п'ятниця, 14 грудня

Станиславівські оголошення: як австрійські архітектори наше місто будували

До будівельного буму в дев’яностих і двохтисячних роках, коли архітектурне обличчя міста ще не було спотворене, Івано-Франківськ інколи називали "маленьким Віднем". І місто мало на це повне право, адже колись тут створювали будівлі австрійські архітектори.
Дирекція залізниць - проект віденця Ернеста Баудіша. Дирекція залізниць - проект віденця Ернеста Баудіша.

Однією з найбільш загадкових фігур серед них є Франц Маурус – автор проекту тюрми "Діброва", відкритої 1 липня 1883 р. (тепер вул. Чорновола, 119а). Інформацію про нього довелося шукати аж в австрійському Ґраці.

Франц Маурус народився 26 вересня 1836 р. в Санкт-Йоганнес ам Драуфельд – маленькому містечку на північному сході сучасної Словенії. Свою архітектурну кар’єру розпочав на скромній посаді стажера в місцевому будівельному департаменті. В 1869 р. став ад’юнктом (помічником керівника) з будівельних питань, згодом очолив будівельне відомство й отримав звання інженера. В цей період Маурус розпочав співпрацю з міністерством внутрішніх справ і отримав замовлення на проекти кількох в’язниць у невеликих містечках, що знаходились неподалік.

Врешті-решт він дочекався справді важливого замовлення – проектування тюрми у Ґраці. Щоб полегшити собі роботу, в 1890 р. архітектор туди переселився, а невдовзі став офіційним будівельним радником австрійського міністерства внутрішніх справ. В 1894 р. Маурус очолив будівельне відомство федеральної землі Штирія й отримав звання головного будівельного радника. Він спеціалізувався в основному на проектах судових і тюремних будівель, допомагав також готувати молодих архітекторів – був членом екзаменаційних комісій у вищій технічній школі  в м. Ґраці та у кількох будівельних школах.

Тюрма в Станиславові – зірковий проект Франца Мауруса

Хто б міг подумати, що найбільш зірковим проектом цього архітектора виявиться тюрма в Станиславові! Австрійська газета "Листок світових новин" від 29 березня 1885 р. повідомляє, що за цей проект Маурус отримав подяку від самого цісаря. "Цісар заявив, що з приводу будівництва нового карного закладу для чоловіків у Станиславові за ретельну й успішну службу він висловлює своє найвище задоволення Францу Маурусу, головному інженеру міністерства внутрішніх справ". За свої заслуги архітектор отримав дві високі нагороди – орден Франца Йосифа і залізний хрест третього ступеня. Помер Франц Маурус 9 листопада 1911 р.

Оголошення про подяку від цісаря Францу Маурусу за тюрму в Станиславові

Будівництвом тюрми безпосередньо керував інший архітектор – Донат Ціфферер (1845–1909), який спеціально для цього прибув з Відня. Австрійська преса називає його відомим будівничим, який був відповідальним за зведення більш ніж 250 важливих споруд. Серед них – численні будинки у Відні, палаци аристократів і… театр в Одесі.

Донат Ціфферер

В Станиславові діяли й архітектори, які отримали фахову освіту у Відні. Це насамперед Фридерик Януш – один з видатних архітекторів віденської школи. Він працював у Станиславові в 1909–1914 рр. Свою діяльність архітектор провадив разом з братом Каролем, заснувавши будівельну фірму "Йорк". Найвідоміші його роботи в нашому місті – це кам'яниці Хованця і Гаусвальда (тепер бізнес-центр "Київ" та будинок навпроти нього на початку вулиці Незалежності). Ці дві кам'яниці є першими п'ятиповерховими будинками в місті.

"Пан Януш, вибудувавши кам’яниці Гаусвальда і пана Хованця на вул. Сапєжинській, здобув собі славу чудового інженера-архітектора, якому зараз охоче довіряють будівництво нових споруд, де його талант інженера і конструктора буде проявлятися й надалі", – писала газета "Кур’єр станиславівський" у 1912 р.  

Мало кому відомо, що Фридерик Януш був автором проекту ще однієї важливої для міста будівлі – благодійної дитячої лікарні "Сарепта". В травні 1913 р. відбулося урочисте відкриття й освячення цього будинку. В давній пресі зберігся опис церемонії відкриття, під час якої архітектору висловили щиру вдячність за його роботу.

Читайте також: Архітектурна спадщина Івано-Франківська: чи справді ми розуміємо, що це таке і навіщо вона нам?

Віденського шику нашому місту додав також Ернест Баудіш, який до 1900 р. працював головним інженером відділу будівництва колійової дирекції у Відні, потім став старшим будівничим радником Міністерства залізниці, спеціалістом з побудови вокзалів та інших залізничних будівель. Для Станиславова він запроектував ряд колійових будинків: в 1893 р. будинок Дирекції залізниць (тепер центральний корпус медуніверситету), в 1901 р. житловий будинок для залізничників, в 1903–1906 рр. – будинок пошти і телеграфу при залізниці. Баудіш також керував перебудовою станиславівського вокзалу.

В 1895 р. випускник Віденської політехніки Максиміліан Шльосс (1857–1900) був призначений будівничим у Станиславові. Він спостерігав за будівництвом багатьох міських споруд, запроектував вулицю Баторія (тепер вул. Короля Данила). В 1894 р. Шльосс представив свій проект поступової синагоги. Це мала бути грандіозна споруда з чотирма малими вежами, увінчаними куполами та великою центральною вежею із зіркою Давида на шпилі. Але цей проект так і не було реалізовано.

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

КОМЕНТУВАТИ