Суддя Дарницького районного суду Києва Марина Заставенко заборонила книгу Вахтанга Кіпіані про Стуса зі згадками про Медведчука. Таке судове рішення суддя винесла сьогодні, 19 жовтня 2020.
Суддя заборонила розповсюдження книги «Справа Василя Стуса», доки з книги не вилучать фрази, що «порушують немайнові права Віктора Медведчука», пояснюють суть судового рішення у Детектор Медіа.
«Справа Василя Стуса» – документальна книга, яку написав головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані за матеріалами кримінальної справи українського поета, правозахисника Василя Стуса, який був репресований за часів Радянського Союзу.
Де у книзі Медведчук?
Василя Стуса двічі засуджували за «антирадянську агітацію і пропаганду». У 1972 року його позбавили волі на п’ять років і дали три роки заслання. У 1980 році засудили на 10 років примусових робіт у таборі і 5 років заслання. Василь Стус не пережив другого покарання: у вересні 1985 року він помер у таборі в Пермській області.
Призначеним адвокатом поета на його другому судовому процесі був Віктор Медведчук – нині український політик, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» та кум президента Росії Володимира Путіна.
За правовою оцінкою сучасних юристів Романа Титикала та Іллі Костіна, захисник не впорався зі своїм адвокатським обов’язком і «фактично став пособником сторони обвинувачення, діяв усупереч і нормам права, і вимогам професійної етики».
Проте Віктор Медведчук вважає, що захищав Василя Стуса за тогочасними законами та не порушував норм адвокатської діяльності, які діяли тоді.
Саме Віктор Медведчук більше року тому подав до суду позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти автора книги Вахтанга Кіпіані, видавництва Vivat і друкарні «Юнісофт». Він вважає, що в книзі про нього поширена недостовірна інформація. А тому попросив суд визнати недостовірними дев’ять фрагментів з книги, що стосувалися нього, та заборонити поширення цієї недостовірної інформації.
Що заборонив суд?
Судовий процес тривав рік. У результаті суддя задовольнила вимоги політика частково. Три фрагменти визнала недостовірними:
- «…чи була можливість у Стуса обрати “менше зло”. Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук» ;
- «…Медведчук на суді визнав, що всі “злочини”, нібито вчинені його підзахисним, “заслуговують на покарання”»;
- «…він (Віктор Медведчук. – MS) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?…»;
ще в трьох заборонила згадувати Віктора Медведчука як персонажа твору без його згоди:
- «…розпинав поета (Василя Стуса. – MS) — призначений державою адвокат Медведчук»;
- «…шістка комуністичної системи Медведчук…»;
- «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком та аморальним типом?».
Автор і видавець за рішенням суду мають вилучити з тексту книги ці шість спірних фрагментів. Інакше суддя заборонила розповсюджувати вже надрукований наклад і випускати додаткові примірники, якщо в книгу не внесуть правки. Також вона заборонила використовувати будь-де інформацію, яку слід вилучити з книги та яка дозволяє «ідентифікувати» Медведчука як персонажа, про якого йдеться в книзі Кіпіані.
Утім, доки тривав судовий процес, читачі розкупили весь наклад «Справи Василя Стуса» – майже 20 тисяч примірників. Останні книжки розібрали в онлайн- та офлайн-крамницях у день оголошення судового рішення.
Видавництво вже пообіцяло подати апеляцію, тож рішення суду не вступить у силу одразу. І поки воно не діє, Vivat збирається додрукувати ще 3500 книжок, реагуючи на читацький попит. Охочі зробити передзамовлення вже обвалили сайт інтернет-магазину видавництва.
Адвокат Вахтанга Кіпіані В’ячеслав Якубенко наголошує: книжку (з усіма оскарженими фрагментами) можна вільно друкувати і купувати принаймні до розгляду в апеляційній інстанції.
Як сміються соцмережі
Тим часом соцмережами шириться флешмоб на підтримку автора книги та видавництва. Відомі блогери, медійники, політологи, громадські активісти у висловах вільні – і нищівно висміюють Медведчука.
“Цікаво, а через дарницький суд можна так підрихтувати честь і достоїнство, щоб там визнали шо його папа не поліцай, а партизан, космонавт і дважди герой? А сам він не йоб@ чорт, мразь, колаборант і гебіст, з головою в жопі у хуйла, а праведник миру? А 7 на 8, шоб 38. Щоб раз і готово. І всі знають. Треба через той суд з честью щось робити срочно, а не пускати пузирі. Покі там відкрито. А то він щось тупить. І з достоїнством теж не провтикати”, – саркастичний художник, блогер та есеїст Олекса Манн.
“По ходу, книгу про Василя Стуса Медведчук відрекламував куди успішніше, ніж російську вакцину. От що значить – підійти до справи з душею!” – сміється журналіст та колумніст Олександр Міхельсон.
Хвилю в коментарях продовжує журналіст і блогер, автор дошкульних епіграм Юрій Луканов:
“Уйловий кум не складе собі ціну. В агенти перейшов уже рекламні: то просуває Путіна вакцину, а то піарить книжку Кіпіані”.
“Ну, що ж, якщо суд заборонив називати Медведчука «Шісткою радянського режиму», то в наступному виданні книги, я сподіваюся, законослухняний автор напише: «прихвостень радянського режиму». Синоніми також є наступні слова: лакей, холоп, підчихвіст, підлиза, лизоблюд, мисколиз, підлипайло, лакиза (можна вибрати щось, що найближче до душі). А тепер про Медведчука: як можна бути таким самозакоханим йолопом, щоб самому себе так висміяти?” – реагує політолог Вадим Денисенко.
“Судова заборона розповсюдження книги Кіпіані про Стуса – це просто ідеальна реклама. Зрозуміло, що ніхто не припинить її продавати, адже на прикладному рівні зробити це просто неможливо, не існує механізму. Заборонене завжди цікавіше, тож кількість читачів навпаки зросте. Звідси мораль. Якщо ти знаєш, що ти мудак, не варто зайвий раз це доводити. Ба більше, за допомогою суду”, – каже журналіст та телеведучий Сергій Іванов.
“До речі, феєрична історія зворотного ефекту із забороненою книгою про Стуса нагадала, що у Медведчука є одна цікава особливість. Все, за що він береться, перетворюється на гівно. Так було з СДПУ(о), Українським вибором, президентством Кучми, Януковича і купою проектів, які пішли на дно, як тільки ними став займатися #Медведчук. Гівнодемон”, – регоче підприємець та блогер Сергій Марченко.
