"Забудова налізає": архітектори забракували зміни до генплану Франківська

Зміни до Генерального плану міста Івано-Франківська, суміщеного з історико-архітектурним опорним планом, планують якнайшвидше відправити на експертизу до Києва, повідомив журналістам перед початком засідання містобудівної ради директор Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківська Орест Кошик. З тим, щоби винести коригування на розгляд сесії міської ради 26 жовтня. 

Читайте: У мережі з'явився оновлений проект генплану Івано-Франківська

Відтак архітектурно-містобудівна рада при Департаменті містобудування, архітектрури та культурної спадщини мала розглянути запропоновані зміни та дати попередній експертний висновок. 

На засіданні містобудівної ради корекцію Генплану обґрунтував авторський колектив, що розробляв зміни, – представники Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто". Із різкими зауваженнями до змін виступили члени ради, учасники обласної Спілки архітекторів – вони наполягали, що слід продовжити термін опрацювання Генплану, оскільки головний документ з розвитку міста на наступні 25 років не відповідає своєму призначенню. 

Проектанти висвітлили кілька напрямів змін у Генплані Франківська. 

Керівник сектору містобудівної екології, головний інженер проектів "Діпромісто" Володимир Муха акцентував на головних проблемних питаннях Франківська, які стали підставою для розробки змін. 

Це дефіцит зелених насаджень загального користування. Наразі у Франківську мешкає 233,4 тис. жителів. Фахівці прогнозують, що у наступні 25 років чисельність містян зросте до 249,1 тис. Позитивна динаміка приросту населення спостерігається в місті від 2003 року – за цей час франківців стало більше на 14,9 тис. осіб. При нормі 8 кв. м зелені на людину Франківськ на цей час забезпечує 5,5 кв. м. "Це суттєвий дефіцит", – відзначив Муха. Загальний дефіцит зелених насаджень загального корситування – 250 га. "Їх треба вишукати", – каже він.  

В Івано-Франківську наростає проблема забруднення повітря через транспорт – 260 автомобілів припадає на кожну тисячу мешканців міста. І є тенденція, що ця цифра за час дії скорегованого Генплану зросте до 360 одиниць. "Ситуація ускладниться. Має бути передбачена відповідна транспортна інфраструктура", – додав інженер-еколог.

 

За його словами, обмежує розвиток міста з точки зору екології розташування у Франківську залізниці та аеропорту – обидва об'єкти передбачають охоронні зони. А це впливає на розбудову суміжних територій. "Має бути виділена зона впливу аеропорту плюс санітарно-захисна зона залізниці. Від останньої на віддалі 100 м має бути споруджений шумозахисний екран", – додав проектант. Представник команди відзначив, що інфраструктура Івано-Франківська сформована за радянських часів "з великим запасом міцності". Тому може бути модернізована в теперішніх межах міста. 

 

Зміни у транспортній інфраструктурі, зазначили проектанти, передбачають завершення формування радіально-кругової системи руху. Вона, на їхню думку, усуне проблеми з заторами на магістральних вулицях міста. Дослідження, яке передувало розробці змін до Генплану, показало, що в Івано-Франківську найбільший потік машин – на вул. Галицькій: 1800 авто в годину пік в одному напрямку.  На вул. Незалежності, яку також слід розвантажити, трохи менше – 1500 машин за годину пік.

 

В контексті зміни транспортної інфраструктури передбачили реконструкцію Мазепи, Чорновола, Коновальця та кількох інших магістральних вулиць – з частковим розширенням проїжджої частини до 6 м. Запланували розширити загалом 17 км міських вулиць. Всі зміни підпорядкували перспективі обмеження руху в центральній частині міста – міській владі пропонують або зробити платний в’їзд для всіх авто у центр Франківська, або відсікти частину машин за екологічними параметрами. Система громадського транспорту не зазнала змін, поінформував учасник проектної групи, інженер Олексій Шаповалов. 

 

Інженер проекту Людмила Безкоровайна розповіла про зміни у системах водопостачання та каналізації, теплозабезпечення та електроенергії. Виходячи з перспективи дефіциту питної води, оскільки спостерігається постійне пониження рівня води в обох Бистрицях, що напувають місто, передбачена можливість розширення Черніївського родовища підземних вод. Там на цей час діє 7 свердловин. А також задіювання Шевченківського родовища артезіанської води, що на ріці Лімниця. 

 

Місту запропонували перспективно попрацювати з каналізацією – оскільки в центрі Франківська дощова каналізація суміщена зі зливною і через це відбуваються постійні підтоплення, то передбачили можливість спорудити резервуар, який би відокремив дощівку і поступово подавав її на очисні споруди "Водоекотехпрому". "На перспективу розробили окрему схему дощової каналізації в місті", – додала Безкоровайна. 

 

Що стосується полігона ТВП, який заповнений більш як на 90 відстоків, то його мають закрити і рекультивувати після повного заповнення. В охоронній зоні, натомість, мала би працювати лінія зі сортування сміття. Там же запланували завод з переробки відходів. 

 

Зміни до Генплану передбачають також будівництво 5 нових захисних дамб на обох Бистрицях. 6 пожежних депо, 12 АЗС.

"Дуже затиснуте місто Франківськ. Мала площа міста для такої кількості населення. 85% території вже забудована, резерви дуже обмежені", – констатувала керівник проектної групи, головний фахівець державного проектувального інституту "Діпромісто" Тамара Шидловська.

"Прилеглі села розробили свої генплани, встановили межі і цим обмежили розвиток Франківська в його теперішніх межах. Територія Франківська обмежена 3648 га", – каже вона. Проектанти отримали завдання пропрацювати зміни в межах теперішньої території міста, зазначила експертка з Києва. 

Спеціаліст представила оновлену соціальну інфраструктуру міста. Враховуючи те, що на квартирній черзі у Франківську стоять 10,4 тис. людей плюс 4,2 тис. заяв на земельні ділянки під садибне будівництво, вирахували потребу у житлі і знайшли для цього ділянки.

 

"104 га території потрібно під багатоповерхову забудову. Під садибну близько 20 га. Потреба – близько мільйона кв. м багатоповерхового житла, для цього запланували 49 ділянок. В основному це промислова територія", – пояснює Шидловська. Проектанти передбачили "значні площі промислових підприємств, які з часом будуть змінювати призначення на багатоквартирну забудову" – наприклад, теперішній м'ясокомбінат.

 

Потребу в садибній забудові пропонують вирішувати за рахунок земель прилеглих сіл. Також виділили ділянки, де можна змінити цільове призначення землі – вивести її з приватної садибної забудови і перевести під багатоквартирну. Це ще майже 800 ділянок, каже Шидловська. "Це резерв, – зазначає вона. – Ми позначили такі ділянки, бо переведення може відбуватися за домовленістю між власниками і інвесторами". Так само передбачили переведення територій садових товариств під житлову забудову. 

 

Нагадаємо, франківські активісти зареєстрували пропозиції до генплану міста – серед іншого просять категорично заборонити хаотичну забудову на невеликих ділянках в зоні існуючої садибної забудови чи ущільнення існуючих зон багатоквартирної забудови.

 

Дефіцит садків і шкіл у місті, – а у Франківську такі потреби забезпечені на рівні 63 відсотків, – проектанти пропонують вирішувати за рахунок вбудовано-прибудованих приміщень у кварталах нової забудови. Для повноцінних ДНЗ вишукали всього 13 із 22 потрібних ділянок, які відповідають нормам. Ці садки зможуть прийняти 1300 дітей. "Це не досить, враховуючи перепективу. Тому акцентуємо на вбудовані ДНЗ", – додала керівник проекту.  

 

Так само проектанти підійшли до вирішення проблеми розширення мережі міських поліклінік, спортивних споруд, інформаційних центрів та інших навчально-освітніх громадських споруд – за рахунок вбудовано-прибудованих площ та перепрофілювання існуючих. Наприклад, бібліотек. А от лікарень, торгових центрів та ринків Франківську на наступні 25 років досить, вирішили специ "Діпромісто". 

 

Нові зелені зони проектанти відшукали у Франківську довкола "Німецького озера", вздовж берегів Бистриць, у нових кварталах на Стуса і Симоненка, вздовж вулиць Проектної і нової Набережної. Плюс меморіальний парк в Дем'яновому лазі. Так назбиралося 224 га. 

Дефіцит площі для поховання також пропонують вирішити за рахунок Дем'янового лазу. "Розширення поховань у Дем'яновому лазі плюс розширення кладовища на Чукалівці – там можна вийти за рахунок земель сільськогосподарського товарного виробництва, це 36 га. А решту вишукувати в довоклишніх селах", – зазначає проектант. 

Із плануванням житлової забудови, змінами в транспортній інфраструктурі та розташуванням зелених зон не погодилися фахівці містобудівної ради. Вони нагадали, що Спілка архітекторів підготувала відкритого листа до мера Франківська з приводу коригування до Генплану, в якому просила не затверджувати змін через низьку якість кінцевого проекту.

"Це консервація існуючих проблем міста. Запропонована транспортна схема гірша, ніж попередня. Місто задихнеться через кілька років, якщо ми так погодимо і реалізуємо", – виступив колишній головний архітектор Франківська, підприємець Олександр Микуляк.

Його зауваження стосувалися також міжміських автостанцій, стоянок та "відстійників" приватного транспорту на околицях міста. А також зелених зон. "Запропоновані зелені зони не витримують ніякої критики. Які лугопарки вздовж Бистриць? Це пойма ріки, вона "гуляє", річка щороку змінює русло, там нічого не можна робити!" – обурювався Микуляк.

Його підтримали колеги. "Міжміський автовокзал, який зараз поблизу залізничного, його досить у перспективі до 2030 року для міста, що розвиває туризм?" – допитувалися у проектної групи. "Ви малюєте тут захисну зону, а тут уже давно житлова забудова. Забудова налізає. Вже сидить на автостанції-2", – розбирали картосхему. 

Фахівці містобудівної ради зауважили, що зміни до Генплану зроблені в інтересах забудовників. Вони не відображають в перспективі вирішення головної проблеми – тісняви міста в теперішніх його межах.

"Незрозуміло, чому викинули з Генплану села міської ради. Не передбачили розвиток міста в контексті ОТГ. Теперішня тенденція – населення з усієї області активно скуповує квартири у Франківську і переїздить, села відмирають, тому в перспективі треба рахувати всі 280 тис. населення в місті. Світова урбаністична тенденція. Всі ці зауваження ми виклали в листі до мера і до проектантів, але бачимо, що вони не враховані", – каже Олександр Микуляк.

Архітектори наполягають, що теперішнє коригування Генплану Франківська має бути сформульоване у двох перспективних частинах – на 25 років і на наступні 7 років, які мали би бути підпорядковані вирішенню нагальних проблем міста. Теперішні зміни переважно в інтересах забудовників, прозвучало на містобудівній раді.

 

 

"Ми вважаємо, що вирішувати питання коригування Генплану міста без прилеглих сіл не можна. Громадські потреби є важливіші, ніж узаконення забудови. Для їх задоволення інтересів міської громади треба закладати завдання з можливістю викупу приватних територій. Треба домовлятися з селами. Тому ми готові сісти, – Спілка архітекторів з проектантами, – і пропрацювати кожен "вузлик", щоб врівноважити інтереси різних частин громади у розвитку міста", – підсумував голова Івано-Франківської обласної Спілки архітекторів Микола Капак.

 

Зауваження і пропозиції архітекторів занотували до протоколу. "Опрацюємо і будемо рухатися далі", – поставили крапку в Департаменті містобудування.

 

Архітектори мають намір перетворити крапку на три і продовжать тему на зустрічі з міським головою.