Нагадаємо, 22-23 грудня у Франківському драмтеатрі молоді актори показали online-провокацію "Інтимна зона". У виставі порушені гострі питання сьогодення: аборти, безпліддя та сурогатне материнство.
Подаємо текст відгуку Олега Вергеліса повністю:
"ТЕАТРАЛЬНИЙ БЛОК. Франківськ. Вчора. "ВИННИЧЕНКО ВІД КУТЮР"
У Франківську вчора зіграли "Винниченка від кутюр". Сценічний майданчик – модельний подіум. Костюми – від модних кравчинь (причому навіть з цінниками!). П'єса В. Винниченка "ЗАКОН" трансформована в "ІНТИМНУ ЗОНУ". Жанр драма-драма – в онлайн-провокацію.
Сценічний простір не обмежується малою сценою у фойє, а виходить за територію театру – на центральну вулицю з дощем і снігом, з переляканими перехожими і громадським транспортом.
Можливо, це найкраще з усіх можливих сценографічних рішень – а-ля хічкоківський "вигляд з вікна". Глядач слідкує за подіумним і соціально-чуттєвим перебігом подій у п'єсі В.Винниченка (сурогатне материнство, зрада, закон, любов, знову зрада) і водночас спостерігає за паралельним реаліті-шоу за вікном – темні вікна, авто, роззяви. Всюди життя.
Певною мірою така гра з простором, а також подіумні вихиляси, а ще щира сучасна і переконлива гра молодих акторів, вчорашніх студентів, як "реабілітація Винниченка". Видатного драматурга, якого у нас в театрах практично не ставлять, подекуди вважають архаїчним або занадто "літературним", немодним. А тут вочевидь спрацьовує ще й контраверсійний режисерський вибрик – нібито "немодний" автор зухвало перенесений у світ високої моди.
І власне "Винниченко від кутюр" почувається досить комфортно у нашому теперішньому, занадто "модному", світі. Тема сурогатного материнства не є застарілою, сьогодні це особливо актуально.
Молоді грають добре, але відкриття вистави – Іванна Терлецька у ролі Інни (не тому що схожа на Моніку Бєлуччі, як каже режисер Ростислав Д., а тому що у неї повсякчас і без зайвої міміки чудово грає обличчя – красиве, духовне і підступне).
Вистава доволі відверта. Якщо секс, то секс, до мізансцени "актор без штанів". Але батьки міста і представники рейтингових політсил, здається, сприйняли таку онлайн-провокацію с сексом та подіумом – з глибоким і щирим художнім розумінням. Ми ж Європа.
І найголовніше, що є у кутюрній дуже стильній прем'єрі-ризику – це енергія розбурханої душі. Винниченка, режисера, акторів? Гадаю, кожного. І часу", – написав Олег Вергеліс.
Як писав КУРС, вистава має на меті ініціювати діалог, поставити перед глядачем питання, на які суспільство поки що не має відповіді.
