реформатори" розкажуть про переваги адміністративного переформатування у Надвірній, Тлумачі та Богородчанах.
Щоби до 20 травня вийти на план об’єднання, ОДА рекомендувала створити аналогічні робочі групи на рівні райцентрів. Ті у свою чергу мали би донести інформацію про необхідність та переваги укрупнення до мешканців сіл і селищ області. Відтак ті повинні зголоситися на експеримент.
"Ми пропонуємо пілотним проектом відпрацювати всі плюси і мінуси об’єднання 3-5 теперішніх громад в одну територіальну громаду", – повідомив керівник апарату обласної державної адміністрації, відповідальний за напрям адмінреформи від ОДА, Руслан Панасюк.
За його словами, цей досвід має стати підставовим для всієї області, щоби уникнути помилок у подальшому об’єднанні громад на Прикарпатті.
В ідеалі – "пілоти" в кожному районі області. Однак наразі висловили бажання сформувати такі пілотні проекти лише громади міста Долини та Бурштина з прилеглими селами. А також селище Чернелиця Городенківського району з довколишніми населеними пунктами, повідомив професор Дмитро Дзвінчук. Завідувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування Івано-Франківського університету нафти й газу, директор Інституту державного управління залучений в обласну робочу групу з розробки механізму та проведення адмінреформи в області.
За словами Дмитра Дзвінчука, створення територіальних громад – це процес утрясання і пошуку консенсусу між селами, селищами і містами, які заробляють на себе, та тими, що є дотаційними. Простіше кажучи, громади населених пунктів мають об’єднатися не просто відповідно до методики Кабміну, а передовсім в такий спосіб, щоби могти самотужки себе економічно забезпечити. А це означає розвивати підприємництво, отримувати податки і утримувати зі свого бюджету, без будь-яких державних дотацій, всю свою інфраструктуру – дороги, медичні і освітні заклади, культуру, пожежну, поліцію, адміністрацію тощо.
Наразі в області 765 населених пунктів складені у 477 громад. Тільки 20 з них живуть за рахунок власних надходжень. Довкола них і мають намір сформувати пілотні проекти.
Мотивації багатшим об’єднуватися із біднішими нема ніякої, визнали учасники робочої групи ОДА, окрім того, що адмінреформа – то державна справа. Дмитро Дзвінчук, щоправда, стверджує, що спеціалісти порахували і такою мотивацією є подальша фінансова вигода. Якщо територіальні громади добровільно укрупняться до 1 липня цього року, то з 2016 року вони житимуть з бюджетами теперішніх обласних центрів, підкреслив науковець.
На даному, першому, етапі реформи об’єднання громад пройде тільки на рівні районів, сіл і селищ та відбуватиметься виключно добровільно. Наступний, адміністративний, тобто примусовий етап об’єднання розпочнеться на кілька років пізніше. "Не виключено, що через рік-два відбудеться адміністративне об’єднання тих, хто не об’єднався сам, – пояснив пан Дзвінчук. – Досвід Європи, за яким ми йдемо, свідчить, що реформа в усіх країнах починалася з добровільного об’єдання, а завершувалася адміністративним, тобто примусовим".
В Албанії аналогічна адміністративна реформа тривала 2 роки, у Польщі – всі 10. Данія формувала свою структуру економічно самодостатніх територіальних одиниць найдовше в ЄС – 15 років.