19-річний боєць з позивним “Пломбір” пішов у 102 окрему бригаду ТрО ЗСУ добровольцем. Сьогодні він управляє дронами.
«На вигляд неначе дитяча іграшка, але насправді це смертельна зброя – FPV-дрон-камікадзе. Такі дрони можуть збирати старшокласники на уроках трудової, як казав хтось із наших міністрів, – каже боєць підрозділу аеророзвідки 75 батальйону з позивним «Пломбір», показуючи дрон. – Нам їх збирають на замовлення. Всі деталі корпусу надруковані на 3D-принтері, електроніка – з інтернет-магазинів. Тут навіть пайки нема – все на швидких з’єднаннях. Летить він на 3-4 км, може нести вагу до 800 гр».
«Пломбіру» зараз 19 років, а коли на початку війни він вступив до лав Збройних сил України, йому було 18.
«Ще перед війною ми зі своїм товаришем пообіцяли один одному, що у разі початку війни (хоча на той час ми не вірили, що війна взагалі можлива у наш час) ми обоє ідем до армії. Так і сталось – ми зараз служим. Коли у лютому 2022 року я прийшов до військкомату, мене взагалі не хотіли брати, бо я призовник. Але потім запропонували направити до роти охорони військкомату або ТрО – я вибрав ТрО, оскільки рота охорони в зону бойових дій не їде».
До війни «Пломбір» був програмістом у компанії Softserve. Каже, що програмувати навчився сам, почав ще у школі. Наразі боєць на посаді оператора дронів, виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.
«Я не проходив спеціальну підготовку, щоб навчитись керувати дроном. Ходив у посадки з товаришами, дивився, як вони це роблять, потім почав сам пробувати і так навчився. Мені подобається те, що роблю зараз, тут я бачу певний результат своєї роботи. Я більше працюю Мавіками, ніж FPV-дронами наразі, тому що я виконую багато різних завдань – це спостереження, наведення та коригування артилерії. Таке можливо робити тільки дронами типу Мавік», – каже військовослужбовець.
Як писав КУРС, недавно 102 бригада отримала тренажер для тренування стрільби з гранатометів.
