Сьогодні в Івано-Франківську відбулася презентація "іншого" Центру Сучасного Мистецтва.
Художник, мистецтвознавець, екс-директор муніципального ЦСМ Анатолій Звіжинський повідомив, що Центр Сучасного Мистецтва як мистецька ініціатива продовжує своє існування. А її форма з комунального закладу змінюється на громадську організацію.
КУРС писав, що комісія проігнорувала думку мистецької спільноти: на директора ЦСМ рекомендували невідому активістку. ФОТО
Після скандального конкурсу на директора муніципального ЦСМ, що його цьогоріч двічі влаштовували у Франківську, товариство митців, яке гуртувалося довкола Центру, влаштувало перформанс.
Акція з поховання Сучасного мистецтва у Франківську символізувала похорон рагулізму у ставленні до мистецтва, що його, на думку митців, продемонструвала міська влада.
Тоді ж ініціативна група франківських митців повідомила, що ЦСМ готується до життя як громадське утворення.
Ініціатори ЦМС – а ними залишаються Анатолій Звіжинський та художник і архітектор Ігор Панчишин – пропонують сприймати ці метаморфози як продовження, перевітлення, тривання "Станіславського феномену".
Феноменом громадський Центр Сучасного Мистецтва може вважатися лише в Україні. В інших країнах світу такі інституції діють багато років і є успішними, відзначив Ігор Панчишин.
При ГО ЦСМ у Франківську митці планують свторити Фонд, який би дав змогу забезпечити активність ініціативи, а найголовніше – втілити мету: створити Музей Сучасного Мистецтва.
Спікери запропонували перевести презентацію у формат дискусії, щоби обговорити з франківцями, у якому вигляді має постати новий ЦСМ і які функції має взяти на себе. Всі погодилися, що першочерговим його завданням є формування у Франківську відкритого мистецького середовища.
Маніфест нового ЦСМ
З історії. Історія створення Івано-Франківського Центру сучасного мистецтва (ЦСМ) сягає кінця 1990-х років. Власне, коли через рік-два після останньої "Імпрези" в 1997 році стало очевидним, що продовження не буде, в Ігоря Панчишина з’явилася ідея створити в місті таку інституцію (точніше, це була спроба використати досвід його роботи в Наглядовій раді ЦСМ Сороса та фонді "Відродження" в Києві). Бієнале "Імпреzа" фактично з 1991 року (друга бієнале) проголошувала створення Музею Сучасного Мистецтва в Україні та Центрів сучасного мистецтва в різних містах, і в першу чергу в Івано-Франківську.
Група стратегічного планування розвитку Івано-Франківська при міській раді в 1998 році одним з пріоритетів політики міста визначила мистецько-фестивальну та туристичну складову. В ній вагому роль мав відігравати Центр сучасного мистецтва. Локацією для втілення задуму уряд міста виділив приміщення колишнього кінотеатру ім. І. Франка.
Величезний покинутий простір триповерхової будівлі, здавалося, добре надавався для експериментів у сфері сучасного мистецтва. Але брак коштів на утримання залів та мінімальний штат працівників не дозволяли повноцінно задіяти можливості споруди. Не було спеціального освітлення, виставкових стендів, матеріальних ресурсів, що обмежувало виставкові проекти.
Відбулася низка акцій і програм, що мали синтетичний характер, запроваджено кілька напрямків діяльності – виставковий, освітній і створення медіа-лабораторії. Наймасштабніша подія за організаційної співучасті ЦСМ, всеукраїнський фестиваль "Культурний герой" (2002), розташовувалася переважно у інших локаціях міста. Проіснувавши в такому форматі до 2004 р., після продажу нерухомості приватному інвестору ЦСМ призупинив своє існування.
Його нова сторінка розпочинається з 2013 року, коли після проведення реєстраційних процедур депутати міської ради затвердили нову редакцію Статуту комунального закладу "Івано-Франківський Центр сучасного мистецтва". 21 серпня в невеликому приміщенні на вул. Шевченка, 1 відкрилася перша виставка під назвою "Презентація".
Читайте: Франківцям нагадали, як починався Центр Сучасного Мистецтва. ФОТО
Перш за все це була експозиція подарованих робіт – 13 франківських авторів зголосилися на добрий жест. ЦСМ таким чином демонстрував намір до музеєфікації і окреслював коло охочих з ним співпрацювати. До виставки ЦСМ видав каталог подарованих праць. Пізніше цю колекцію представили на ArtKyivContemporary 2013. Така акція повторювалася ще два рази – 21 серпня 2014 та 2015 років – поповнюючи колекцію, що промовисто промовляло про серйозність намірів. Послідовність – важливий елемент для вироблення довіри.
Після місцевих виборів 2015 року муніципальний уряд сформувала нова амбітна команда. Змін зазнали пріоритети розвитку міста. ЦСМ також поступово змінював свою інституційну політику. За відсутності відповідно облаштованого приміщення та системного фінансування ЦСМ обрав практику співучасті у великих проектах, не обмежуючись виставковою діяльністю, що мала інтенсивний характер (за три роки проведено понад сімдесят виставок, лекцій, майстер-класів, концертів, видано 8 каталогів, опубліковано близько 30 рецензій на виставки). Участь в "Карпатському просторі", "ПортоФранкоГогольфест" та запланована співпраця з "ПогранКульт: ГаліціяКульт" в Харкові дозволяють ефективніше інтегрувати результати співпраці у загальний культурний простір країни та вагоміше заявити про себе.
У 2016 році прийнято поправки до Закону України про культуру, згідно з якими керівники закладів обираються на конкурсній основі. Новостворений департамент культури неодноразово висловлював незадоволення роботою ЦСМ, який, на його думку, не відповідає культурній стратегії нової команди. Ігноруючи думки і пропозиції громадськості, департамент домігся з другої спроби усунення з посади його засновника і керівника. На його місце призначив молоду, мало кому відому навіть у місті особу, яка дотепер не мала жодного стосунку до сучасного мистецтва. Та справа не в особі, а треба розуміти, що таким чином відбувається профанація проробленої роботи, ба навіть самого поняття сучасне мистецтво.
Тому мистецьке середовище та Ініціативна група івано-франківських художників, журналістів, літераторів, бізнесменів, громадських діячів на противагу офіційним структурам висловлює бажання продовжити існування ЦСМ з уже сформованою визначеною стратегією та зі збереженням мети – створення Музею Сучасного Мистецтва – не у формі муніципального закладу, а громадської організації. Зрештою, вже давно час інституціювати поняття "Станіславський феномен", що виникло на одній з виставок в 1990-х.
За відсутності у місцевої влади розуміння розвитку сучасного мистецтва та процесів, що невідворотно відбуваються у світі, в країні та в місті, громадянське суспільство завжди має шанс для втілення подібних намірів. Що й неодноразово демонструвало.
Чому це важливо?
Сучасне мистецтво за останній час спромоглося розвинути та пожвавити суспільну дискусію про місце і способи особистого самовираження, про свободи та обмеження, про важливість вміння комунікувати, а отже, про стратегії розвитку країни. Бо мистецтво, культура спроможні задавати моделі і вказувати на помилки.
"Конгрес рисувальників" Павла Альтгамера, "Ми ті на кого ми чекали" Євгена Самборського, стінописи від "ПортоФранкоГогольфест" та "Теплого арту" викликали бурхливі реакції серед публіки й можновладців.
Продовжити роботу ЦСМ в обраному форматі – важливий крок для культурного середовища, що формується. Насправді мистецтво не вирішує побутових проблем. Воно навіть не формулює відповідей на запитання, котрі інколи ставить перед допитливим глядачем. Але там, де мистецтво функціонує повнокровно, не існує збочень з візуальною рекламою чи музичним репертуаром в каварнях та громадському транспорті. Це дурнички, але вони важливі у побуті кожного.Тому планується поглибити роботу над освітніми проектами, завдяки якій ЦСМ асоціюватиметься не лишень з галереєю, а й з живою дискусійною платформою, майданчиком для формування нових поглядів, інакших естетик. Програмна діяльність закладу рухатиметься в руслі розвитку мистецького контексту, наявних тенденцій і їх критики. Вона базуватиметься на розгалужених і змістовних професійних контактах із провідними інституціями й фаховими об’єднаннями.
ЦСМ – інституція, що концентрує, інтегрує або протиставляє творчі ініціативи (як персональні, так і колективні), створює для них можливості перетину, платформу, де люди спілкуються. А коли люди спілкуються – знаходять точки для осмислення. І, як не парадоксально, подальша робота ЦСМ – це спрямування на розвиток індивідуальних свобод кожного. Інституція – система, що базується на принципах покарання і винагород. Але будь-яка система недосконала апріорі. А митці – виразники людської свободи і вишуканості смаків, бо мистецька безкарність, мистецька вседозволеність дозволяє наблизитися до таємниці розуміння акту творення. Не протистояти художнику, а створити комунікаційну платформу, не заперечувати чи забороняти, а інтерпретувати та пояснювати, не гальмувати і виправляти, а динамізувати і довіряти. З’ява нових імен, утвердження авторитету вже знаних, популяризація творчості місцевих художників в Україні – одне із завдань такої інституції.
Через налагодження та інтенсифікацію культурних обмінів, пропаганду творчості місцевих художників та поглиблення комунікацій художник – глядач ЦСМ створює умови для перетворення міста у майданчик для творчих експериментів, лабораторій, можливостей інтелектуального розвитку та самовираження, а отже, для виникнення мистецької напруги і поверненню місту статусу "феноменального".
Ми свідомі необхідності створення бази з "нуля". Очевидно, така організація не ставить собі завдань, пов’язаних з ринком, бізнесом, хоча й не відкидає можливостей співучасті в творенні артринку в країні. Такий Центр існує для суспільства і розраховує на участь усіх, кому близькі цілі створення комунікаційної платформи з акумулюванням в ній інтелектуального і професійного ресурсу та гармонійного розвитку громади міста. Він пропонуватиме освітні і пізнавальні кроки паралельно з креативними і пошуковими мистецькими експериментами.
Витрати, що потребують Вашої підтримки. Наступним нашим кроком буде створення фонду для забезпечення життєдіяльності установи. Юридичне оформлення ГО ЦСМ дозволить легітимізувати стосунки та з’ясувати реальний рівень громадської підтримки. Для співучасті запрошуються всі зацікавлені фізичні та юридичні особи, що можуть посприяти матеріальними та технічними ресурсами.
Оренда пристосованого виставкового приміщення, вартість запланованих проектів потребують матеріальних затрат.Технічне забезпечення заходів потрібно обладнати необхідною апаратурою, забезпечити звук, світло, відеопроекцію тощо. Організаційні та логістичні витрати – кошти на організацію PR-кампанії, щоб діяльність інституції отримувала відповідний фідбек від цільової аудиторії і для розширення кола тих, хто хоче зрозуміти сучасне мистецтво, а отже, пізнати себе.
З першого кроку починається далека дорога.
Долучайтесь! Буде цікаво і корисно.
https://www.facebook.com/csmstanislaw/