неділя, 17 грудня

Відмовитися від диктатури: у Франківську вчителів, директорів та учнів вчили, як має працювати нова школа

Учора, 5 листопада, під час зустрічі, організованої швейцарсько-українським проектом "Розвиток громадянських компетентностей – DOCCU", директори шкіл, вчителі, учні і представники об'єднаних громад Франківщини вчилися бути активними та переймали успішні закордонні практики, як змінити авторитарні стосунки в школі на демократичні та як школярам впливати на рішення дирекції шкіл і місцевої влади.

Саме школи є центром змін та осередком активного життя громади, зазначає менеджер проекту DOCCU Валентина Полторак.

"Ми хочемо створити демократичну атмосферу в школі, бо тільки у такій атмосфері, без тиску, командних методів і страху, дитина може виявляти себе і розвиватися, бути активною, висловлювати ідеї і втілювати їх у проекти. Тому ми вчимо дітей співпрацювати між собою і з дорослими. Тому ми вчимо також і дорослих – педагогів та директорів шкіл, посадовців, голів ОТГ – налагоджувати співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу і запроваджувати спільне прийняття рішень", – пояснює вона мету проекту.  

За такою моделлю, коли в школі панують демократичні стосунки, живе Швейцарія.

"Україна – юна демократія. Швейцарія – демократія досвідчена. Наш досвід може бути корисний Україні на теперішньому етапі реформ. Зокрема в освіті та формуванні об’єднаних громад. Цей досвід допоможе подолати перешкоди, які залишаються з минулого і заважають змінам. Ми вболіваємо передовсім за зміну шкіл, бо школа є основою громадянських перетворень. Працюємо перш за все на компетентність директорів шкіл, бо саме вони будуть робити головну роботу в реформі", – звернувся до учасників зустрічі в Івано-Франківську керівник швейцарсько-українського проекту Рольф Голлоб.

Школа, як це бачать організатори проекту, є центром активного життя об’єднаної територіальної громади. В контексті цього важливо змінити підхід до організації освітнього процесу, побудувати його так, щоби була партнерська взаємодія між учителями і учнями та їхніми батьками, школою і громадою, школою і владою, громадою і владою, відзначає Валентина Полторак. Тож учасникам зустрічі запропонували попрактикуватися в цьому на місці – тому відмовилися від формату конференції на користь дискусій, тренінгів, презентації успішних практик та адаптації їх на місцеві стартапи. Практичну частину не-конференції "Співпраця школи, влади та громади" реалізували з допомогою тренерів на чотирьох локаціях, кожна з яких мала свій напрям та давала відповідні практичні навики.

"На ОТГ зараз лежить відповідальність за побудову життя нової якості. Розуміємо, що це залежить не лише від голови ОТГ, – один у полі не воїн. Директори освітніх закладів – дитсадків, шкіл, НВК – також лідери громади. Такими їх робить активність. Розвивати цю навичку – наше головне завдання. Активність – головна риса громадянських компетентностей, про які йдеться на сьогоднішній зустрічі, – пояснила представник Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування, тренер проекту Марія Баран. – Бути активними, об’єднуватися і спільно включатися в розбудову школи, а через школу – в розбудову громади, щоби робити зміни у щоденному житті, – такі нам зараз потрібні люди. Бо кожна така людина – це ідея, яка може бути втілена. І ми бачимо, що є активні люди з ідеями, є такі лідери, їх треба лише виокремити, підтримати, допомогти їм об'єднатися".

На змінах у теперішній школі акцентувала ще одна тренерка проекту, представниця Івано-Франківського інституту післядипломної освіти вчителів Ольга Нижник.

"Нова школа вимагає нового вчителя – не тільки з новим навчальним інструментарієм, а передовсім з новим мисленням. Замість тоталітарних стосунків, коли вчитель стоїть над учнем, а директор – над вчителем, у наших школах має панувати педагогіка партнерства. Це непросто, це ломка стереотипів, які дуже глибоко закорінилися. Але ми мусимо пройти цей шлях. І більшість наших вчителів це розуміють та готові мінятися", – каже Ольга Нижник.

Діти як партнери в освітньому процесі, а уроки як лише одна із форм навчання – так уже працюють у Франківську. Учні і вчителі разом виставляють цілі уроків, семестрів та навчального року, складають навчальні плани. "Вчитель є модератором процесу, – поділилася викладачка правознавства Івано-Франківської школи №22 Ірина Малахова. – У нас працює шкільний парламент. Діти можуть виступати на педагогічних нарадах – висловлювати зауваження, виступати з пропозиціями. План школи приймається "знизу" – пропонують, а потім обговорюють його кожним класом. Батьки створили наглядову раду школи".

Що стосується вчительської роботи, то, на думку Ірини Малахової, педагога з 30-річним стажем, дійсно реформаторським кроком стала би можливість для учнів старших класів обирати вчителя.

"Діти мають іти до вчителів, яких вони поважають, а не бояться. До вчителів, які вміють дати прикладні знання і самі розвиваються. Така школа, як є зараз, що дає знання для розв’язування кросвордів, уже не потрібна. Все це діти черпають із гаджетів. Теперішній час вимагає широкого кругозору, особистісних якостей, практичних навиків. Ми не маємо права відмахуватися від того, що маємо вже іншого учня XXI століття – самі діти вимагають змін", – підсумовує Ірина Малахова.

На Франківщині до навчання за швейцарсько-українським проектом DOCCU від червня цього року були залучені понад 2,5 тисячі освітян та школярів, семінари та тренінги пройшли понад 100 навчальних закладів.

КОМЕНТУВАТИ