"Сьогодні ми вшановуємо всесвітньовідомого українця Олегу Лишегу. Він став другим слов’янином, який отримав премію американського ПЕН-клубу. Вечір пам’яті Олега Лишеги був ще у Києві. Правда, не 30 жовтня, коли він народився, а 31 жовтня. Там ми показували кіно. Стахова жінка насмажила млинців з капустою за його рецептом, ми зварили узвар. А на фестивалі "Покрова" до нас приїжджали в Тисменицю, в будинок, у якому він жив. Сьогодні ми будемо дивитись не монтоване кіно про стихію Олега Лишеги: як він купається, щось робить, як він був часткою Божого світу, як він ловить руками рибу. До речі, 22 бички зловив він тоді руками. Так ловив рибу Іван Франко, в нього це вдавалося. І в Олега теж. Він сповідував метаморфозу, а не метафору: то він кінь, то вільха, то риба, то лебідь", – розповідає дружина Олега Лишеги Дарія Ткач.
На заході продемонстрували відеофільми, які поет знімав разом з дружиною Дарією Ткач, пише ГК.
Також зі спогадами виступили ті, хто його знав: Степан Процюк, Євген Баран, Володимир Єшкілєв, Василь Бабій, Василь Карп’юк, Дарія Ткач та інші. Крім того, було виставлено скульптурні роботи Олега Лишеги.
"Ми зібралися, з одного боку, з приводу сумної нагоди, бо рік тому помер поет, універсальна й геніальна людина – Олег Лишега. 30 жовтня йому б виповнилося 66 років. Це перший його день народження без нього. Мені пощастило познайомитися з Олегом Лишегою у 1994 році на квартирі у Тараса Прохаська. Я майже нічого про нього не знав, крім однієї його книжки. Він сидів у крайній кімнаті без світла. Ближче ми вже з ним зійшлися, коли організовували з Василем Карп’юком фестиваль "Покрова". Ми починаємо розуміти ціну людини лише тоді, коли її вже немає", – зазначив голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран.