На засіданні у понеділок, 1 серпня, упродовж двох годин допитували підсудного Ігоря Винничука, пише Репортер.
"Він заперечує усе, що говорив у суді раніше, – говорить Ганна Вирстюк, мати загиблого. – Каже, що не вбивав, що нічого не бачив. Що вони приїхали на поле і його машина застрягла у болоті, а Тарас допомагав штовхати бус. Каже, що Слободян нібито взяв Тараса за плече і вони удвох спустилися вниз до потічка. І Слободян повернувся через 40 хвилин і сказав: "Тараса, мабуть, вже більше не буде". На це Винничук нібито не звернув уваги, і більше про це вони не говорили. Але все це брехня, це фантазія".
Ганна Вирстюк каже, що у СІЗО Винничук говорив іншому підсудному зовсім інше: детально описував, як вбивав. І саме цей чоловік є у справі свідком.
"Винничук розповідав свідку Данилюку, що мав у бардачку металевий ніж, що ним він і вдарив Тараса першим, – каже жінка. – Слободян питав у мого сина: "Що тобі є?", а той відповів, що Винничук його вдарив ножем. І вкінці Винничук сказав Слободянові прикінчити Тараса. Зараз Винничук це заперечує. Але свідок про все розповів, і це є на відео, тому у суді ми будемо вимагати, аби його переглянули".
На наступному засіданні допитають обвинуваченого Ігоря Слободяна та потерпілих. Потім суд перейде до допиту свідків.
Наступні засідання – 12, 13, 14, 29 і 30 вересня у Коломийському міськрайонному суді.
Як писав КУРС, у квітні 2014 року Тарас Вирстюк вийшов із дому на роботу в Снятинський райвідділ міліції. Проте на службу він не потрапив, як і додому. Його знайшли мертвим через два дні, з ознаками насильницької смерті, в потічку між селами Кулачківці та Вишнівка Снятинського району. Тіло 33-річного міліціонера зі слідами насильницької смерті виявлено 30 квітня 2014. Одного із його вбивць затримано наприкінці травня у Львові, іншого – у листопаді за місцем проживання.
Справу розглядали у суді більше року і лише в листопаді 2015-го оголосили вирок. Коломийський міськрайонний суд за цей злочин засудив Ігоря Винничука та Ігоря Слободяна – обом дали по 14 років, але рідні загиблого вважають такий вирок надто м’яким.