Це сталося під час презентації унікального фоліанту "Велика війна у маленькому місті", в якому описане життя Станиславова під час цієї найбільшої в історії людства війни.
"Це мундир піхотинця 58-го піхотного полку імені ерцгерцога Людвіга Сальватора, який дислокувався в Станиславові, – розповідає Чемеринський. – Таким був мундир у 1915 році".
Військовий реконструктор розповів про кожну деталь цієї уніформи, передає Репортер.
Комірець на кітелі типу "стійка". Чорне забарвлення петлиць на комірці – знак розрізнення 58-го полку. Крім того, на шинелі ґудзики були білого кольору.
Ремінь – зразка 1898 року.
Багнет Манліхера. Коли солдати їхали додому у відпустку, то залишали все озброєння в казармі, але багнет залишали при собі.
Кепі було універсальним, адже могло опускатися на вуха для захисту в умовах зими чи гірської місцевості.
З правого боку на кітелі носили кваліфікаційні відзнаки. Їх в Австро-Угорській імперії було 12. На кітелі Андрія Чемеринського – відзнака "Відмінник спостерігач".
Ліворуч на кітелі носили ордени та медалі. Піхотинці носили і ювілейні медалі, і срібні нагороди за хоробрість. Андрій Чемеринський одягнув Хрест імператора Карла, який запровадили в кінці 1916 року, коли він тільки вступив на престол. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були на фронті 4 місяці без виходу в тил. Друга відзнака – ювілейний Хрест Франца Йосифа Першого. Ним нагороджували всіх піхотинців, які були у війську в час, коли відзначали 50-річчя перебування імператора на престолі.
Цікава деталь на правому пагоні має назву аксельрот. Вона фіксувала шнур від карабіна, аби зброя не з’їжджала з плеча.
