Презентація фільму "відбулася вчора, 8 червня, під відкритим небом на «стометрівці». Тридцятихвилинний фільм переглянули кілька сотень мешканців міста.
До стрічки увійшли кадри з ночі на 21 листопада, коли невеличка група людей опівночі вийшла на Вічевий майдан протестувати проти зриву Угоди про асоціацію з ЄС.
В сюжеті фільму відображена хронологія подій: від перших студентських страйків до закриття студентського Євромайдану, від захоплення облдержадміністрації до її звільнення та створення Студентського штабу спротиву, від перших смертей на Майдані в Києві до похорону героя Небесної сотні франківця Романа Гурика.
Громадська активістка, активна учасниця Івано-Франківського Євромайдану Наталя Сербин розповіла "КУРСу" про ідею створення фільму та проблеми, з якими автори зіткнулися під час зйомок та монтування фільму:
"Після активних подій на Майдані кожен з нас багато аналізував і обдумував: що далі, що залишиться?! Тоді виникла ідея фільму. Довго думали: як, в якому форматі. Основний акцент – крізь хроніку подій Єврореволюції передати хроніку відчуттів людей, як змінювалася свідомість «пересічного громадянина України». Для нас це насамперед невеличкий сюжет великої революції – Революції гідності. Революції власних змін. Ми маємо пам'ятку на все життя, ми будемо ще багато разів переживати цю революцію. Будемо це робити кожен по-своєму в різні періоди життя по-різному. Я дякую всім людям і Україні, що дали нам таку цінність, – говорить Наталя. – Найбільшою проблемою, звісно, було питання, як відобразити події всієї революції у 30-хвилинному фільмі, це дуже важко».
Своїми емоціями після перегляду фільму поділилась одна з героїнь, активістка Наталя Федоришин. Дівчина розповіла про знову пережиті емоції і радість від того, що Єврореволюція залишиться не тільки в її пам'яті:
"Дізнавшись, що фільм завершено, я мала величезне бажання його побачити, відчути якоюсь мірою знову ті емоції, що були під час революції та зйомок. Так і сталось, мені сподобалось. Фільм вийшов чудовим, і в пам'яті прокрутились всі переживання, певні страхи з часів революції, фільм сколихнув спогади. Я рада, що його таки завершили, це дуже важливо – залишити ці події не лише в пам'яті".
"Над фільмом працювала група з п’яти осіб. Велику подяку хотілося б висловити Наталі Лозовик, – говорить Наталя Сербин, – без її участі зйомки були б неможливі".
З майбутньою долею фільму активісти досі не визначились, невідомо, чи буде він подаватися на українські чи міжнародні фестивалі. "Цей фільм насамперед для нас, для франківців, для душі", – констатують автори. Проте обіцяють, що незабаром стрічку можна буде переглянути у вільному доступі в Інтернеті.
Трейлер фільму "
